Як розстрілювали українців у «комуністичному раю»

З 27 жовтня до 3 листопада 1937 року капітан НКВС Михайло Матвєєв, що мав 2 класи освіти, власноруч з револьвера розстріляв тут 1111 жертву…

Ліси Карелії, Сандармох… 236 братських могил 4х4 метри на площі 7,5 га

Роздягнені до білизни, з зав’язаними руками та кляпом у роті знайшли тут свій останній притулок прем’єр-міністр УНР В.Чехівський, міністр УНР А.Крушельницький, нарком освіти УРСР М.Полоз, письменники М.Вороний, М.Зеров, Г.Епік, М.Ірчан, А.Панів, В.Підмогильний, режисер Л.Курбас, відомі вчені С.Грушевський та С.Рудницький, О.Яворенко та інші діячі української державності та культури.

Сталінський «Великий терор» лише набирав обертів, але під його жорна вже потрапив цвіт української інтелігенції. А перед цим штучний Голодомор розчавив українське селянство…

Сьогодні все ще залишаються ті, хто заперечує божевільний задум червоного керманича. Але факти, на які натрапляють дослідники архівів КДБ, є неспростовним доказом: радянському експерименту творення «нової людини» волелюбні українські гени заважали. Відтак, розбурханий державотворенням народ, мав щезнути: хто від голоду, хто від холоду, хто від кулі. Щезнути затаврованим, зганьбленим, упослідженим.

Продуктивних матвєєвих, охочих убивати, Країна Рад породила тисячі. Тому, окрім карельської тайги, були ще Бутовський полігон під Москвою, Биківнянський некрополь у Дарницькому лісництві під Києвом, білоруські Куропати, сумнозвісна Биківня під Києвом та Лук’янівський цвинтар, місце, де згодом збудовано Центральний універмаг в Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе у Дніпрі, центральне міське кладовище в Сумах……

Щоб легше втілювався сталінський задум, спочатку існували трійки при колегії ОДПУ, потім естафету перейняли особливі трійки НКВС. Вони поєднували в собі слідство, обвинувачення і суд. Також, саме трійки відповідали за виконання вироків. І хоч ці позасудові органи з надзвичайними повноваженнями суперечили Конституції СРСР, це не заважало їм виконувати план. У кожну республіку, область, район з Москви спускалися ліміти на покарання за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув’язнення). На місцях у репресивних органах почалося таке собі соціалістичне змагання за перевиконання лімітів на ліквідацію «ворогів народу». На все слідство по кожній людині трійка мала 10 діб. Участь адвоката, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися. Вирок у багатьох випадках виконувався негайно після його винесення.

Державний терор та репресивні заходи за політичною ознакою в Україні тривали з 1918 і до другої половини 1980-х років. За наявними на сьогодні даними, укладеними на підставі архівних матеріалів органів держбезпеки, з 1927 року по 1990 рік в Україні було заарештовано понад мільйон осіб, більшість з яких (545 тисяч) засуджені, з котрих щонайменше 140 тис. – розстріляні. У це важко повірити, але станом на 1942 рік у таборах ГУЛАГу перебувало понад 180 тис. українців.

Найжахливіше усвідомлювати, що у розстрільних ямах – письменники, режисери, інженери, вчені… Тих, що вижили, та їхніх переляканих нащадків, потім «нова порода людей» називатиме «гнилою інтелігенцією».

Україні сьогодні важко даються зміни. Це, не в останню чергу, через серйозну «селекційну роботу» радянського режиму.

Олег Вишняков,

Почесний консул держави Ізраїль в західному регіоні України

Джерело

Ще цікаві публікації

Залиште свій коментар

Дякуємо за Вашу думку