Конституції України виповнилося 20 років!
20 років тому, з 27 на 28 червня, безперервно впродовж майже 24 годин народні депутати України працювали над остаточною редакцією проекту Конституції нашої держави. Після гарячих дебатів і узгоджень у п’ятницю, 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, тобто на п’ятому році існування сучасної держави Україна, 315 народних обранців проголосували «ЗА» нині діючий Основний Закон нашої країни.
Конституція набула чинності в день її прийняття.
Віднині цей день, тобто день прийняття Конституції, став державним святом України. До речі, День Конституції України – єдине державне свято, закріплене в самому Основному законі країни.
Ця подія на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання стала найважливішою у становленні нашої держави після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та її повної підтримки Українським народом 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі.
Вона стала виявленням суверенної волі народу, яка спирається на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім українським народом права на самовизначення, з метою дбати про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклування про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнення розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлення відповідальності перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями.
Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а 15-й розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.
Ключове положення Основного Закону викладено у статті 5: «Україна є республікою. НОСІЄМ СУВЕРЕНІТЕТУ І ЄДИНИМ ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ В УКРАЇНІ Є НАРОД. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу».
Виключне значення цього наріжного каміня сучасної української держави, яка спирається на багатовікову традицію вітчизняного конституціоналізму і національно-визвольну боротьбу, підтверджують головні факти виявлення народовладдя у її 25-річній історії.
Саме український народ зупинив у 2004 році під час Помаранчевої революції масові фальсифікації, що вплинули на результат президентських виборів. У 2013-2014 рр. вже під час Революції гідності він підтвердив свою щиру відданість ідеалам демократії, свободи та справедливості, твердо зупинив спробу узурпації влади.
З лютого 2014 року український народ, його кращі сини і доньки зупинили російського агресора, створивши для вітчизняних політиків умови організації оборони і зміцнення й демократичної всебічної модернізації нашої держави.
Свобода, право мати власну державу і бути господарем у своїй країні, як записано в Основному Законі, коштувало і коштує великих жертв: українські патріоти всіх цих років, в тому числі й Небесна сотня, Захисники України, що віддали своє життя за суверенітет і територіальну цілісність нашої держави від російської агресії.
Український народ наочно показує незламну волю реалізувати мету Конституції, записану у статті 1: Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті
