Перехід на європейську систему обліку лісоматеріалів

Інтеграція економіки України в європейський ринок зумовила і необхідність переходу на європейську систему обліку лісоматеріалів.

Як відомо, з 1 січня 2019 року в Україні втратила дієвість низка стандартів і набули чинності нові технічні умови обліку лісоматеріалів, які регламентують обмір, визначення об’ємів, класифікацію за розмірами круглих лісоматеріалів за серединним діаметром. Вони також встановлюють для ділової деревини класи якості.

За таких умов таблиці розподілу об’єму стовбурів за розмірно-якісними категоріями, сортиментні та товарні таблиці, які були розроблені на засадах вже відмінених стандартів, за європейською класифікацією містять неактуальну інформацію про структуру запасу деревини.

Ось що про наукові дослідження з цього приводу розповів доктор сільськогосподарських наук, професор, директор навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України Петро Іванович Лакида:

«Ми перебуваємо в 109-му кварталі Ріпкинського лісництва Добрянського держлісгоспу, де закладемо пробну площу і будемо відтепер оцінювати якісну структуру березових деревостанів. Адже ще торік Україна перейшла на європейські стандарти і тепер є певні проблеми з адаптації сортиментної структури лісів України. Бо колишні стандарти були розроблені за радянських часів, а нині ми перейшли на розмірно-якісну структуру – категорії А, В, С, D. Над власними підходами для вирішення цих проблем працюють науковці кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, яку очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Андрій Білоус».

Вчений відзначив, що такі наукові дослідження відбуваються не лише на Чернігівщині, а й по всій Україні:

«Ще коли сам був студентом, то об’їздив і Карпати, і Полісся, і Крим. На той час, пригадую, закладали пробні наукові площі з різних проблем, в основному з оцінки біотичної продуктивності. А зараз коло лісових проблем значно розширилось».

Петро Іванович тепло відгукнувся про ліси Чернігівщини, зокрема добрянські, адже саме тут ще молодим фахівцем він пройшов професійне загартування: працював помічником лісничого в Олександрівському лісництві Добрянського держлісгоспу. І продовжив хвилюючі спогади:

«Це теж моя рідна земля, хоч родом я з Волині. Саме тутешня ріпкинська природа і друзі, яких колись тут зустрів, спонукають до бажаних зустрічей. А господарі тут теж дбайливі».

Під час перебування у лісівників Чернігівщини Петро Лакида зустрівся і зі своїм учнем Юрієм Болоховцем, котрий донедавна очолював Чернігівське ОУЛМГ, а днями пішов на підвищення до столиці — став заступником начальника Голови Державного агентства лісових ресурсів України.

«Втішений, що люди кваліфіковані, порядні приходять до керівництва обласними управліннями Адже від керівника все-таки багато залежить, — висловив свої міркування з цього приводу вчений-лісівник. — А Юрія я знаю давно і впевнений, що за його керівництва лісове господарство області розвиватиметься, незважаючи на економічні проблеми в державі і в галузі зокрема. Він вміє працювати і знає, що саме і як треба робити. До того ж, отримає відповідну підтримку і від нас, колишніх його вчителів».

У відповідь на таку оцінку свого колишнього вчителя Юрій Віталійович Болоховець запропонував Петру Івановичу Лакиді співпрацю лісівників-практиків та науковців для обміну досвідом на базі підприємств Чернігівського ОУЛМГ. 

Микола Тищенко. Фото автора

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте