Від перших «мазепинок» у війську до сучасних власних стандартів

Чернігівка Олена Ремезь близько 20 років віддала службі в Збройних Силах України. Вона з родини спадкових військових, її чоловік також колишній військовий. За цивільною спеціальністю жінка кравчиня чоловічого, жіночого та дитячого одягу. Протягом всього життя вона шила різні речі, як на замовлення так і для власних потреб.

Життя після військової служби

До призову в армію Олена тривалий час працювала в ательє вищого класу. Не полишала вона своє захоплення і у війську. З 1994 року жінка проходила військову службу на різних посадах, але через сімейні обставини наприкінці 2014 року вимушена була звільнитись з армії з посади начальника приймального радіовузла у військовому званні прапорщик. Певний відбиток на залишення військової служби наклало те, що 23-річний син Олени є інвалідом та довгий час хворіє на дитячий церебральний параліч, за фахом він спеціаліст з IT-технологій. Ідея відкриття власної справи з пошиття одягу належала саме йому, а Олена лише підтримала його в цьому. Він особисто розробив сайт в інтернеті, постійно наповнює його світлинами з готовою продукцією та виготовляє візитівки для клієнтів. Для жінки дуже важливим було підтримати сина, його ідеї, навіть питання отримання доходу для неї не мало особливого значення.

Започаткування мазепинки у війську дало поштовх для відкриття власної справи

В подальшому майстриня тримала зв’язок з армією, певний час вона присвятила себе військовій моді, зокрема жінка шила на волонтерських засадах літні військові головні убори – так звані «мазепинки». Стилізовані «мазепинки від пані Олени», такий власний бренд започаткувала жінка, схожі на головний убір українських січових стрільці та символізують національний кашкет.

— Літній варіант «мазепинки», який зараз існує у війську, шила безпосередньо я. Її приміряли перші особи держави та Збройних Сил України. В подальшому такі кашкети потрапили і до українських бійців. Я була і кравчинею, і конструктором, і істориком. Постійно потрібно було щось читати, розробляти різні варіанти, моделювати та звичайно шити, щоб це сподобалось українським захисникам. І коли була презентація в березні 2015 року – це був справжній енергетичний вибух. Пізніше через соціальні мережі я отримувала численні замовлення на виготовлення мазепинок від військовослужбовців, прикордонників, нацгвардійців, добровольців, волонтерів та місцевих мешканців. У мене навіть були замовлення з Канади та Німеччини, — розповіла Олена Ремезь.

На фронт «мазепинки» та інші необхідні речі Олена передавала військовим абсолютно безкоштовно. Згодом вона пошила і модернізовану «мазепинку», яка відрізнялася від попередньої пластиковим козирком. Загалом кравчиня розробила близько 60 різноманітних варіацій «мазепинок», від військової до суто жіночої.

120 тисяч гривень коштує відкриття бізнесу з пошиву одягу

Вже пізніше Олена відкрила власну справу з пошиття різноманітного одягу, маючи особисті заощадження на це. Майстриня вважає, що справжній підприємець повинен бути універсальним.

— Треба бути юристом, бухгалтером, дизайнером, менеджером, логістом, фахівцем з комп’ютерних технологій. Все це поєднує звичайні, на перший погляд, критерії, необхідні для управління власним бізнесом, зокрема це складання договорів, ведення бухгалтерського обліку і подання звітів до податкової, спілкування з клієнтами, розробка дизайну замовлення, підтримання власного сайту, просування продукції через соціальні мережі, доставка замовлень, оренда приміщення тощо. Ну і звичайно треба мати бажання і певні навички. Багато чому я навчилася на курсах перепідготовки для військовослужбовців, звільнених в запас «Україна-Норвегія» при Чернігівському національному технологічному університеті, я здобула тут базову підготовку з ведення підприємницької діяльності, — зазначила Олена Ремезь.

Як вважає кравчиня, для відкриття такого бізнесу потрібно мати кошти, не менш ніж 120 тисяч гривень. Це сучасне обладнання, меблі, манекени та багато іншого.

Останнім часом жінка отримує замовлення від магазинів сучасного одягу на пошиття суконь, багато клієнтів звертаються аби пошити одяг, як чоловічий так і жіночий або дитячий. Багатий досвід Олени в цій справі дозволяє робити це швидко та якісно.

На майбутнє кравчиня прагне відкритий власний гурток з шиття та навчати цій справі дітей, які мають до цього хист.

Ігор Березинський,

спеціальний кореспондент (м.Чернігів) Інформагентства МО України АрміяInform

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте