Михайло Блехман. Садок вишневий

Останній штрих на картині, остання крапка в однойменній поемі. Нарешті я заслужив на прогулянку. Я вийшов на улюблений до ненависті проспект, міркуючи про те, чи існує принципова різниця в тому,... Читати далі...

«Я знав, що повернуся, просто не знав, коли саме»

Тисячу разів наказував собі не мріяти повернутися туди, де не був тисячу років: цього, минулого, чекаєш, як майбутнього, але очікуваного не знаходиш. Не знаходиш – і лаєш себе: сам винен,... Читати далі...

Заради справжнього кохання люди здатні на неймовірні вчинки

Лебідь-шипун в Європі охороняється Бернською конвенцією (Додаток 3) Жили-були король з королевою, і всього-то у них було в достатку. Тільки одне їх засмучувало: не було у них дітей. Зверталися вони за... Читати далі...

Для мене — звідси, для вас — звідти. Роздуми в лісі…

Михайло Блехман. Гілки хрускотять У лісі хочеться і вдається загубитися. Від усього, а головне – від усіх. Цих усіх так багато, що я втомилася питати себе – адже кого ще запитаєш?... Читати далі...