Вітання Господар Громада Гроші Економіка Життєві історії Популярне Садиба Слайдер Статті. Аналітика Усі новини Фото Чернігівщина 

Багата українська земля, але чому так бідно живуть на ній люди?

Патріарху хліборобської праці, Герою України Леоніду Григоровичу Яковишину – 80!

Сенс життя

У старших класах школи Леоніда по-дорослому занепокоїло серйозне питання: «Якщо така багата українська земля, що часто наголошують вчителі, то чому так бідно живуть на ній люди?»

Леонід Яковишин

Щоб знайти правильну відповідь, вивчився на вченого агронома і визначився із сенсом свого життя – успішна робота на землі. «Сказати, що земля – моя доля – мало, – пояснив якось в інтерв’ю журналісту загальноукраїнської газети. – Земля для мене – це мої щоденні думки, моє діло, покликання, біль і радість. Робота на землі сформувала мій характер, і стала, за великим рахунком, частиною мене самого».

Першу настанову й досі пам’ятає

«Обов’язково прислухайся до землі і до людей», – сказав Леоніду Яковишину керівник Костопільського району на Рівненщині фронтовик Дмитро Тимофійович Кайгородов, призначаючи його, 27-річного (наймолодшого серед керівників такого рівня), на посаду начальника районного управління сільського господарства.

Грудка рідної землі дорожча за золото

З того пам’ятного дня минуло більш як півстоліття, але Леонід Григорович й досі пам’ятає ту настанову й свято береже пам’ять про першого наставника: «Дмитро Тимофійович передусім був людиною, а вже потім партійним і господарським керівником».

Прислухайся до людей

Для когось порада «прислухайся до землі» може здатися банальною, але не для Леоніда Яковишина: «Коло хліба, як на війні: ніколи не знаєш, де тебе чекає підступний ворог – спека чи град, зливи в жнива чи хвороби рослин й шкідники. Коли ж ти серцем відчуваєш землю, науковий досвід звіряєш з накопиченою століттями селянською мудрістю, наслідки стихії будуть набагато меншими, ніж коли безпомічно розводиш руками і все валиш на погоду».

Золоте правило від 28-го Президента США, лауреата Нобелівської премії 1919 року Томаса Вудро: «Я не лише використовую весь мозок, який я маю, а ще й інші, які я можу позичити».

За цим правилом 30-річний новопризначений в 1970 році директор Майнівського радгоспу-технікуму піднімав на ноги й розвивав незавидне навчальне господарство і будував нову навчально-виробничу базу на околиці Бобровиці.

Сповна використовуючи власний мозок і позичаючи в розумних людей, Леонід Яковишин виграв вибори до першого скликання Верховної Ради, а згодом грамотно реформував і розбудував сільгоспвиробництво до передових світових стандартів, при цьому і на хвилину не забуваючи про повчання першого наставника «прислухатися до землі і до людей»

Оцінка роботи

«Модель вашого господарства з такими вражаючими фінансовими показниками – це майбутнє України» – сказав Посол Держави Ізраїль Еліав Бєлоцерковські після того, як уважно ознайомився з товариством «Земля і воля». А також почув від генерального директора Леоніда Яковишина складену ним формулу сенсу життя людини, що працює на землі. Головне в тій формулі – синівське й державницьке ставлення до головної годувальниці людства. Вже потім – грамотно брати від неї її щедроти і ділитися ними з членами трудового колективу, державою, громадами, на територіях яких працює господарство.

Секрети економічного і соціального дива – у його публікаціях

ТОВ «Земля і воля» на ділі показує, як українці здатні так господарювати на своїй землі, що це вражає навіть закордонних сільгоспвиробників і вчених аграрників. У їхніх країнах з високим розвитком економіки, з державними дотаціями, важко знайти аграрника, котрий добивається 800 доларів прибутку з гектара посівів кукурудзи, чого досягла «Земля і воля». Мета Леоніда Яковишина – мати в середньому 1000 доларів з гектара. 

Відповідно далі зростуть зарплати працівників і оплата за земельні паї (зараз найвищі в області), відрахування до державної скарбниці і соціальна відповідальність за розвиток територій, де орендується земля. Збільшаться допомоги нужденним і на лікування хворих. Завершиться будівництво нових доріг до Пісок, Нової Басані, Кобижчі, Браниці, по Бобровиці тощо.

Не випускай землі з рук, бо діти проклянуть

Як цього добивається його колектив? Ніяких секретів. Лише кілька заголовків публікацій і думок досвідченого хлібодара.

«Я з колективом рятував села не скигленням, а ефективною працею, створенням нових робочих місць, невпинним збільшенням поповнення бюджету і Пенсійного фонду»

«Аграрна стратегія Яковишина»

«Кукурудза збагачує Америку, вона може збагатити й Україну»

«Ми сьогодні в середньому платимо 175 доларів за гектар оренди землі». Хто більше?

«Суть життя розкривається через створенні, а не у володінні»

«Доля України – не в Євросоюзі, а в своїй економіці»

Аграрна стратегія Яковишина викладена в численних його публікаціях і в двох книжках під заголовком «З нестихаючим сердечним щемом», що вийшли друком у 2016 і 2018 роках.

Особливу увагу і допомогу — фронтовикам

У рецензії на другу книгу письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Слапчук зазначив: «Досвід та феномен хлібороба від Бога Леоніда Григоровича Яковишина – неймовірно унікальний. Адже впродовж півстоліття (тільки вдумайтеся!) він повсякчас, невтомно і цілеспрямовано створює на рідній українській землі справжнє виробниче диво, що за рівнем сільськогосподарської економіки, фінансовими показниками гідно конкурує з найпередовішими аграріями світу. Книги Яковишина потрібно вивчати в університетах, обговорювати широким загалом, презентувати по всій Україні і за кордоном».

Нове слово в сучасній українській публіцистиці від Леоніда Яковишина

Прочитавши підготовлену до друку першу книгу Леоніда Яковишина «З нестихаючим сердечним щемом», кандидат педагогічних наук, літературний критик Ніна Головченко написала: «… на прикладі книги Л. Яковишина українська провінція презентує не лише історію визначної особистості, провідні аграрні технології, патріотичні прагнення, реальні успішні проекти, а й відчуття актуальних тенденцій у літературному процесі».

Мільйон доларів – не мета, а засіб для втілення мрії

Ті актуальні тенденції у літературному процесі і нове слово в сучасній українській публіцистиці проявляються у таких публікаціях: «Українську аграрну політику умом не збагнути», «Куди заведе Україну гастарбайтерська економіка?», «Країна перенасичена політико-владними «трутнями», «Україна – не для народу, а для … партій», «Коли гроші говорять, тоді правда мовчить» та ціла низка інших публікацій.

Тривале життя Патріарха хліборобської праці не з буднів виткане, бо він не належить до тієї категорії талановитих людей, що в найскладніші хвилини долі сидять на березі і питають себе: «Чи вистачить сил подолати річку і доплисти до прямішого берега?» Він керується сміливістю й завзяттям відомого винахідника і творця автомобільної імперії Генрі Форда: «Я цього хочу. Значить, це буде».

Нові потужності

Леонід Яковишин ніколи не був серед тих, що стоять осторонь державних і суспільних проблем, поповнюючи своєю байдужістю велику армію недолугих руйначів.

Він – син репресованого батька – ще з років голодного дитинства не зацікавлений підбирати недоїдки зі столу тих, що вважають себе господарями держави. Він завжди прагне мати повне меню. І не тільки для себе, а й для співвітчизників.

За роки незалежності ТОВ «Земля і воля» збільшило виробництво зерна в 40 разів

Колектив, який створив і очолив Леонід Яковишин, – взірець не лише для сільгоспвиробників, а й для представників інших галузей українського господарства, – як не на словах, а на ділі треба дбати про Україну, її народ. «І якщо поруч із нами живуть такі творці, титани духу, наша держава – не безнадійна. Дякую Вам, Леоніде Григоровичу!» – так завершив своє слово про Леоніда Григоровича лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Слапчук, почесний громадянин Луцька та Волині.

Григорій ВОЙТОК

Ще цікаві публікації

Залиште свій коментар

Дякуємо за Вашу думку