Поділ (виділ) частки та припинення спільної часткової власності

Юридична практика. Про поділ (виділ) частки та припинення спільної часткової власності розповідає нашим читачам головний спеціаліст відділу представництва Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) (із змінами) передбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

До позову щодо поділу (виділу) частки та припинення спільної часткової власності слід долучити документи, які підтверджують позовні вимоги (копії договорів купівлі продажу, витягу с Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційні довідки, дозволи на проведення робіт, копії проекту).

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) (із змінами) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 355 ЦК України визначено майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У відповідності до статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов’язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Доцільно, як на мене, навести такий приклад з моєї юридичної практики.

До Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулась клієнтка, яка перебуває під юрисдикцією України, у якої середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, з питанням Поділу (виділ) частки та припинення спільної часткової власності.

Питання клієнтки полягало в тому, що після набуття 2/3 частин домоволодіння у 1972 році він вирішив зробити прибудову до своєї нерухомості. У встановлений законом на 1982 рік спосіб клієнткою був отриманий дозвіл на проведення робіт. Але здати в експлуатацію нерухомість було неможливо, тому що співвласники 1/3 частини будинку не зареєстрували своє право власності і така ситуація створювала перешкоди в користуванні та розпорядженні своєю власністю клієнтом.

Отримавши доручення, адвокат Ольга Святная зустрілася з клієнткою, дослідила обставини справи та склала позовну заяву. Також для отримання інформації, необхідної для розгляду справи у суді адвокатом було складено адвокатські запити до КП «Чернігівське МБТІ», до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та до Чернігівської міської ради. Крім цього, адвокатом по даній справі було складено клопотання про витребування доказів до Новозаводського районного суду міста Чернігова з метою витребувати інвентарну справу з КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації».

12 грудня 2017 року Новозаводський районний суд м. Чернігова вирішив позовні вимоги клієнта про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок – задовольнити.

Нагадаю, що за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68. Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!». Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.