4,5 млн грн — для міської бібліотеки Чернігова. Не забагато?
Видання «Українська правда — життя» розповіло про відновлення та реставрацію Чернігівської центральної бібліотеки імені М. М. Коцюбинського, яка зазнала руйнувань під час атаки російських окупаційних військ у березні цього року. З цією статтею можна ознайомитися нижче під назвою: «Історія з географією і бібліотеками». А тут ми надаємо коментар стосовно змісту викладеного у цій статті журналіста з Чернігова, редактора газети «Світ-інфо» Петра Антоненка.
Перше, що здивувало, – така авторитетна газета наплутала з ілюстрацією, дала фото не бібліотеки ім. Коцюбинського, а бібліотеки ім. Короленка. Ось воно, друге фото. Перший знімок – одна з картин руйнації дійсно в міській бібліотеці. Додам, для ілюстрування, і третє, заставне, фото – розбомблена обласна бібліотека для юнацтва.
Як могла газета допустити такий очевидний «прокол»?
Але буває. Натомість виникають інші запитання, і вони вже до обласної і міської влади.
Перше: звідки в замітці взялася така сума для відновлення міської бібліотеки– 4,5 мільйона гривень? Роботи дійсно тут немало. але чи не завищена ця сума?
Друге: чи дійсно Міністерство так уже взялося за фінансування цих робіт? Держава, звичайно, виділяє значні кошти постраждалим регіонам, ось і на нашу область вже виділено майже пів мільярда гривень, будуть і ще кошти. Але яку долю фінансування виділить місто, при всіх його невідкладних потребах? Все ж, ідеться про відновлення міського комунального закладу?
Чи буде також якесь фінансування від закордонних спонсорів? Скажімо, від тої ж Франції, повноважна делегація якої недавно була в Чернігові і з якою місто уклало угоду про партнерство. Цілком можливо, що Франція, одна з провідних держав у світовій культурі, захоче допомогти не «загалом» місту, а саме сфері культури.
Днями з візитом в Україні був президент Німеччини Штайнмайєр. Побував і на Чернігівщині. А наш президент Зеленський попросив гостя допомогти саме Чернігівщині. Можливо, допоможуть і ще деякі країни. Так, в інтернеті ще влітку була інформація, що готові допомогти нашим закладам культури Польща і Литва. То ж чи очікується таке цільове фінансування саме на культуру від зарубіжних спонсорів?
До речі. щодо потреби у коштах. Чи зроблено за ці півроку міською владою належний аналіз руйнування міської бібліотеки, відтак фінансових потреб на її відновлення? Те ж саме стосується і двох згаданих поруйнованих обласних бібліотек, але то вже власність і компетенція обласної влади. Ми зараз говоримо про місто.
Звичайно, навіть на рівні експертиз, проєктів, тобто ще до самих робіт (хоч можна вважати це і початком робіт), наші відповідні служби звикли дерти добрі гроші із замовників за ці послуги. Але все ж, чи зроблено такий аналіз, а не просто – там треба підштукатурити, тут вставити вікно. Знову запитання до міської ради.
Що маємо зараз, на порозі зими?
Дві найбільш нагальні проблеми: відновити опалення і вставити вікна, великі, не дешеві. Власне, спершу вікна, бо як вмикати опалення у великій будівлі, де замість вікон – натягнута плівка. Минув вересень. минув жовтень. Що далі? Бібліотеці реально «світить» зимівля без опалення. Зайве й говорити, як тут буде працівникам і відвідувачам. Але така зимівля «добиватиме» книги, а фонд і так пошкоджений вибухом. Адже півроку замерзання книг, потім півроку відтавання в теплу пору – це біда для книг, це вогкість, грибок і псування друкованих видань.
Запитання, запитання… Що скаже міська рада? Чи нема чого?
Петро Антоненко, м.Чернігів
На першому фото: Чернігівська міська бібліотека для юнацтва
Історія з географією і бібліотеками
Автор: Михайло Загородній, журналіст УП Життя. 26 жовтня 2022 р.
Понад місяць, з першого дня війни, 24 лютого, і до кінця березня, Чернігів був у блокаді, піддавався щоденним обстрілам і бомбардуванням, на околицях йшли бої з російським агресорами. Частина області була тимчасово окупована. Лише коли на кінець березня агресори були викинуті з Чернігівщини, місто і область почали відновлення нормального життя. Поволі, нелегко і непросто, адже війною було завдано величезних руйнувань, збитків. У Чернігові було знищено або пошкоджено чимало житла, і багатоповерхівки, й індивідуальний сектор, найперше на околицях. Значних руйнувань і пошкоджень зазнала інфраструктура, насамперед комунальні мережі – газові, електричні, водогін і каналізація.
Крім іншого, постраждали і заклади культури, розміщені в основному в центрі міста. Вороги обстрілювали чи бомбили або наугад, або прагнули знищити адміністративні будівлі, а натомість «прилітало» в розташовані неподалік інші заклади.
Основні заклади культури біда оминула. Цілі найдавніші з них, які вже є пам`ятками історії та культури, яким іде друге століття, – обласна філармонія, Молодіжний театр. Вцілів на центральній площі обласний театр ім. Т. Шевченка, вже теж історична будівля, якій понад пів століття.
Натомість дуже постраждали бібліотеки, причому, головні. Обласна бібліотека для юнацтва, що поруч зі стадіоном, взагалі розбита прямим попаданням авіабомби. Як, до речі, і сам стадіон – розбомблений, такий, що не підлягає відновленню. Буде споруджено новий.
А бібліотеку вирішено відновити, адже це красива старовинна будівля, якій іде друге століття, пам`ятка історії та архітектури. Там свого часу був Музей старожитностей Сіверського краю. Але руйнування значні, хоч ти бери, як дехто пропонує, та й розбирай будівлю по камінчику. а потім складай наново. Книги, обладнання. які вціліли, вже вивезено. Питання, коли почнеться відновлення будинку?
Звичайно, у нашого міста зараз незліченні проблеми по загоюванню ран війни. Те ж житло, і це насамперед, також згадані комунікації, виробничі об`єкти, які теж постраждали. Але паралельно треба відновлювати і заклади культури. Адже російські дикуни, які хваляться своєю великою культурою, хоч це вже в історії і та культура великою мірою створювалася іншими народами, в тому числі нашим, нині показали себе просто як варвари. Заклади культури на окупованих територіях росіяни не прости нищили, а ще й грабували.
Та ближче до наших справ, тих же бібліотек. Постраждали і дві головні наші бібліотеки. Обласна універсальна наукова імені В. Короленка, а також Центральна міська ім. М. Коцюбинського, яка також є централлю міської бібліотечної системи, що охоплює кільканадцять закладів по місту.
Обласна бібліотека постраждала під час артилерійських обстрілів. Верхній поверх цього красивого історичного будинку, що в самому центрі міста, зазнав значних руйнувань: сама будівля, обладнання закладу, книжковий фонд.
Щодо міської бібліотеки ім. Коцюбинського, що теж у центрі міста. За якісь 15 метрів від будівлі, у дворі, вибухнула велика авіаційна бомба. Це буквально за три дні після початку війни. Вибухнула між бібліотекою і дитячою стоматологічною поліклінікою, яка теж на такій же відстані від вибуху. В поліклініці розбило дах, значні пошкодження всередині, знищено недешеве медичне обладнання. Заклад зараз тут не працює, перенесено в інші місце.
Міській бібліотеці вибух теж завдав великих руйнувань, такою потужною була бомба і такою сильною вибухова хвиля. Саме ця хвиля пройшла вздовж всього приміщення. Трішки «географії». Цей двоповерховий будинок стоїть вздовж вулиці, донедавна Кирпоноса, нині перейменованої на Княжу. З неї і парадний вхід. Якщо дивитися на нього, то вибух був у дворі зліва. Вибухова хвиля пройшла по обох поверхах, пошкодила стіни, перегородки, вибила частину дверей і багато вікон. Причому, такою була сила вибуху, висадило вікна не лише з торцевої стіни, з боку вибуху, а навіть зі стіни, що дивиться на вулицю Княжу. Звичайно ж, всередині побило все, що можна: сходи. меблі, стелажі, постраждав книжковий фонд.
Одна з найтяжчих руйнацій – вибухом розбито дах з того боку, де впала бомба. Під ним, на другому поверсі, – великий, головний читальний зал бібліотеки. Можете уявити, до чого це призвело в перші дні і тижні після трагедії, наприкінці зими і початку весни. Другий поверх бібліотеки аварійний, не працює.
І не менша біда – пошкоджено систему опалення. Вона потребує серйозного відновлення.
Вже на у квітні працівники бібліотеки вийшли на роботу, ті з них, які не стали біженцями, за кордон чи по Україні (а в березні з міста вирвалися, попри блокаду, мало не половина мешканців). Але в перші тижні робота зводилася до розчищання завалів у приміщенні, на яке всередині, за словами самих працівників, було страшно глянути.
Тим не менше, вже в середині травня бібліотека відновила обслуговування читачів. Імпровізований абонемент книговидачі перенесено з другого поверху на перший, у коворкінг, який чудом майже не постраждав. Це великий зал при вході в бібліотеку. І загалом створення такого коворкінгу, як центру для проведення різних заходів, спілкування, з гарним ремонтом, новим обладнанням, – це був один з численних проєктів, здійснених бібліотекою в попередні три роки.
Але що ж далі? На порозі зима. Будинок, особливо другий поверх, за суттю, аварійний, принаймні, потребує дуже серйозного відновлення. І на порозі зими поки що без діючого опалення.
Тепер невеликий відступ. В інтернет-газеті «Українська правда» днями з`явилася цікава замітка. Зазначу, що саме видання резонно вважають чи не найбільш авторитетною і потужною інтернет газетою країни. Створив УП у 2000 році Георгій Гонгадзе. Однак, ця публікація, в структурному підрозділі «Української правди» – УП Життя, викликає ряд запитань. Даю її повністю.
Окупанти зруйнували Чернігівську центральну бібліотеку: Мінкульт збирає кошти на відновлення
У Чернігові окупанти пошкодили центральну бібліотеку імені М. М. Коцюбинського. Через це будівля бібліотеки потребує реставрації, повідомили на Facebook-сторінці Міністерства культури та інформаційної політики.
Окупанти влучили у бібліотеку ще 27 лютого під час авіабомбардування Чернігова.
Через це у будівлі пошкоджено дах, стіни, відсутні вікна, вибито внутрішні перегородки та двері.
Також наслідком руйнування стало знищення системи опалення, через пошкодження втрачено і частину фондів бібліотеки.
«Для реставрації будівлі, ремонту даху, стін, заміни автентичних вікон та дверей необхідно понад 4,5 мільйона гривень», – йдеться в повідомленні.
Мінкульт запустив платформу збору коштів допомоги для відновлення та реставрації Чернігівської центральної бібліотеки імені М. М. Коцюбинського. Долучитись можна за посиланням.
