Хто причетний до сепаратизму, або Чи можна спростувати факти?

Редактору Чернігівської інтернет-газети «БІЛА ХАТА» Сергію Кордику  

Депутата Чернігівської обласної ради Артура Зінов’єва  

ЗАЯВА 

20.04.2016 року. в Чернігівській інтернет-газеті «БІЛА ХАТА» було опубліковано статтю «Слова і діла. Чи причетний «Наш край» до сепаратизму?» У цій статті поширено відомості, які не відповідають дійсності та принижують мою честь, гідність та ділову репутацію. Зокрема, у ній містяться звинувачення на мою адресу в антиукраїнських настроях та натяки на мою причетність до сепаратизму. Зазначена інформація не відповідає дійсності, тому має бути спростована у спосіб, яким була поширена.

У зв’язку з вищевикладеним прошу опублікувати спростування недостовірної інформації, розповсюдженої в статті «Слова і діла. Чи причетний «Наш край» до сепаратизму?» (текст додаю). 

«14» травня 2016 р. А.П. Зінов’єв

Подаємо текст цієї заяви в оригіналі з редакційним коментарем*

Нещодавно в Чернігівській інтернет-газеті «БІЛА ХАТА» було опубліковано статтю зі звинуваченнями мене в антиукраїнських настроях та з неоднозначними натяками на причетність до сепаратизму. Саме тому, з метою досягнення об`єктивності у висвітленні деяких питань журналістами мушу прокоментувати дані звинувачення на свою адресу.

Ніколи не думав, що за те, що я є віруючою людиною, ходжу до Церкви та маю віру в серці, мене можуть звинуватити в антиукраїнських настроях та натякати на причетність до сепаратизму. Звичайно ж, акцент робиться на те, що це Московський патріархат, але на Чернігівщині переважна більшість храмів належить до цього патріархату, так склалося історично, це єдина канонічна Православна Церква в країні, це намолені місця, і саме їх відвідують десятки тисяч прихожан. Вони, як і я, ідуть до Бога, а не проти України. Виходить, їх теж автори статті відносять до сепаратистів?

Хочу підкреслити, що релігія, церква – це шлях до Бога. І в кожного він свій. Звинувачувати когось у тих чи інших релігійних уподобаннях – це повний абсурд. Тим більше, що в Україні свобода віросповідання закріплена законодавчо.

Мені дуже шкода, що в наш скрутний час, коли, як інколи, потрібна консолідація українського суспільства, дехто із журналістів свідомо здійснює інформаційну війну і широко використовує підміну понять. Таким чином вони навпаки підігрують антиукраїнським технологіям та роблять оцінки, які не відповідають реальності. Це посилює агресивні настрої в частини суспільства та недовіру до влади й засобів масової інформації. Шкода, коли журналісти цього не розуміють.

Як депутат Чернігівської обласної ради я закликаю не сіяти ворожнечу між прихожанами різних Церков, не висувати абсурдних звинувачень на будь-чию адресу та не спекулювати на цій тематиці, а , навпаки, об’єднуватися та  вживати своєчасних адекватних заходів для усунення причин, що породжують внутрішні конфлікти та зіткнення, і здатні руйнувати державу.

Кожен із нас повинен постійно відвідувати храм Божий, молитися за нашу Державу, щоби Господь дарував нам мир, щастя та благополуччя.

Молюся за здоров’я та добробут усіх. Нехай Господь допомагає всім нам!

Артур Зінов’єв, депутат Чернігівської обласної ради

Коментар редакції

Не будемо дискутувати про те, що шлях до Бога у кожного свій. Глибоко віруючою може бути людина, яка й не обов`язково відвідує церковні інституції. Але це тема іншої розмови. Краще відразу до конкретики.  На жаль, і це факт – у наш час Московська церква є дієвим інструментом політично-стратегічної боротьби в інтересах далекосяжних устремлінь Російської Федерації.

Якщо священики Київського патріархату моляться за Україну, наших бійців та військовослужбовців, які захищають рідну Вітчизну від московсько-російського загарбника, священнослужителі Московської церкви (дивно, що вона називає себе чомусь Українською, а не Руською, якою є насправді), у своїх проповідях щонайменше закликають українських вояків «не воювати», «припинити братовбивчу війну» тощо…У присутності цих священиків прихожани проклинають українську державу взагалі і самого Президента (підтвердженням цього є відеоматеріали, які здійснені під час відспівування полеглих проти московитів та їх наймитів українських бійців).  І ніколи й ніхто не чув, щоб «московські» священики бодай інколи зверталися б до верховників імперської Росії припинити агресію проти України.  Навпаки, недавно у своєму виступі перед військовослужбовцями 8-го навчального Чернігівського центру Державної спеціальної служби транспорту у присутності керівництва частини та голови Адміністрації Держспецтрансслужби генерал-лейтенанта Миколи Малькова митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій чітко, по-церковному, вкотре «розставив акценти» – хто є друг Україні, а хто ворог. У своїй промові він навів кілька прикладів про події кількарічної давнини (теж є відео), недвозначно даючи зрозуміти особовому складу військової частини, що ворогами України залишаються німці та американці, а не Росія, яка розв’язала на теренах нашої держави війну і якій служить Руська церква під «українською» ширмою.  До речі, генерал Мальков теж у своєму виступі підкреслив, що греко-католицька церква, наприклад, та інші є «не нашими», а «наша церква» – це Московського патріархату.

Щодо обґрунтування Артуром Зінов`євим своїх релігійних уподобань, то як для людини – то це чисто особиста його справа – в яку церкву ходити і яку релігійну конфесію обирати. Але він − публічна особа, депутат Чернігівської обласної ради, а тому природно, що такі «суспільні люди» знаходяться під пильним об`єктивом фотоапарата чи то відеокамери.

У своїй невеличкій статті ми лише використали деякі візуальні фрагментальні  факти й не більше того – які саме матеріали пролінковує серед Інтернет-спільноти один із депутатів облради – Артур Зінов`єв, при цьому жодних якихось припущень або якихось фривольних прийомів не використовували.

Сам обранець від народу у своєму листі до редакції закликає жити в мирі, злагоді та любові до Бога. Беззаперечні, священні обітниці! Але от прикро, що ці слова депутата дуже різняться з його ж помислами та діями. До такого висновку вдаєшся, коли бачиш матеріали, які розповсюджував донедавна депутат Артур Зінов`єв на своїх сторінках у соціальних мережах. Їх зміст аж ніяк не веде до миру, злагоди та любові − навпаки, ці інформаційні продукти пронизані неправдою, ненавистю й злобністю до України та її духовенства. І те, що ці статті дуже подобаються Артуру Зінов`єву – ми якраз на це і звернули увагу.

З огляду на те, що ми апелювали лише фактами, а не домислами чи навіть й припущеннями (щодо останнього, то норми права дозволяють журналістам робити в окремих випадках свої припущення, хоча, повторюємо, ми до цього не вдавалися), ми не можемо спростовувати, на чому наполягає заявник, очевидне (те, що є насправді!). Спростовувати можна лише недостовірну інформацію, а не оприлюднені в Інтернеті самим же заявником факти. Більш того, додаємо ще деяку порцію уподобань Артура Зінов`єва.

 * Текст спростування без коментаря подається тоді, коли редакцію видання зобов`язує рішення суду або ж таке спростування розміщується згідно узгоджених позицій із зацікавленими особами та прийнятого консенсуального рішення.

Факти, які були наведені у попередній статті і які вимагає депутат спростувати, наводяться ТУТ.