Розповідь про зустріч із маніяком та відьмою, яка ввійшла в квартиру

«Сергій Дзюба – це людина-оркестр і людина-легенда, яку ми з вами навряд чи зуміємо розгадати. А як він уміє в компанії друзів задушевно й дотепно розповідати усілякі історії: годинами можна слухати – Шахерезада!».

Так яскраво  сказав про українського письменника й журналіста з Чернігова Сергія Дзюбу Василь Слапчук, письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька та Волині.

І дійсно, нещодавно під час ювілейного літературно-мистецького свята «Примчу на білому коні» з нагоди 55-ліття та 40-річчя його творчої діяльності, яке провели в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Короленка, Сергій Дзюба розповів дві цікаві історії, які трапилися в його житті.

Перша — про зустріч із справжнісіньким маніяком у потягу, а друга — про жінку, яку впустив поет у свою квартиру, коли його дружина була у батьків…

Сергій Дзюба. Балада про відьму та екстаз (бувальщина)

Був час, коли усе вже по цимбалах,

І муха позіхала на столі…

Аж раптом в гості пані завітала –

Влетіла у кватирку на мітлі.

Обрала холодильник для посадки,

Дарма що той, мов танк, задеренчав,

І чемно запитала: «Все в порядку?

Ти що – ніколи відьми не стрічав?!»

Я щось заплямкав вражено губами,

Морським вузлом зв’язало язика:

У мене вдома – зовсім гола дама,

Та ще й мітлу тримає у руках!

Вона ж пройшлась граційною ходою:

«Та що з тобою? Чом, герою, зблід?!

У нас, у Львові, – кепсько із водою,

Я хочу лиш помитися, як слід…»

… Давно яєчня на плиті схолола,

Сусід уже сусідку відлюбив,

А пані в ванні – дві години – гола!

Все ж добре, що дружина у батьків…

Наразі вийшла – Боже, ледь не плаче,

Мітлу свою від збудження скубе:

«Я мала все – холодну і гарячу,

Я знов відчула жінкою себе!

Та про такого справжнього мужчину

Всім подругам до ранку розповім…»

І я подумав: «Слава Україні!

Ну хоч одній, на диво, догодив».

Ще цікаві публікації

Залиште свій коментар

Дякуємо за Вашу думку