Всю ніч я не могла стулити повік. Перед моїми очима стояла розтрощена голова бідолашного Іванчука. Ввижалося викривлене й потворне обличчя Чеснякова, котрий кричав до мене: „Я відправлю тебе на дно Чорного моря, нехай тебе там з’їдять риби!”. Далися взнаки і давні страхи й травми. Я згадала свою найпершу роботу – інженера-початківця на одній газовій станції, … Читати далі Втеча із Криму. На основі реального випадку