170 років тому народилася Олена Пчілка — мати Лесі Українки

Мати поетеси Лесі Українки: письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф Олена Пчілка. 170 років від дня народження.

17 липня 1849 р. в Гадячі на Полтавщині народилася Олена ПЧІЛКА (справжнє ім’я – Ольга Петрівна КОСАЧ, у дівоцтві ДРАГОМАНОВА), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.

Олена Пчілка. Фото: mala.storinka.org

Походила із сім’ї небагатого дворянина Петра Драгоманова. Батько був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, передплачував книжки і журнали. Діти росли в атмосфері свободи й любові до всього українського.

Ольга Петрівна Драгоманова. Київ, 1865. Фото: t-skrypka.name

«Можна сказати, що українська течія оточала нас могутньо: се була українська пісня, казка, все те, що створила українська народна думка і чого держався тодішній народний побут…, – згадувала Олена Пчілка. – А пісень чули ми за дитячі літа стільки, що й не злічити!.. Усякі народні обрядності не минали нашого двору: колядування, посипання, запросини на весілля… Чи можна ж було нам не знати українського слова, коли воно було просто таки нашою рідною, притаманною стихією?».

Здобула домашню початкову освіту. Під час навчання в зразковому пансіоні шляхетних дівчат у Києві (1861-1866) мешкала у брата Михайла Драгоманова, який мав великий вплив на формування її світогляду.

Олена Пчілка і Леся Українка. Ялта, січень 1898. Фото: ukrinform.ua

Після переїзду на Волинь, куди отримав призначення чоловік Петро Косач, займалась етнографією, записувала народні пісні, обряди та звичаї, збирала зразки народних вишивок.

Ольга і Петро Косачі з дітьми Оксаною, Ісидорою, Миколою в луцькому помешканні. 1890 рік. Фото: t-skrypka.name

Виданий у 1876-му «Український орнамент» здобув визнання як українських, так і європейських науковців. Перекладала твори Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Гоголя (збірка «Українським дітям» у 1882-му) та інших світових класиків. Згодом вийшла перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Авторка багатьох оповідань, що змальовували життя та прагнення тогочасної української інтелігенції. Серед кращих творів – «Товаришки» (1887), «Світло добра і любови» (1888), «Солов’їний спів» (1889), «За правдою» (1889), «Півтора оселедця» (1908). З нею пов’язують привнесення в українську літературу нового типу жінок: вольових, сміливих, героїчних дівчат-патріоток («Юдіта», «Козачка Олена», «Діброва»).

Олена Пчілка. 1896 р. Фото: ethnography.org.ua

Писала нариси і спогади про видатних діячів української культури. Брала участь у жіночому русі. На відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві в 1903-му, попри заборону, виступила українською мовою. А в 1905-му була у складі української делегації, що на зустрічі в Санкт-Петербурзі з головою ради міністрів Сергієм Вітте вимагала відмінити заборону українського друку і шкільництва.

Як згадував Максим Славинський, одного разу Максим Антонович із Санкт-Петербургу намагався привітати Олену з літературним ювілеєм телеграмою українською мовою. Телеграфіст категорично відмовлявся, а коли прийшов директор відділення і дізнався про адресата, то дозволив зробити виняток: «Вона навіть на прийомі у генерал-губернатора, де ми познайомилися, зі мною спілкувалася виключно українською».

Редактор і видавець журналу «Рідний край» (1906-1914) із дитячим додатком «Молода Україна» (перше періодичне видання для дітей у Наддніпрянській Україні), «Газети Гадяцького земства» (1917-1919). Організувала аматорський дитячий театр, писала п’єси.

Соціалізм вважала утопією, основою суспільних змін мали стали культура та освіта. За радянської влади, святкуючи день народження Тараса Шевченка в Гадяцькій гімназії, огорнула погруддя Кобзаря синьо-жовтим стягом, що викликало лють місцевого комісара.

В 1920-му заарештована за «контрреволюційні» виступи. Після звільнення виїхала в Могилів-Подільський, а від 1924-го мешкала в Києві. Працювала в комісіях Всеукраїнської академії наук, із 1925-го – член-кореспондент ВУАН. Водночас вбиралась у національні строї та спілкувалася виключно українською мовою.

Мати поетеси Лесі Українки.

Померла 4 жовтня 1930-го в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком, донькою та сином.

Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

На головному фото ukrainianpeople.us: Олена Пчілка

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте