Акценти Популярне Право Статті. Аналітика Усі новини Чернігівщина Юридична консультація 

Як усунути перешкоди власнику житла?

Щодо усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження житлом консультацію надає заступник начальника відділу правової інформації та консультації Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Данило Павлюк.

Об’єктом власності особи може бути, зокрема, житло — житловий будинок, садиба, квартира. Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) та статтею 150 Житлового кодексу України (далі — ЖК), які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 156 ЖК, з урахуванням положень частини першої статті 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку або в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім’ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Таким чином, право членів сім’ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім’ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім’ї (правова позиція, висловлена ВСУ під час розгляду справи № 6-158цс14).

Частина четверта статті 156 ЖК передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім’ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, при умові збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна. Крім того, зміст статті 405 ЦК України передбачає, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сім’ї власника у разів відсутності без поважних причин понад один рік.

Відповідно до статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У відповідності до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

У відповідності до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.

Договір найму житла як правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Стаття 811 ЦК України встановлює письмову форму договору найму житла. Вимоги до письмової форми правочину перелічені в статті 207 ЦК України. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (стаття 218 ЦК України). У даному випадку факт укладення договору найму житла і заперечення однією із сторін факту вчинення цього правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. У випадку оспорювання факту вчинення цього договору і вчинення перешкод у користуванні житлом з боку власника житла, особа, яка вселилася в житло, може звернутися до власника житла з позовом про визнання права користування житлом і зобов’язання відповідача припинити чинити (усунути перешкоди) у здійсненні права користування майном. В таких справах підлягає доказуванню факт укладання договору найму. Допустимими доказами цього факту і заперечень проти нього можуть бути письмові та прирівняні до них докази. Свідчення свідків в даному випадку не належать до допустимих доказів.

Позбавити особу права проживати у житловому приміщенні (виселити), що знаходиться в приватній власності, та зняти її з реєстрації місця проживання (виписати) можливо за умови, що дана особа не являється власником або співвласником даного житлового приміщення. Якщо особа є власником або співвласником житлового приміщення то її можна виписати тільки за її письмовою згодою. В іншому випадку, в разі якщо особа не являється власником житла та не має законних підстав на проживання, не бажає виселитися в добровільному порядку, таку особу можна виселити та зняти з реєстраційного обліку примусово в судовому порядку.

Відповідно до цивільного законодавства власник житла має право вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном, що являється об’єктом його власності, в даному випадку — житлом. Право власності є непорушним тому ніхто не може протиправно позбавити власника цього права чи обмежити його.

В позовній заяві власник житлового приміщення має право вимагати не тільки примусового зняття з реєстрації місця проживання та виселення, а також стягнення всіх матеріальних збитків, завданих тривалим небажанням особи добровільно звільнити чуже приміщення, відшкодування вартості комунальних послуг та відшкодування завданої моральної шкоди.

Як я вже зазначав, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час (правова позиція ВСУ у справі № 6-709цс16).

В контексті. За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49-а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68. Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

На фото: Данило Павлюк

Ще цікаві публікації

Залиште свій коментар

Дякуємо за Вашу думку