Акценти Гроші Економіка Популярне Слайдер Статті. Аналітика ТОП 1 Усі новини Чернігівщина 

Від подолання стереотипів до нових можливостей розвитку громад

Документу, який формулює майбутній розвиток об’єднаної територіальної громади, приділяється значна увага.

Експерти, представники економічних департаментів та донорських організацій, і власне держава наголошують на тому, що Стратегія розвитку має бути і вона має бути реальною, робочою та відкритою.

В чому унікальність та важливість цього документу, які загрози та перспективи містить у собі стратегічний план, з якими труднощами стикаються ОТГ на етапах створення, прийняття та реалізації стратегії розвитку говоримо ми з Володимиром Бойком, радником з регіонального розвитку Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

– Що таке стратегія розвитку громади і для чого вона?

– Йдеться про довгостроковий план розвитку громади. Як мінімум на сім років. Такий термін визначає українське законодавство для державної та обласної стратегій розвитку. Щоб синхронізувати всі три рівні – місцевий, обласний та державний – беремо такий часовий період.

Фактично стратегічний документ поєднує мрії з конкретикою та дозволяє раціонально використовувати наявні ресурси. Розробка стратегічного плану починається з визначення глобальної мети. Ми називаємо її стратегічне бачення. Далі вона розбивається на конкретні, невеликі завдання, досяжні за часом та помірні за силами. Спочатку представники громади визначаються, якою вони хотіли б бачити громаду у 2027 році, а потім думають як досягти цієї мети, що для цього потрібно зробити, звідки взяти ресурси. Стратегічно мислити потрібно ще й тому, щоб не склалося такої ситуації, як в одній із громад у Чернігівській області, де у дворі селищної ради стоять дві новенькі котельні – одна газова, а інша твердопаливна. Обидві не працюють (останню навіть не запускали), бо лікарня, яку б вони мали забезпечувати теплом, переїхала до нового будинку. Бюджетні кошти витрачені, як кажуть, на вітер. Бо не було бачення навіть на кілька років наперед.

Стратегічне планування – жорстка та вимоглива процедура. Часто доводиться чимось поступатися, а це не завжди приємно. Але в процесі аналізу та досліджень громада бачить слабкі місця та проблеми, які потребують нагального вирішення, перспективні проекти та «точки зростання».

Стратегія пропонує реальний шлях та показує часові рамки – принаймні, ви можете бачити коли ремонтуватиметься та чи інша дорога, реконструюватиметься водогін чи вуличне освітлення. Або ж коли будуть підготовлені та оприлюднені інвестиційні пропозиції. На відмінну від більш звичного для нас перспективного планування стратегічне допускає, що завтра не завжди буде краще від сьогодні. Це жорстко, але правильно, бо дозволяє дивитися на світ без «рожевих окулярів». А бачення та розуміння негативних тенденцій дозволяє їм протидіяти. Тоді з’являється шанс змінити ситуацію.

– Які можливості та переваги отримують громади із Стратегічним планом розвитку?

– Сам по собі цей документ не створює жодних переваг. Можна розробити хороший стратегічний план, покласти його на полицю або поставити в «красному кутку», молитися та сподіватися на диво. Але в цьому випадку дива не буде, яким би ідеальним не був план.

Основна перевага громад, які мають стратегію розвитку – вони знають чого хочуть досягнути, що для цього потрібно робити, коли і якими силами. Недарма мудрі кажуть, якщо Ви не знаєте куди йти, то там і опинитеся – тобто ніде.

У стратегії розвитку є один прагматичний аспект. Жоден значний міжнародний донор не стане розмовляти з громадою на предмет реалізації великих проектів, якщо у неї немає плану розвитку. Міжнародні організації та фундації планують довгостроково, отже якщо хочете з ними мати справу, то варто навчитися розмовляти тією самою мовою планування. Потенційних донорів цікавить факт наявності такого документу, в другу – його зміст.

В ході розробки стратегії громада опановує новий для себе інструмент планування, який довів свою ефективність. Хороша самоорганізація – основа для успіху, погана – прямий шлях до занепаду. В цьому сенсі мені дуже близька думка, висловлена свого часу Петром Кульпою, радником голови Рахункової палати Польщі, – основою багатства та жебрацтва народів є їх державне управління. Вочевидь, воно спирається на місцеве самоврядування, яке нині в Україні інтенсивно змінюється, отже, потребує новацій у своїй організації, а ще навчання. Що й відбувається під час стратегічних сесій.

– Які громади Чернігівщини вже мають власні стратегічні документи та чи вдається їм реалізація планів?

– Першою в Чернігівській області з моменту старту реформи свою стратегію розробила Деснянська об’єднана громада. Парафіївська, Кіптівська, Макіївська та Вертіївська створили скоріше стратегічні плани розвитку, тобто – середньострокові. Тим же шляхом пішла Куликівська об’єданна громада.

Минулого року Чернігівський ЦРМС розпочав роботу над стратегіями розвитку спільно із Менською, Сновською та Михайло-Коцюбинською громадами. На початку цього року ці ОТГ вже затвердили свої стратегічні плани та працюють над реалізацією прописаних у документах завдань та проектів.

Методичну та експертну підтримку надавав наш Центр і Батуринській, Козелецькій та Любецькій громадам. Розроблені документи та проекти зараз обговорюються жителями громад та готуються до затвердження на сесіях депутатами.

У вересні Коропська та Сосницька громади стартували в напрямку стратегічного планування. Тут вже сформульовані проекти бачення та проведені дослідження громадської думки.

Також працюють над плануванням свого розвитку Варвинська, Носівська, Іванівська, Лосинівська, Городнянська, Плисківська об’єднані громади. Ще ряд громад виявили бажання розпочати таку роботу на початку наступного року.

– Які родзинки та цікаві ідеї вдалося напрацювати ОТГ Чернігівщини? А можливо і вже реалізувати?

– Значна частина завдань у стратегіях, що розробляються, співзвучні. Всі хочуть ремонтувати дороги, водогони, вуличне освітлення, зміцнювати комунальні підприємства, підтримувати заклади освіти, охорони здоров`я культури. Це треба, але йдеться про сфери, де гроші переважно витрачаються, а не заробляються. Тому ми наполегливо радимо громадам включати завдання та проектні ідеї, спрямовані не лише на «соціалку», але й на економічний розвиток та промоцію громад.

Зрештою, за результатом реформи громада має навчитися діяти як бізнес-структура: вміти залучати гроші до свого бюджету та витрачати їх відповідно до своїх можливостей.

А для того, аби коштів було більше, треба стимулювати підприємництво. Тому серед проектний ідей розробка та просування інвестиційних пропозицій, підтримка створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, бізнес-інкубаторів, брендування територій, виготовлення генеральних планів та інші.

Скажімо, Сновська ОТГ розпочинає проект із реконструкції дитячо-юнацького оздоровчого табору, Менська громада проводить термосанацію приміщення дитячого садочку (в обох випадках фінансується за рахунок коштів ДФРР). Михайло-Коцюбинська громада працює над запровадженням сучасних інформаційних технологій в управління. У Батуринській громаді цього року традиційне козацьке свято трансформувалося у трьохденний фестиваль «Шабля». Це початок, далі буде.

– З якими труднощами стикаються ОТГ на етапах створення, прийняття та реалізації стратегії розвитку?

– В першу чергу це нове і вимагає часу на підготовку та розробку. А, отже, лякає. Раніше вони (місцеві ради) обмежувалися формальними програмами соцекономрозвитку, які часто змінювалися під нагальні потреби і були тактичним інструментом, ніж стратегічним. Тепер громади зіткнулися з принципово іншим явищем й потребують допомоги, порад, підтримки.

Є проблеми із активністю громадян – це ж не разова подія, не мітинг, де можна дати вихід своїм емоціям, а доволі тривала копітка процедура, яка потребує багато особистого (до того ж – неоплачуваного) часу. До того ж не досить зрозумілим для більшості результатом. Розуміння приходить з часом, до нього ще треба прийти. Власне, розробка стратегії – один із інструментів «втягування» мешканців громади до місцевої політики розвитку, що дає можливість відчути свою важливість, формує розуміння спільності інтересів та необхідності поєднання зусиль для їх досягнення, власної ініціативи. Так формується відповідальний громадянин.

Суто технічна, але серйозна проблема – державна статистика не «бачить» об`єднанні територіальні громади, частина важливої для аналізу економічної інформації закрита. Тому складно збирати дані, тим більше – за кілька років. От і доводиться розробникам стратегічного плану користуватися розрахунковими, приблизними даними, інколи оціночними судженням на основі спостережень чи опитувань, що проводяться. Але, сподіваємось, поступово все стане на свої місця.

– Як допомогає Чернігівський ЦРМС громадам в роботі над стратегіями розвитку?

– Допомога в написанні стратегій розвитку об’єднаних громад є одним із пріоритетів нашої діяльності. Ми надаємо експертну та методичну підтримку на кожному етапі роботи над стратегічним планом розвитку: від першого засідання до заключного етапу, коли стратегія затверджується депутатами громади. Не відмовляємо і тим ОТГ, які починали роботу над документом самостійно або спільно з експертами, а потім звернулися до Центру. Ми готові на будь-якому етапі «підхопити», допомогти та проконсультувати.

Залучення зовнішнього ментора або експерта дисциплінує та не дає кинути розпочате. Зазвичай на першому засіданні робочої групи натхненні, мають багато ідей та планів. Але з часом втомлюються і можливо якби не було нас, то і покинули почате на півдорозі. Системна робота – це один із факторів досягнення робочої групою мети.

До речі, в сусідній Польщі гміни розробляють свої стратегії самостійно. Але вони тим займаються вже чверть століття, тож навчилися. І ми навчимося.

– Ваші поради тим громадам, що тільки задумуються над стратегічним плануванням?

Відповідально підійти до рішення про розробку стратегії – вона робиться з бажанням, лише в такому разі стає дієвою. Кажуть так, щоб розпочати стратегування, ви маєте почуватися некомфортно. Тобто не те, щоб погано – за такого стану може не хотітися змін (мій польський колега, Єжи Даровські, якось в серцях запитав, звертаючись до доволі млявої спільноти: «Невже Вам пофіг?»). А тут треба щоби очі загорілися та були однодумці, які готові витрачати свій час та сили для громадської справи. Але це

коло треба ще створити. Інша сторона справи – практика показує, що збір даних для соціально-економічного аналізу займає багато часу. Тому бажано його починати ще до старту роботи робочої групи, тоді вона вчасно отримує необхідну інформацію та має можливість використовувати її в роботі від самого початку.

– Які три складові успішної Стратегії розвитку?

– Активна участь мешканців громади в її розробці, як наслідок – її зрозумілість. Вдало визначені «точки росту», спираючись на які можна розвинути ділову активність. Вміння громади (організаційне та інтелектуальне, людський фактор) раціонально використовувати наявні власні ресурси та залучати зовнішні. Бажано побільше. І головне, небайдужість та відсутність стереотипів.

Цікавилася темою Оксана Стельмах

Ще цікаві публікації

Залиште свій коментар

Дякуємо за Вашу думку