Незалежний погляд експерта на ситуацію в регіоні

У 2015 році в Чернігівській області партія «Блок Петра Порошенка» значно посилила свій вплив. Завершився перший етап декомунізації, згідно з яким, перейменування на Чернігівщині підпадали 62 населених пункти. У 54 з них проведено громадські слухання, щодо 26 – прийнято рішення про перейменування. Керівні посади в області отримали представники «Блоку Петра Порошенка», «Нашого края», Радикальної партії Олега Ляшка. Економічне становище в регіоні обумовлювалося переорієнтацією бізнесу на нові ринки збуту. Зріс вплив громадськості на формування місцевої політики та суспільних настроїв.

КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В РЕГІОНІ

  1. В регіоні зберігаються відносно нестійка соціальна та політична стабільність, яка базуються на компромісах нової влади та залишків пострегіональних бізнесових структур. До регіону повертаються політичний плюралізм, створюються політична напруга у взаємозв’язках влади та опозиції.
  2. Протягом 2015 року в економіці області спостерігалось незначне падіння обсягів промислового виробництва, на третину зменшився обсяг імпорту товарів, мав місце значний перерозподіл зовнішньоторговельних потоків, особливо із підприємствами РФ.
  3. В громадському секторі спостерігаються зростання кількості нових організацій (особливо волонтерського характеру), рухів, ініціатив пов’язаних із АТО. Зростаю роль громадськості, особливо в прийнятті кадрових рішень (призначення голів ОДА, РДА, МДА).

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ

Політичний ландшафт

2015 р. в області запам’ятався протистоянням під час липневих проміжних виборів по 205 виборчому округу між Сергієм Березенком («Блок Петра Порошенка») та Геннадієм Корбаном (УКРОП). За підсумками місцевих виборів майже у всіх місцевих радах більшість була сформована на основі депутатів «БПП «Солідарність» та часткою депутатів від ПП «Наш край». Більшість голів РДА (21) та ОДА були представниками «БПП «Солідарність». Чернігівським міським головою обрано В. Атрошенка (БПП «Солідарність).

У листопаді-грудні 2015 року у Чернігівській області помітно прискорилося виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року №317. Однією з важливих причин такого прогресу у справі декомунізації є планове навчання новообраних голів територіальних громад за професійно програмою підвищення кваліфікації, в тому числі із проблематики виконання вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Дані нововведення призвели до повалення пам’ятників політичним та культурним діячам епохи СРСР, перейменування деяких населених пунктів та значного погіршення відносин із тими політичними силами, що відкрито підтримують проросійську політичну позицію.

Зміна регіональних еліт при владі протягом року, їх політична приналежність

Головні політичні зміни 2015 року:

– у березні головою ОДА призначено В. Куліча (БПП «Солідарність), народного депутата-мажоритарника, обраного у 205 виборчому окрузі (м. Чернігів);

– головою Чернігівської обласної ради обрано І. Вдовенка (БПП «Солідарність);

– під час місцевих виборів за підсумками другого туру Чернігівським міським головою обрано В. Атрошенка (БПП «Солідарність), до цього місто понад 10 років очолював О.Соколов, який балотувався від ПП «Наш край»;

Політична карта області дещо змінилась, втрачаю свої позиції політична партія «Наш край». Найбільший політичний вплив зберігаю Владислав Атрошенко (БПП «Солідарність). Загалом по регіону на кінець 2015 року найбільший політичний вплив в регіоні мала ПП «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Найбільш активні політичні діячі та політичні партії, які були найбільш помітними в області

Найбільшу активну участь у політичних процесах в області у 2015 році приймали: народний депутат України В. Дубіль (ВО «Батьківщина»), народний депутат України О. Ляшко (Радикальна партія Олега Ляшка), міський голова О. Соколов (ПП «Наш край»), народний депутат України, з листопада – Чернігівський міський голова В. Атрошенко (БПП «Солідарність), народний депутат України – С. Березенко (БПП «Солідарність), кандидат у народні депутати України Г. Корбан (УКРОП).

За підсумками проміжних виборів 26 липня 2015 року у 205 виборчому окрузі найбільшу кількість голосів здобули С. Березенко (БПП «Солідарність) – 35,9%, Г. Корбан (УКРОП) – 14,76%, В. Зуб (самовисуванець) – 8,25%.

За підсумками голосування на посаду міського голови у другому турі обрано В. Атрошенко (БПП «Солідарність), за якого віддали 51,5% голосів, за опонента – О. Соколова (ПП «Наш край») – проголосувало 43,2% виборців.

Найбільш резонансні політичні конфлікти

  1. Скандальне протистояння кандидатів у народні депутати Сергія Березенка (БПП «Солідарність) та Геннадія Корбана (УКРОП) під час проміжних виборів по одномандатному виборчому округу № 205 у м. Чернігові.
  2. Протистояння кандидатів на посаду Чернігівського міського голови В. Атрошенка (БПП «Солідарність») та О. Соколова («Наш край»).
  1. Незняття тривалий час з Владислава Атрошенка статусу народного депутата України у зв’язку із його обранням на посаду Чернігівського міського голови.

Політична приналежність керманичів області та міст обласного значення на грудень 2015 року

Чернігівська ОДА: голова – Валерій Куліч, Блок Петра Порошенка «Солідарність»; заступник – Леонід Сахневич, позапартійний.

Чернігівська обласна рада: голова – Ігор Вдовенко, Блок Петра Порошенка; перший заступник – Валентин Мельничук, «Наш край».

Чернігівська міська рада: голова – Владислав Атрошенко, «Блок Петра Порошенка «Солідарність», перший заступник – Михайло Шостак, позапартійний; секретар – Віктор Бистров, ПП «Наш край».

Обласний прокурор: Віктор Носенко, політична приналежність невідома.

Обласний податківець: Олексій Барановський (в.о. начальника Чернігівської державної фіскальної служби; за 2015 рік на даній посаді було декілька змін, так, через політичні мотиви, гучні скандали та норми Закону України «Про очищення влади» були звільнені: Дусяк С.П. та Слаутіна Л.М.), політична приналежність невідома.

Обласна міліція (поліція): т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області – Едуард Альохін, політична приналежність невідома.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ

Економічний ландшафт

Економічний стан регіону протягом 2015 р. характеризувався незначним скороченням обсягів промислового виробництва та переорієнтацією зовнішньої торгівлі. Так, обсяги реалізації промислової продукції порівняно з 2014 р. скоротилися на 8,9%.

Виробництво сільськогосподарської продукції знизилося на 2%, в будівництві скорочення сягнуло 35,5%, в транспорті – 18,5%. Продовжилось падіння обсягів видобутку та переробки корисних копалин, нафто- і газовидобування на 10,3%. За 11 місяців 2015 р. позитивне сальдо зовнішньої торгівлі підприємств Чернігівської області товарами склало 146,5 млн. дол. США (за 11 місяців 2014р. – 146,1 млн. дол. США).

Значна частина підприємств скорочувала обсяги виробництва. Скоротився фінансовий результат діяльності підприємств. Індекс обсягу продукції сільськогосподарського виробництва в усіх категоріях господарств становив 98% по відношення до 2014 р. Індекс будівельної продукції у 2015 р. становив 64,5% проти 2014 р. Будівництво будівель зменшилося на 36,7%, у т.ч. житлових будівель – на 51,7%, інженерних споруд – на 31,6%. Будівництво нежитлових будівель зросло на 14,6%. Підприємства автомобільного транспорту, з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями, у 2015 р. перевезли 1093,1 тис. тон вантажів, що становить 81,5% рівня 2014 р. Обсяг виконаного вантажообороту становив 463,3 млн. ткм (79,1%). Послугами пасажирського транспорту області скористалися 86,9 млн. пасажирів, що становить 88,1% рівня 2014 р. Загальні обсяги пасажирських перевезень та пасажирообороту, здійснені тролейбусним транспортом, зросли на 4,5%.

Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за 2015 р. становив 21614,9 млн грн, що склало 83,5% обсягу 2014 р.

Припинила діяльність низка відділень банків.

На економічний ландшафт області найбільше впливали такі фактори: а) низький рівень конкурентоспроможності промислової продукції; б) застарілі технології та обладнання; в) відсутність інвестицій та інвесторів; г) слабка інфраструктура агропромислового комплексу області.

Основні об’єкти (підприємства, консорціуми) економічної активності в регіоні, їх форма власності та належність до бізнес груп чи політичних еліт області

В аграрному секторі області працюють переважно великі компанії з вітчизняним та іноземним капіталом. Переробна галузь представлена компаніями з переробки молока (найбільші – філія «Менський сир» ППКФ «Прометей», ПАТ «Ічнянський молочноконсервний комбінат»), пива та алкогольних напоїв (Чернігівське відділення компанії «СанІнбев Україна»), виробництво продуктів харчування (продовольча компанія «Ясен»). В області працюють компанії з іноземними інвестиціями всеукраїнського рівня – «Брітіш Америкен Тобакко».

Серед промислових підприємств найбільшими виробниками продукції ю ПАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», Гнідинцівський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта», ПрАТ «Чернігівський автозавод», що входить до корпорації «Еталон».

Основні бізнес-конфлікти, які відбувались в області, перерозподіл власності на хвилі політичних змін 

Протягом 2015 року в області не зафіксовані значні бізнес-конфлікти, які б вплинули на соціально-економічну ситуацію.

Основні показники економічного розвитку області на кінець року

У 2015 р. менше ніж у попередньому видобули вуглеводнів, скоротився випуск продукції легкої та хімічної промисловості. Позитивна динаміка зростання залишилась у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Продовжилась тенденція до зниження інвестиційної активності в області.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,42 (у січні-листопаді 2014 р. – 1,30). Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 127 країн світу (з них 28 країн ЄС). Скоротився експорт товарів до Росії (у 2,6 рази), зросли поставки до країн ЄС (у 1,4 рази).

Середньомісячна зарплата штатних працівників за січень-листопад 2015р. зросла на 21,4% та становила 3241 грн.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО 

Найбільш активні громадські організації в області

Пріоритетними напрямками діяльності громадських організацій стали: захист прав і свобод громадян (Чернігівський центр прав людини, «Доброчин»), аналітична діяльність (Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень), осередок ВБО «Всеукраїнська мережа лядей, що живуть з ВІЛ/СНІД».

Протягом 2015 року активність відзначались громадські організації учасників Майдану, організації з контролю за діяльністю влади та люстрації.

Важливими напрямками діяльності інститутів громадського суспільства стала робота у напрямку засудження підтримки Росією терористів. Більшість організацій долучились до благодійної та волонтерської діяльності, підтримуючи воїнів зони АТО та переселенців.

Основні ЗМІ регіону, які формують громадську думку в області

В області в аналоговому форматі транслюються 29 загальнонаціональних теле-та радіоорганізацій, у цифровому – 31. Найбільші місцеві телекомпанії: Чернігівська обласна державна телерадіокомпанія та КП «Телерадіоагенство «Новий Чернігів».

В області друкуються 55 видань загальним тиражем 600 тисяч примірників. З них 53 газети та 2 журнали. Найбільш масові: газета «ГАРТ» (засновники – Чернігівська обласна рада, трудовий колектив редакції) та «Вісник Ч» (засновники – трудовий колектив ТОВ «Редакція газети «Чернігівський вісник»).

У районах області друковані ЗМІ є практично єдиним джерелом інформації та новин місцевого рівня. Разовий передплатний тираж місцевих комунальних друкованих видань – орієнтовно 100 тисяч примірників.

Найпопулярніші Інтернет-видання: Інтернет-газета «Високий Вал», «Город.сн», сайт «Події та Коментарі», «Суспільний кореспондент» (приватні видання).

Протягом 2015 року ЗМІ області відігравали важливу роль в інформаційному протистоянні – підтримка заходів з патріотичного виховання, засудження анексії Криму та підтримки терористів на сході України Російською Федерацією, підтримка українських військовослужбовців.

СТРАТЕГІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ – 2020

Загальний опис процесу підготовки СРР

Чернігівська область долучилась до процесу розробки стратегії її сталого розвитку на період до 2020 року на рівні з іншими областями України.

Процес розробки Стратегії в області відбувався переважно за «Методологією планування регіонального розвитку в Україні». В області було узгоджено загальний план розробки Стратегії.

Стратегія готувалася робочою групою, яка була затверджена 19.08.2014 р., в яку ввійшли представники громадськості, урядових та неурядових організацій, представники наукових кіл університетів на основі відкритого оголошення. Протягом процесу розробки Стратегії не відбулось жодних змін у складі регіонального партнерства. Разом з тим, було сформовано керівний комітет та проводились робочі групи із її розробки. Але зовнішні експерти до співробітництва не залучались. Фактичний графік розробки Стратегії відповідав офіційному та існувала можливість подавати пропозиції до Робочої групи.

СРР була прийнята на двадцять п’ятій сесії шостого скликання Чернігівської обласної ради 28 травня 2015 року.

Було проведено 10 заходів щодо підготовки СРР області із затвердженням відповідних висновків по кожному пункту. Всі терміни та етапи були сумлінно дотримані робочою групою. Основні етапи, що викликали широку дискусія – це 5-8 (презентація та обговорення результатів SWOT-аналізу; підготовка цілей (завдань) сталого розвитку області до 2020 року; презентація проекту Стратегії; громадське обговорення проекту Стратегії).

Загальна оцінка якості СРР

Стратегія відповідала всім висунутим вимогам щодо методології та методики її побудови, під час обговорення була відкрито представлена на сайті обласної державної адміністрації.

Глибина соціально-економічного аналізу тільки частково відповідаю Методології. Також тільки частково були виявлені нові тенденції у зміні структури регіональної економіки. Як наслідок соціально-економічного аналізу недостатньо для виокремлення переваг та ризиків у розвитку регіону. Разом з тим, проведений SWOT аналіз загалом відповідаю Методології, ю реалістичним та методично вірно підготовленим. Процес стратегічного фокусування, формулювання бачення розвитку регіону (місії) та стратегічних цілей відбувався на засіданні Робочої групи. Обговорення пропонованих варіантів відбувалось достатньо публічно.

В засобах масової інформації було анонсовано створення робочої групи із розробки Стратегії, а також можливості кожного бажаючого долучитись до її складу. Щодо можливості участі у роботі групи були письмово повідомлені керівники окремих підприємств, установ та організацій, які мали можливість надання кандидатур до складу робочої групи із розробки Стратегії.

Проекти складових частин проекту стратегії вчасно оприлюднювалися на сайтах обласної державної адміністрації та Департаменту економічного розвитку ОДА.

Основні проблеми розробки і реалізації СРР та напрямки їх подолання

Проблеми, які виникли під час обговорення мали дискусійний характер, і стосувалися такого: для виокремлення преваг та ризиків у регіоні недостатньо лише соціально-економічного аналізу області; визначені стратегічні цілі лише частково корелюються із цілями Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року; процес формування компонентних планів Стратегії не відповідаю Методології; визначені індикатори, для оцінки операційних цілей, не ю вимірюваними, а також відсутність планових значень показників, що унеможливлюють здійснення висновків щодо їх повного або часткового виконання; проекти, що увійшли до СРР не мали показників успішності в технологічних картах відібраних проектів.

Ірина САДЧИКОВА, експерт ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень»

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте