9 липня відбулася Конотопська битва
9 липня 1659 р. битва під Конотопом на Сумщині між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату і московським військом, яка завершилася повною перемогою українців. Один із ключових епізодів російсько-української війни 1658-1659 років.
Після підписання Іваном Виговським Гадяцької унії з Річчю Посполитою в 1658-му (що стало своєрідним бунтом проти Переяславської угоди), московське військо Олексія Трубецького та Григорія Ромодановського (від 50 до 100 тисяч вояків) почало збройне вторгнення в Україну. Захопивши низку українських міст, росіяни нещадно вирізали прихильників гетьмана, грабували мирне населення.
Сучасник подій так описував пограбування Ромодановським Конотопу: «Він зустрів процесію від громадян міста, помолився і перехрестився перед ними по-християнські, але пограбував місто і його мешканців по-татарськи і сказав, «що винуватого Бог знайде, а війська треба потішити і нагородити за праці, в поході понесені».
В квітні 1659-го росіяни взяли в облогу місто Конотоп, яке понад три місяці героїчно захищали 4000 козаків на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким.
Зібравши військо (близько 50 тисяч), Іван Виговський прибув під Конотоп.
Військові дії розпочалися 7 липня. Козаки раптово напали на військо князя Олексія Трубецького, захопили велику кількість коней і відступили за річку Соснівку. Наступного дня 30 000 московської кінноти на чолі з боярином Семеном Пожарським намагалися наздогнати Виговського, переправилися через Соснівку і розбили табір. Вони не помітили, як козацький загін Степана Гуляницького зайшов їм у тил, зруйнував міст через річку і вночі затопив низину навколо неї, загативши річку.
Основні події розгорнулися 9 липня. Невеличкий загін Івана Виговського атакував табір Пожарського і після невеличкої сутички імітував втечу. Коли військо Пожарського залишило табір, козаки розвернулися і почали контрнаступ, одночасно із засідки на флангу почали наступ татарські загони, оточивши ворога. Відступаючи до річки, тяжка московська кіннота загрузла у вогкому грунті і була майже вся винищена, Семен Пожарський потрапив у полон разом з багатьма іншими князями.
Загони Трубецького і Ромодановського полишили облогу Конотопу і почали відступ. При цьому Григорій Гуляницький вийшов із міста і завдав несподіваного удару по армії Трубецького, захопив чимало артилерії і ледь не полонив самого князя.
Як писав російський історик Сергій Соловйов, «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того московський цар не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву».
Однак міжусобиці в Гетьманщині не дозволили розвинути успіх, ініціативу було втрачено. Невдовзі Іван Виговський позбувся булави, а вже в жовтні 1659-го Юрій Хмельницький підписав із Москвою Переяславський договір, що перетворював Гетьманщину в автономну одиницю Московського царства.
На першому фото www.istpravda.com.ua: Конотопська битва 1659 р.
Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання speckor.net
