Чи будуть соки, фрукти, молочні продукти у солдатському раціоні?

Трохи більше як місяць залишається до завершення першого етапу переходу Збройних Сил на нову систему харчування. Про поступ продовольчої реформи у військах, перспективи її подальшого впровадження ми розмовляли з начальником Центрального продовольчого управління Тилу ЗС України полковником Миколою Куклюком.

— Миколо Миколайовичу, до кінця поточного року залишається не так багато часу. Скільки частин із запланованих на цей рік залишилося перевести на харчування за Каталогом?

— На нову систему харчування 1 грудня переходять іще шість військових частин — останні з визначених на поточний рік. Це десантно-штурмова бригада, полк спеціального призначення, два військово-медичних клінічних центри, навчальний заклад та авіаційна частина. Тобто перехід на харчування за Каталогом відбувається планово, тож, як і було намічено, до кінця року у 23 військових частинах буде впроваджено нову систему продзабезпечення.

— І яка загальна кількість бійців уже цього року відчує переваги оновленого меню?

— Близько двадцяти тисяч військовослужбовців. Це не стала кількість, оскільки в навчальних центрах, де вже харчуються по-новому, кількість особового складу періодично змінюється.

— А далі буде більше?

— Так. Реформа на солдатській кухні триватиме й наступного року, зупинятися ми не будемо.

— У скількох частинах відчують реформу продовольчого забезпечення до кінця наступного року?

— Плануємо, що до ста військових частин нам удасться охопити. Але тут слід обов’язково зауважити, що це стане можливим за умови відповідного фінансування й введення в штат військових частин посад кухарів та іншого персоналу військових їдалень.

— Про які частини йдеться? За якими критеріями визначають, яку із частин буде переведено на нову систему наступною?

— Насамперед ми плануємо завершити перехід усіх військових навчальних закладів. Також ідеться про навчальні центри, де є молоді солдати. Людина вперше потрапляє у військове середовище, і наше завдання — мінімізувати дискомфорт, який вона природно відчуває після зміни середовища, у якому перебувала раніше. Крім них, пріоритет буде надано військовим частинам Сил спеціальних операцій і Десантно-штурмових військ, а також бойовим механізованим, артилерійським, танковим бригадам. І лише після цього запроваджуватимемо нову систему в частинах Повітряних Сил, бо на сьогодні харчування льотчиків є досить непоганим. Що стосується підрозділів ППО, то для них ми плануємо запровадити дещо іншу систему, зокрема кейтеринг.

— Виходячи з цьогорічного досвіду, скільки в середньому обходиться державі ремонт та облаштування військових їдалень, придбання й встановлення нового обладнання? Чи вистачить запланованих у бюджеті коштів на здійснення наміченого наступного року?

— Ремонт їдалень ми маємо здійснювати в усіх військових частинах незалежно від того, чи харчуються вони за Каталогом, чи за системою аутсорсингу. Крім того, з тих 23 частин, які переведено нинішнього року на нову систему, є такі, де не було потреби в ремонті їдалень або закупівлі обладнання. Наприклад, Національна академія сухопутних військ у Львові та Західна ВМБ в Одесі. Є військові частини, де потрібні були відносно невеликі витрати для оновлення інфраструктури продслужби. А ось для ремонтних робіт, наприклад, у навчальному центрі ДШВ в Житомирі, у якому фактично з нуля було відновлено їдальню на дві тисячі особового складу, перекривали дах будівлі, оновлювали системи водовідведення, електропостачання тощо, потрібні були значні кошти.

Переваги нової системи організації харчування очевидні. Серед основних переваг це те, що солдатський раціон став значно багатшим. А ще великий плюс у тому, що ми вводимо в штат військових частин посади кухарів і таким чином сприяємо зростанню боєготовності підрозділів, оскільки знімаємо проблему забезпечення особового складу гарячою їжею поза межами ППД, у районах виконання бойових завдань, на полігонах.

— А чи буде різнитися солдатське меню в ППД та на полігонах або в районі проведення антитерористичної операції?

— Наприклад, підрозділам частин ССО, які вже переведено на нову систему, коли вони перебувають на полігонах або під час виконання завдань у районах АТО, продукти для приготування страв постачають за Каталогом. Те саме у військово-медичних клінічних центрах. Харчування в них відбувається за Каталогом не лише в пунктах постійної дислокації, а й у мобільних військових госпіталях, які виконують завдання в АТО. Десантно-штурмову бригаду, яка також переходить на харчування за новою системою з 1 грудня, в АТО забезпечуватимуть продуктами за Каталогом. Тобто особливої різниці між харчуванням у ППД й поза їхніми межами бійці не відчуватимуть. На польових кухнях, звісно, не вдасться приготувати крильця гриль або реберця, але командир матиме змогу замовити продукти для приготування страв під ті умови та обстановку, у яких перебуває частина. Навіть у польових умовах до солдатського столу надходитимуть молочні продукти, соки, фрукти, свіжі овочі — не лише традиційні, наприклад, картопля, капуста чи буряки, а й зелень, болгарський перець тощо. Начпрод матиме змогу замовити, приміром, сік у стограмових пакетах і видати його бійцям перед маршем. Здавалось би, дрібниця, але спробуйте вирішити це питання, якщо сік розлито в трилітрові банки… Тобто за грамотної організації роботи начальника продовольчої служби, належного планування харчування особового складу навіть у польових умовах, у бойовій обстановці бійців можна годувати якісними й різноманітними стравами.

— У контексті попереднього запитання: чи є потреба в оновленні парку польових кухонь?

— Ні, такої потреби на сьогодні немає. На наших технічних засобах приготування їжі, які використовують у польових умовах, можна приготувати різноманітні страви. Тобто немає проблеми в приготуванні в польових умовах двох-трьох перших або других страв, як це передбачено в Каталозі, — польові кухні, які в нас є, дають змогу виконувати ці завдання.

— Миколо Миколайовичу, за підсумками першого етапу реформи є якісь зауваження до нової системи харчування, пропозиції від бійців?

— Пропозиції є, ми над ними працюємо, адже нічого не стоїть на місці. Реформа — це не кінцева зупинка, а тривалий шлях, і є що вдосконалювати. До того ж треба врахувати той факт, що не кожна армія, у якій діє подібна система харчування, веде водночас бойові дії. У нас уже накопичено певний власний досвід, є свої напрацювання, і за необхідності ми можемо оперативно вносити корективи, адже тепер усі питання, що стосуються організації харчування військовослужбовців, можна вирішувати на рівні Міністерства оборони.

— Дякую за розмову.

Бесіду вів Іван СТУПАК