Український хліб може подорожчати на 40%
У 2018-2019 році Україна може зіткнутися із серйозним дефіцитом хліба і значним зростанням цін на цей продукт. Причиною цього можуть стати не тільки несприятливі для збору врожаю погодні умови, а й свідома політика влади щодо масштабного експорту зерна за кордон.
Такої думки дотримується український політик Олександр Клименко.
Клименко зазначає, що на початку липня його команда опублікувала розгорнутий прогноз щодо здорожчання хліба на 25%. «Але це не всі важливі новини, які потрібно знати про врожай-2018», — зазначає політик і повідомляє про нові факти, що вплинуть на збір зернових в Україні. Так, станом на початок серпня урожай був зібраний з більш ніж 85% площі. Результат – 20,2 мільйонів тонн пшениці. При цьому більше половини – фураж, який піде на корм худобі. Продовольчої пшениці, з якої печуть хліб, зібрано всього 9 мільйонів тонн.
При цьому решту полів довгий час не прибирали через тривалі дощі. І на них врожайність буде низькою — незібране зерно почало висипатися і псуватися через вологу.
«Тому вже зараз можна констатувати, що останній прогноз чиновників виявився серйозно завищений. Вони продовжують очікувати 24 мільйони тонн пшениці, в тому числі продовольчої — 13 мільйонів тонн», — розповідає політик.
На думку політика причина такої «накрутки» цифр очевидна. «У Франції, Німеччині, Великобританії, Польщі, Росії, країнах Прибалтики знижуються прогнози на урожай пшениці. Ф’ючерси на Чиказькій сировинній біржі досягли трирічного максимуму. Держави мають гостру потребу в зерновій культурі і готові платити за неї великі гроші. У зв’язку з цим українська влада вирішила вивезти продовольчу пшеницю за кордон. Адже експорт зерна в Україні — один з ключових джерел надходження валюти», — пояснює він.
За словами Клименка, в планах керівництва країни експортувати цілих 17,2 мільйона тонн. За таких умов на внутрішньому ринку залишиться те, що не візьме Європа, Туреччина, Єгипет, а саме — низькоякісне зерно.
«Влада не думає про продовольчу безпеку країни. Для неї головне — зірвати куш тут і зараз. Зернотрейдери тим більше зацікавлені продати за кордон зерно: світові ціни збільшуються, курс долара в Україні продовжує зростати, відшкодування ПДВ з державної скарбниці підуть», — вважає політик.
Клименко нагадує, що для внутрішніх потреб Україні потрібно близько 5 мільйонів тонн продовольчої пшениці. І в нинішній ситуації не виключено, що в результаті Україні доведеться закуповувати борошно за кордоном за завищеними цінами. Так вже було в 2003 році, і ймовірність повторення такого сценарію досить велика.
Крім того, гострий дефіцит зерна в країні створять і зернотрейдери, які будуть продавати його на внутрішньому ринку за цінами вище світових.
«Це означає, що до прогнозованого нами здорожчання хліба на 25% може додатися ще 15%. Разом – плюс 40% до сьогоднішньої ціни», — прогнозує політик. Також Клименко наголошує на тому, що підстав для такого збільшення вартості немає. Єдиною її причиною може бути гонка влади за надприбутками на шкоду забезпеченню громадян своєї країни якісним хлібом за доступною ціною.
На думку Клименка, в нинішніх умовах доцільно було б залишити в країні всю продовольчу пшеницю, і, переробивши її частину на борошно, продавати її за кордон за більш вигідною ціною. Це дозволило б і зберегти потрібну частину зерна для власного споживання, і збільшити валютну виручку.
«Але уряд не переніс відпустку, щоб прорахувати цей варіант, і не став формувати регіональні запаси пшениці в кожній області. Влада зайнята відпочинком і передвиборчими перегонами. Скільки коштуватиме хліб, чи вистачить його на всі українські сім’ї — ці питання не підняв ні прем’єр-міністр, ні, тим більше, президент», — резюмував політик.
