Захисники України не можуть отримати земельні ділянки

АКТУАЛЬНО. Із понад трьох тисяч гектарів, які свого часу Держгеокадастр передав у розпорядження Височанській сільській раді (адміністративний центр однойменної ОТГ, Борзнянський район, Чернігівська область), правом на безкоштовне отримання у власність сільськогосподарських земель скористалися одиниці.

Селяни кажуть: зазвичай все закінчується подачею до сільської ради відповідних документів, які реєструють та одразу ж відкладають у шухляди припадати пилюкою. У кращому випадку люди отримують відписки незрозумілого характеру без законодавчого обґрунтування. Землі у громаді не можуть отримати навіть тутешні учасники бойових дій. Частина з них, зневірившись, попросили землю на території сусідніх громад. Натомість голова Височанської ОТГ Любов Норикова вихваляється нагородами за волонтерську діяльність. Та найбільший цинізм ситуації полягає в тому, що тутешній голова земельної комісії – успішний фермер, який без проблем отримує в оренду найкращі ділянки земель комунальної власності, до того ж під смішні відсотки.

 «Багата» громада з дефіцитним бюджетом

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
Потрапити на сесію Височанської сільської ради не так вже і просто, адже її підготовка старанно приховується від громадськості, на сайті об’єднаної громади відсутні відповідні оголошення, а депутатів, припускають місцеві, повідомляють в особистому порядку. Все це, безумовно, є порушенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ч. 10 статті 46), у якому, зокрема, говориться: «рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради».

Відтак складається стійке враження того, що тутешні клерки не надто люблять зайву публічність. Воно і не дивно, оскільки те, що відбувається у Височанській ОТГ заслуговує на увагу правоохоронних органів. Утім, про все по порядку.

На сесію сільської ради нам вдалося потрапити на запрошення однієї зі старост та голови районної організації учасників АТО. Засідання відбувалося в холодному пошарпаному залі чи то місцевої бібліотеки, чи будинку культури. По ремонту так одразу і не скажеш, що дійство відбувається у ХХІ сторіччі, та ще й у сесійній залі ОТГ.

На порядку денному – 31 питання. З-поміж іншого – звіт по бюджету та зміни до бюджету-2020.

Цікавий факт: депутати прийняли рішення заплатити внески трьом асоціаціям органів місцевого самоврядування – всього 12 тисяч. Гроші хоч і невеликі, однак виникає питання: за що платити грантожерам?!

«А що це за 56 тисяч оренди автомобіля?», – цікавиться одна з депутатів.

«Це – той автомобіль, який ми орендуємо і на якому я їжджу, – відповіла голова громади Любов Норикова. – І не тільки я…».

Звіт по бюджету – нудний, голосування затягувалося, тож ми вирішили не сидіти до вечора і поспілкуватися з тими, на чиє запрошення приїхали.

Під входом до будинку культури припаркований автомобіль – «Лада».

«Це – той, що орендує громада і яким возять Норикову», – пояснює виконувачка обов’язків старости Головеньківського старостинського округу Валентина Федюк. І додає: «Я так розумію, авто вона орендує у подруги свого чоловіка».

«Вони випихають нас на людські пасовища, підштовхують іти проти людей» 

Голова Борзнянської районної організації учасників АТО Сергій Локоть донедавна не плекав особливого бажання виносити наболілі проблеми членів його організації на публіку. Каже, вірив у порядність голови громади та депутатів. Як виявилося, дарма!

«Два роки як існує Височанська ОТГ… Із першого дня «інавгурації» Любові Норикової, вона обіцяла всіляко сприяти учасникам АТО, проте до цього часу ніхто про нас не згадав, – обурюється захисник. – У громаді таких небагато – всього 44 людини. Половина з них втомились чекати, доки їхні ж депутати подбають про їх потреби, і отримали землю по всій території району – хто в Борзні, хто в Красносільському».

Таке ставлення чиновників громади до захисників змусило втрутитись у справу керівника районної організації їхнього об’єднання.

«Мене виганяли з сесії, казали писати заяву, щоб бути присутнім. Абсурд! – говорить Сергій Локоть. – Я громадський діяч і відстоюю права учасників АТО – членів нашої організації». 

