Акценти ВИБОРИ Громада Гроші Економіка Коментарі Політика Популярне Статті. Аналітика Суспільство Україна Усі новини 

Чи все залежатиме від новобраного Президента?

Вперше в історії України з відривом майже у три рази на виборах Президента України перемагає людина не з політики – актор і шоумен Володимир Зеленський.

Як відомо, за нього відали свої голоси 73,2 відсотка виборців, водночас цифра 24,5 відсотка стала своєрідним вироком команді поки що діючого гаранта Петра Порошенка.

Український народ виявив разючу одностайність у бажанні скинути з політичного олімпу «досвідчених управлінців». Чернігівщина, як і більшість областей України, впевнено проголосувала за Зеленського. Чи відбудеться зміна політичних еліт і що чекає Україну та Чернігівщину після виборів? 

Чернігівщина – одностайна у виборі

«Я Ваш вирок» – фраза, продекламована під час дебатів на «Олімпійському» Володимиром Зеленським в адресу Петра Порошенка, яка стала пророчою. Вперше в історії України всі, за винятком Львівщини, регіони проголосували одностайно. Львівська – єдина область в Україні, де переміг Петро Порошенко. Там за нього проголосувало 62 відсотки виборців. Еміграція також проголосувала за Порошенка – 54,73 відсотка проти 43,78 відсотка. І все!

Загалом, 13,4 мільйона українців, розчарованих попередньою п’ятирічкою, довірили кермо держави людині без управлінського досвіду, на чому неодноразово наголошували в команді конкурента. Разом із тим досвідченому управлінцю і успішному бізнесмену Петру Порошенку повірили 4,5 мільйона співвітчизників.

У Чернігівській області в усіх округах впевнено переміг Зеленський – 77,8 відсотка виборців або майже 499 тисяч голосів.

Власне, результат другого туру став абсолютно передбачуваним для всіх, окрім самого Петра Порошенка.

Чому програв Порошенко?

На думку заступника Чернігівського міського голови Олександра Ломако, такий розрив між кандидатами став наслідком кампанії між турами: «Петро Порошенко зробив ставку на страх. Страх втратити країну, свободу, зовнішньополітичний курс і всі досягнення останніх п’яти років. Страх перед некомпетентністю та невизначеністю. Він намагався каталізувати цей страх і таким чином змусити навіть своїх противників віддати голоси діючому президенту. Апогеєм стали біг-борди з Путіним, які особисто я сприйняв як білий прапор з боку штабу ПП. Вони теж це зрозуміли, але запізно. Отже: маніакальне прагнення дебатів (які насправді вже ні на що не могли вплинути), продовження стратегії «Порошенко або Путін» і слова «Я вас почув і зрозумів помилки» не підкріплені діями, які могли б переконати людей у щирості цих слів. Це кампанія ПОП між турами. Базова емоція – страх. Володимир Зеленський зробив ставку на надію. Судячи з результатів, правильно. Зелений колір кампанії (особливо навесні), креатив, гумор і уникнення тем, які дратують людей… І фінальна ставка: нове проти старого. Маючи майже 100% впізнаваність, Зе не брав участі в політичних ток-шоу і суперечках політиків, від яких так втомилися українці за останні 15+ років. Нав’язавши опоненту своє шоу, у команді переможця відійшли від предметної дискусії (на жаль) і довели свою справу до кінця. Зеленський чудово відчував масові емоції українців. Він досягнув успіху саме завдяки цьому тонкому розумінню, і переніс свій досвід з шоу-бізнесу на виборчу кампанію. Мапа країни з результатами 31 березня була майже повністю зеленою, тому абсолютно логічним став посил про об’єднання країни – «Досить нас ділити». Базова емоція – надія».

Що чекає Україну і Чернігівщину?

Власне, якщо з причинами волевиявлення все зрозуміло, то якими можуть бути його остаточні результати для українців, ми попросили прокоментувати чернігівського політичного оглядача Андрія Кужеля: «Як у контексті передвиборчої боротьби, так і наразі після перемоги Володимир Зеленський залишається темною конячкою. Багато що залежатиме від його рішення стосовно розпуску парламенту, адже з нині діючим варіантів домовитись буде не так багато. У той же час законних підстав для розпуску Верховної Ради наразі немає. Граничний термін розпуску згідно закону – 27 травня, інавгурація ж може відбутись лише на початку червня. Інше питання, чи захоче Гройсман, враховуючи його самостійницькі політичні амбіції, працювати при президенті Зеленському, чи піде в опозицію. В такому разі нас може очікувати уряд, сформований з представників «Батьківщини», яка вже заявила про необхідність переформатування Кабміну, і лояльної до Зеленського частини «Народного Фронту».

Що стосується Чернігівщини, то вплив на область традиційно мають 3-4 місцевих «клани», які мають змогу сформувати керівництво облдержадміністрації, забезпечивши його фаховими кадрами. І тут все залежатиме від Зеленського: чи піде він традиційним шляхом і матиме на місцях домовленості з однією з місцевих груп впливу, чи намагатиметься завести своїх людей. Другий варіант менш вірогідний, оскільки «лава запасних» в команді новообраного Президента не така вже й велика. Тому, скоріш за все, будуть домовлятись. Водночас, і не зміна керівництва ОДА, яке наразі пов’язують з народним депутатом Валерієм Давиденком, свідчитиме про певні домовленості».

Прогнози аналітика не позбавлені сенсу, адже діючого голову Чернігівської облдержадміністрації Олександра Мисника в кулуарах називають людиною нардепа Валерія Давиденка. Останньому закидали, що той працює на два фронти, делегувавши частину своїх людей в «зелені» штаби на Чернігівщині.

Як стало відомо, поки що Олександр Петрович не збирається писати заяву на звільнення, як це зробив його колега зі Львівщини Олег Синютка – керівник єдиної області, де переміг Порошенко.

Зрештою, у команди Порошенка попереду парламентські вибори, а Зеленському доведеться шукати порозуміння з діючим парламентом, де більшість – за Порошенком, а також з Урядом (який сформований парламентом), подальшу поведінку якого наразі ніхто не береться спрогнозувати.

У своїй промові після публікації результатів національного екзитполу Петро Порошенко заявив, що не збирається йти з політики. Судячи з риторики, ставку його команда робитиме на правоцентристський вектор. Тож «армія, мова, віра» – залишаться базовими у програмі його політичної сили. Коротко підсумовуючи сказане Порошенком, можна зробити висновок, що його партія планує повністю зайняти праву нішу, відтак шанси націоналістів взяти бодай притомний відсоток на парламентських – мізерні, а зважаючи на те, що частина правих так чи інакше інтегрована в команду Порошенка – такі шанси дорівнюватимуть нулю. Націоналізм знову маргіналізується. Його поховають самі ж націоналісти за гроші лібералів.

Про остаточні ж наслідки вибору українців можна буде говорити тільки через півроку – після парламентських! До того часу Гетьманська булава матиме невелику вагу.

Віталій Назаренко

Ще цікаві публікації

Залиште свій коментар

Дякуємо за Вашу думку