Автора наукового обігу географічного терміну «Україна» розстріляли

3 грудня 1877 року у Перемишлі на Галичині (нині територія Польщі) народився Степан Львович Рудницький, вчений, основоположник української географічної науки.

Страшна машина НКВС працювала безупинно, планово і без осічки. В урочищі Сандармох 3 листопада 1937 року академіка Степана Рудницького за вироком «трійки» НКВС розстріляв особисто майор Матвєєв. Раціонально, жорстоко, без емоцій, з бухгалтерською точністю в Сандармосі було розстріляно 1111 учених, поетів, письменників, акторів, дослідників, просто чесних, працьовитих і талановитих людей. Страчених, знищених, розстріляних, замордованих загиблих не ховали, їх просто закопували у великих ровах чи ямах, які часто вони самі собі й готували. «Трійки» смерті поспішали, плани потрібно було виконати. Вражає цинізмом «Рапорт» за підписом головного «розстрілювача» 1111 в’язнів Сандармоху майора Михайла Матвєєва, він починається символічно: «Доношу…». Майор Матвєєв доносить, що «общее количество: 1116 ч., мною приведен в исполнение на 1111 человек». На документі, підписаним майором Матвєєвим, значиться дата: 10 листопада 1937 року. Оксана Пеленська

Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському та Віденському університетах. У Львові захоплювався ідеями Михайла Грушевського – вважається, що саме під його впливом розпочав географічні студії.

Доктор філософії, професор кафедри географії Львівського університету. Член Наукового товариства імені Шевченка, співзасновник «Спортивного товариства «Україна» (1911). Одним із перших запровадив до наукового обігу географічний термін «Україна». Започаткував картографічний напрямок у вітчизняній географії, автор перших мап України. Вибудував докладну концепцію незалежної України, доводячи унікальність і самодостатність її теренів.

У 1920-му емігрував, мешкав у Відні та Празі. Один із засновників Українського вільного університету в Празі, викладав у Карловому університеті, Вищому педагогічному університеті імені Драгоманова в Празі, Українській господарській академії в Подєбрадах.

Восени 1926-го прийняв запрошення переїхати до СРСР, де йому обіцяли творчу свободи і заманливі перспективи. Мешкав у Харкові. Організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, академік ВУАН. Редагував «Вісник природознавства». Здійснив кілька експедицій на Дніпро та Донбас. Автор низки підручників з географії, підготував понад сто наукових праць.

У 1933-му заарештований і звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві, засуджений на 5 років. Здоров’я Степана Рудницького стрімко погіршувалося, він страждав від голоду і жахливого ставлення охорони. Однак, як згадував Семен Підгайний, «тримав себе цілком незалежно і ніколи не звертався ні за якими проханнями до будь-якого урядництва, – він просто його ігнорував і вчив молодь географії». А ще «завжди нагадував соловецьким українцям, що вони мають любити, розуміти і знати батьківщину».

На Соловках написав книги «Геономія (Астрономічна географія)» і «Ендогенна динаміка земної кори» (рукописи не збереглися).

У жовтні 1937-го засуджений до страти.

Розстріляний 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох (Республіка Карелія, Росія).

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання Спецкор РЕГІОН

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте