Кому дістанеться земля після скасування мораторію?

Фермери чи агрохолдинги: кому дістанеться земля після скасування мораторію та відкриття ринку?

10 грудня 2018 року Центр економічної стратегії провів дебати, присвячені перспективам скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. Заступник виконавчого директора ЦЕС Дмитро Яблоновський аналізує, хто купуватиме землю, коли ринок буде нарешті відкрито.

Перспективи ринку землі потрібно розглядати під кількома кутами.

Найперше, щоб купити землю на вже працюючому ринку, будуть потрібні фінансові ресурси. Представники банківського сектору зазначають, що вони не готові співпрацювати із фермерами, які мають у власності менше 100 га. Проблема як у якості та прозорості звітності, так й у поточному фінансовому стані фермерів. Чи матимуть кращий доступ до кредитних ресурсів агрохолдинги – теж питання, адже обсяги кредитування банками все ще не відновилися після кризи та залишаються вкрай малими.

Інший кут, чи дійсно фермери масово хочуть купувати землю? За статистикою, приблизно третина фермерів обробляють до 20 га, ще третина – 25-50 га, інша третина – більше 50 га. Відтак, бачимо, що переважна більшість фермерів мають невеликий земельний банк. Навряд чи їм потрібен додатковий великий земельний банк для нарощування обсягів виробництва, особливо тим, хто займається садівництвом та ягідництвом.

Третій аспект для аналізу – які саме землі будуть запропоновані до продажу після зняття мораторію та якими обсягами. Зараз у власності приватних власників паїв знаходиться 27,7 млн га (середній розмір паю – 4 га), із них близько 8% готові продати свої паї (близько 2 млн га). У власності держави наразі перебуває 10,5 млн га землі. Купівлю паїв по 4 га зможуть зможуть дозволити собі як фермери, так й агрохолдинги.

Попит на державну землю буде залежати від площі запропонованих лотів. З одного боку, державі може бути простіше продавати землю великими ділянками, але великі лоти будуть непід’ємними для малих фермерів.

Є також і альтернативна точка зору, що державні землі мають бути розпайовані. Для прикладу, державне підприємство Конярство України має земельний банк 44 000 гектар, Національна академія аграрних наук України – 465 000 гектар.

У залишку.  Звичайно, після відкриття мораторію землю купуватимуть як фермери, так й агрохолдинги. Аби визначити, хто із гравців ринку буде найбільше зацікавлений у купівлі, потрібно проаналізувати мету придбання та економіку купівлі, адже купити землю як таку – не самоціль, земля має приносити прибуток, а її купівля – бути економічно обґрунтованою. Є передумови для того, щоб великі господарства були більш активними покупцями. Але багато також буде залежати від умов відкриття ринку – чи існуватимуть обмеження, чи будуть створені механізми кредитування купівлі землі.

Дмитро Яблоновський,

заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії,

VoxUkraine, спеціально для видання speckor.net

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте