Моменти істини незнаної війни…
Петро ОСТАП’ЮК, поет, член НСПУ” МОМЕНТИ ІСТИНИ НЕЗНАНОЇ ВІЙНИ…
Зараз з приємністю пригадується, як у середині травня минулого року «Нова пошта» принесла мені поважний пакунок із Мелітополя: на ста заламінованих планшетах форматом А-4 – сто кольорових світлин з солдатського бойового буття, озвучених віршами нашого відомого письменника – поета, прозаїка, перекладача, публіциста, члена Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України Олега Гончаренка.
Загалом, цей матеріал було означено титлом «АТО. Моменти істини» . Така-от фото-поетична виставка… Така-от проявлена митцем жорстока правда нинішньої української історії. На жаль, не знаю авторів фото, що зафіксували на плівці миттєвості буття наших воїнів на цій війні, яку так «цнотливо» названо нашими «сором’язливими» можновладцями та аж надто «інтелігентними» політиками мінливим жупелом «АТО» (антитерористична операція). Проте світлини ці вражають, навіть при тому що саме поняття «світлини» до них не дуже-то й докладається. Зате слово «вражають» тут саме на своєму місці: вони таки вражають, мов кулі чи осколки, навліт, у самісіньке серце, і вростають там болем нестерпним навіки. Зримо видно, що фахова підготовка у тих людей вельми різна: маємо тут і майстерні постери професійних фотохудожників, і зроблені поспіхом матеріали фоторепортерів, і побутові знімки з мобільних телефонів солдат та волонтерів. До речі, на одному з таких бачимо й нашого поета. Але до того, давайте, повернемося трішечки пізніше – згідно з розвитком «лінії сюжету».
Отже, на відміну від фотографів, автора поезій я таки знаю досить добре. Ми з Олегом знайомі уже років три-чотири. Наразі лише телефонно. Так, здзвонилися колись у якійсь справі, через спільних друзів, і відтоді зв’язок між нами не переривався довше, ніж на тиждень. Знаєте, як то буває: просто відчуваєш у людині щось, мабуть, аж не те, що кревно, а навіть генетично своє, і космічний магнетизм спрацьовує, об’єднуючи душі в сталий духовний тандем. І в моїй домашній книгозбірні тепер живуть уже його 6 або й 7 поетичних книг, серед яких і «Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука)». У передмові до тієї книги знаменитий наш живописець так характеризує Олега: «… тихий, але впертий, волик Поезії, котрий «непомітно» працює на так званій периферії літератури…»
————————————————
Автор: Петро ОСТАП’ЮК, поет, член НСПУ”
На фото: Олег Гончаренко