Люблю життя! Воно – моє…
Творча майстерня
* * *
Україно, ти – моя молитва,
Ти – вечірня й вранішня зоря!
Ти єдина в світі мати – Батьківщина,
Я – твоє незрадливе дитя.
Україна – це моя родина,
Дружна і хорошая сім’я.
Це – калина в лузі й горобина,
Що до мене тягнуться гіллям.
Україна – це поля родючі,
Жайворонка спів у небесах.
Це – дитячий сміх веселий
Й райдуга, що зігріва серця.
Україна – це ліси і гори,
Це – моря і неба синь.
Це – чудові люди всюди,
Що тебе любитимуть завжди!
Місяць-місяченько
Колись чимчикувала я стежинкою через поле. Тоненький місяць був схожим на серп. Раптом він сховався у горобині… Пройшла трохи, аж бачу – на верхівці ялинки місяченько примостився і став уже схожим на літеру «Р». Ще трішки покрокувала. Поглянула вгору, а місяць у небі пливе, наче човник на Десні. А потім він перетворився на дольку соковитої дині… Був той місяць – дуже молодим, а вечір – синім-синім!
Золота кульбабка
Кульбабка у лузі була золотою, гарною. Не боялася нікого і нічого. Навіть вітру сильного. Аж через кілька днів кульбабка посивіла. Як тільки посивіла, так і з вітром полетіла…
Літній дощик
Загримів веселий грім. Дощик теплий пішов. У лісі миють свої коси білокорі берізки. А дубки кріпенькі – чубчики рясненькі. Он липа зігнулася під дощем – миє листочки ретельно. Перед дзеркальцями калюж приймають сосни душ. Горобини та осики миють шийки, миють спинки. Зайчик миє вушка, а мухомор – беретик… Мийтеся, кому не ліньки, адже дощичок іде, теплий, літній!
Люблю
* * *
Липень… Липень! Маківочка літа!
Люблю твої я ранки росянисті,
Спів жайворонка в небі чистім,
Черешні-вишні у намисті
І маків-цвіт у полі золотистім.
* * *
Люблю життя! Воно – моє.
У нім є сад і зорепад,
А ще – вікно у світ широкий,
Яке щодня я відчиняю
І сонце радісно вітаю.
* * *
Люблю свої літа –
До них я дожила,
Піснями й працею прикрашені вони.
Я вдячна долі, що вишивала їх мені!
* * *
У мене є онуки і онучки –
Цілую їхні милі личка й ручки.
Діти дітей – продовження моє,
Найбільше щастя, що у мене є!
* * *
Люблю лелеку!
Він завмер в усій красі –
Пантрує жабку, що сидить на камінці;
Вона мелодію накумкує-співає –
Чудова пісенька довкола знов лунає…
Ліана Лещенко,
с. Курінь Бахмацького району, Чернігівщина