Після втручання побратимів справи у височанців заворушились. Так, 28 жовтня 2019 року було ухвалено рішення сесії про вибір земельних ділянок учасникам АТО та учасникам бойових дій на території громади. Земельний відділ мав підготувати земельні ділянки по старостинських округах. А наступна, 25-та сесія, яка відбулася 17 грудня минулого року, постановила здійснити поділ земельних ділянок зі зміною цільового призначення. Втім, на тому все і затихло – землю для захисників із Височанської громади досі ніхто не виділив.

«Всього написало заяв 20 чоловік, ще 6 чоловік – афганці, ми їх називаємо «іноземцями», – пояснює голова районної спілки учасників АТО. – Норикова спирається на те, що винні депутати. Я просив запросити мене на засідання земельної комісії, щоб пояснити скільки і кому, але цього не було зроблено».

За словами Сергія, серед його побратимів є такі, що мають власну техніку і бажають самостійно обробляти землю, але там, де вони мешкають, землі для них немає.

«Я пропонував голові громади: давайте повернемося обличчям до тих, хто займається мікровиробництвом, працює на землі, а решті дамо землю масивом, щоб вони змогли здати її вигідно в оренду, – продовжує Сергій Локоть. – Але що вони роблять? Вони випихають нас у Тростянку, на людські пасовища, підштовхують нас іти проти людей. Ми воювали за Україну не для того, щоб тут воювати з нашими людьми».

Відтак жалюгідні 40 гектарів з 3 тисяч гектарів земель комунальної власності для захисників у Високому не можуть знайти.

«Прийти до них на сесію з побратимами і кричати «Ганьба!» – це не вихід, я записався на прийом до голови ОДА і хочу донести проблему йому, вирішити все по закону на користь наших людей», – говорить представник учасників АТО.

Сергій Локоть неймовірно обурений ставленням керівництва громади до захисників: «Скільки я сюди приїздив, жодного разу не грав Гімн України, жодного разу не згадали загиблих побратимів, які загинули за землю, котру вони ніяк не можуть поділити».

Безземельний люд

Земельні проблеми – не лише у захисників, а й у звичайних мешканців громади. Отримати землю на території Височанської ОТГ простому смертному – практично неможливо.

Виконувачка обов’язків старости Головеньківського старостинського округу Валентина Федюк каже, що для того, щоб не давати землю людям, керівництво ОТГ свідомо вводить їх в оману.

«Вони не пояснюють, як правильно заповнювати заяви. Наприклад, окрім заяви треба додавати копію паспорта та викопіювання з карти, однак жодній людині про це не сказали», – пояснює Валентина Петрівна.

Староста взялась самостійно допомагати односельцям в реалізації їх права на отримання у власність сільгоспділянки. Однак і тут селяни стикнулись із беззаконням.

«Ті люди, які звернулися із правильно заповненими заявами ще в червні місяці минулого року – таких по Головеньках 15 чоловік – досі не отримали відповіді, – продовжує староста. – Спочатку секретар категорично відмовлялась реєструвати ці заяви, бо Любов Василівна наказала, щоб без неї ніяких заяв щодо землі не реєстрували». 

Валентина Федюк переконує, що, згідно законодавства, у місцевих органів влади є місяць на те, щоб дати відповідь. Однак, до цього часу відповідей ніхто не отримав, а це, згідно земельного кодексу, є мовчазною згодою. Тож люди звернулись до землевпорядних організацій і виготовляють технічну документацію.

«Якщо їм відмовлять на сесії у затвердженні технічної документації, то ми будемо звертатися до суду», – констатує староста із Головеньок.

У задоволенні – відмовити!

Ми не уточнили прізвища тих 15-ти заявників, але на сайті Височанської ОТГ згодом були опубліковані рішення, згідно з якими депутати ухвалили відмову по 58-ми таких заявах. Цитуємо дослівно: «Відмовити у зв’язку з тим, що на даний час не завершено процес передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність. Тому сільська рада не має повної інформації про вільні земельні ділянки. Проте після повної інвентаризації земельних ділянок, земельна комісія та сесія сільської ради знову повернуться до розгляду поданих заяв». 

Формулювання є доволі таки дивним, адже, як відомо, держгеокадастр передав витяги Височанській сільській раді ще у 2018-му році. Це означає, що фактично колишні землі запасу вже у комунальній власності ОТГ. У Земельному кодексі ж немає підстав для відмови у наданні дозволу до завершення інвентаризації.

Звісно, такі необізнані дії депутатів Височанської сільської ради на чолі з її головою можна списати на те, що ніхто з них не розуміється в законодавстві, проте у Височанській сільській раді на підставі договору про надання правової допомоги працює юристка Грозенко Ірина Вікторівна, яка в свою чергу ще й обрана депутатом за виборчим списком Чернігівської обласної організації Політичної партії «НАШ КРАЙ» та є головою комісії з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції. Вартість її послуг, згідно з договором (інформація з Реєстру декларацій), становить 75 тисяч гривень. Виходить, що фактично кошти Ірина Вікторівна отримує, а надати юридичні роз’яснення щодо землі клеркам з ОТГ не може.

Успішний фермер-депутат

Як не дивно, але у земельних питаннях все складається у голови земельної комісії Анатолія Дмитровича Чечеля, який скоро як 20 років є власником фермерського господарства «Вікторія», що працює на землях Головеньківського старостинського округу.

В оренді у Анатолія Чечеля – 600 гектарів землі. Частина з них – державна, договори укладались ще з Держгеокадастром до того, як землю передали в ОТГ. Відсоток оренди смішний – 4%, у той час, як по району – в середньому 12%.

Але повернемося до сесії, під час якої депутати відмовили у наданні дозволу на розробку «технічки» 58-ми заявникам, але затвердили для ФГ «Вікторія». Цього разу – на 5,4 га, ухваливши рішення про передачу в оренду на 10 років під 10% від нормативно-грошової оцінки землі. Фермерство, безперечно, можна і треба підтримувати, але ж треба думати і про наповнення бюджету громади, який, до речі, є дефіцитним. І той самий річний дефіцит у понад два мільйони гривень можна було б перекрити, виставивши на аукціон частину комунальних земель – в одній із громад, пішовши подібним шляхом, здали в довгострокову оренду ділянки під 47%.

Що стосується голови земельної комісії, то варто наголосити, що Борзнянським відділом Бахмацької місцевої прокуратури розслідується справа щодо конфлікту інтересів у згаданого депутата, оскільки на одній із сесій він приймав рішення (голосував) щодо надання земельної ділянки власному фермерському господарству. Хоча сам депутат факт голосування заперечує, однак прокуратура неодноразово була з перевірками у сільській раді і, сподіваємося, скоро поставить у цій справі крапку.

Важливим є ще один факт: голова земельної комісії за два роки не спромігся подати декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що, безумовно, є порушенням закону України «Про запобігання корупції».

Віталій Назаренко, фото: Сергій Вітер

Від редакції. Відповідний закон дозволяє учасникам бойових дій отримувати земельні наділи в будь якому населеному пункті (поза ним) на території України. Але депутати, які представляють місцеві громади в конкретній ОТГ, вирішують, чи доцільно давати іншим громадянам, які не зареєстровані в певному селі чи селищі, землю. Причин для цього може бути кілька. На прикладі Височанської ОТГ ми бачимо, як деякі депутати висловлюють такі застереження: “Сьогодні роздамо землю тим, хто проживає і зареєстрований в інших населених пунктах, а завтра прийде учасник АТО/ООС, котрий мешкає в цьому селі і буде на законних підставах вимагати землю, але вільних земельних ділянок може на той час вже й не виявитися. І найперше у цій ситуації будуть обвинувачувати як голову ОТГ так і самих же депутатів”.

Не погодитися з такими міркуваннями місцевих народних обранців аж ніяк не можна. А тому треба знаходити певні компроміси для уникнення подібних конфліктів. Можливо, не слід так вже одразу й обіцяти всім, а якщо вже пообіцяли, то будьте ласкаві виконати свої обіцянки. Чи не так?

Цікавіше – у відео:

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте