Через вирубки дерев на Чернігівщині виник серйозний конфлікт

Досить часто, коли ми бачимо факти незаконної вирубки лісу чи інших дерев — справедливо обурюємося. Бо будь-яка людина, яка хоч трохи небайдужа,  думає про те, а що ж залишиться наступним поколінням?

В іншому випадку, коли вздовж доріг або у скверах ростуть непролазні хащі — ми теж гніваємося, мовляв, де влада місцева, що нема кому долучитися до потрібної справи — розчищення шляхом вирубки чи спилювання зайвих дерев. А ще, коли через буревій чи навіть і не через сильний вітер падають гілки, а то й  цілі дерева на лінії електромереж і  проводи обриваються, через що відсутня електрика по кілька діб — ми теж бурно реагуємо і злимося. І теж вкотре небезпідставно говоримо: «А куди дивіться наша місцева влада?».

Подібна ситуація створилася нині в Городнянському районі, що на Чернігівщині. Тут є теж такі, хто проти вирубки дерев і ті, хто впорядковує дороги та спилює аварійні дерева, що ростуть під або поруч ліній електромереж, аби менше було нарікань від людей.

Активісти стверджують, що під виглядом потрібних вирубок, приватна фірма знищує й ті дерева, які нікому не заважають та не підпадають під статус «аварійних». За їхніми підрахунками таких дерев, а це, зокрема, у вичищених лісосмугах, знищено аж на кілька кілометрів.  Наводять навіть такі цифри: знищено близько 5000 дерев, громаді нанесено збитків на десятки мільйонів гривень. У засобах масової інформації, підприємців називають «чорними лісорубами», а їхню діяльність іменують злочинною.

Слід зазначити, що громадських активістів підтримують деякі депутати районної ради та небайдужі жителі сіл, зокрема, Здрягівка та Бутівка. На боці підприємців, які займаються спилюванням дерев — окремі посадовці органів місцевого самоврядування і теж деякі мешканці навколишніх сіл.

Тож виїжджаючи на місце, ми намагалися об’єктивно підійти до висвітлення цієї проблеми, а для цього нам треба було спочатку з’ясувати деякі важливо-принципові моменти. Найперше, що нас цікавило — це встановити наскільки ці звинувачення відповідають дійсності, а відтак — чи має дозвільні документи на таку діяльність ота приватна фірма, до якої є претензії з боку громадських активістів. І, звичайно, нам дуже кортіло виїхати самим безпосередньо і в ті місця, на які вказували активісти та переконатися — наскільки їхні нарікання є обґрунтованими.

Та про все по-порядку.

23 березня в Городні відбувся круглий стіл, під час якого обговорили майже детально проблеми навколо спилювання дерев. Можливість висловити свою думку мали як підприємці, які займаються спилюванням дерев, так і їх опоненти.

Закупівлею сировини у сільських рад, які здійснюють вирубку аварійних дерев, займається товариство з обмеженою відповідальністю «Лінк».

Заступник директора цього підприємства  Віталій Сидлецький змалював ситуацію таким чином:

«У Городнянський район ми прийшли кілька років тому на запрошення голів сільських і селищних рад. На той момент тут не було Тимчасового порядку, що регламентує порядок проведення цих робіт. Його розробили й ухвалили депутати на сесії районної ради. Ми почали працювати. В кожному населеному пункті депутати створюють комісію й вирішують, які дерева варто прибрати. Після цього наш бригадир їде на місце і кожне дерево заносить у табличку, враховуючи, де проводи, де будівлі тощо. Адже складність валки залежить від того, де знаходиться це дерево. Воно може бути здоровим, але знаходиться під лінією електромереж – таке теж доцільно прибрати. Після цього сільради звертаються до райдержадміністрації з проханням надати дозвіл на видалення аварійно небезпечних зелених насаджень поза межами населеного пункту. Далі працює районна комісія, куди залучені фахівці – майстри лісового господарства.  Саме вони позначають кожне дерево. Це підтверджено відповідними документами. Наші розцінки економічно обґрунтовані. Ми працюємо не перший рік, тому дуже ретельно готуємо всі відповідні документи, пережили безліч перевірок.

Угоди з Бутівською селищною радою на проведення цих робіт були укладені 1 серпня 2017 року, ми працюємо майже півроку, і ось 2 березня раптом піднімається інформаційна хвиля. Зібралися люди, кажуть, що все відбувається незаконно. Староста села Бутівка Валентина Холій показує документи, але ніхто не хоче слухати й дивитися. Поліція прийняла заяву, почала перевірку. Ми не переживаємо: розберуться, всі документи у нас в порядку. 6 березня на круглому столі в Городні позаштатний співробітник екологічної інспекції й водночас депутат районної ради Олександр Верхуша заявляє про проблеми в с. Здрягівка. 7 березня на місце, де працює бригада, приїздять люди в камуфляжі, вимагають документи. Хто? Що? – ми не розуміємо. Виявляється, це Національний корпус, народні дружини. Вони отримали інформацію, що йде вирубка чорними лісорубами. Звідки така інформація? В цей же час на ФБ з’являється пост Романа Макухіна. З’ясувалося, що це «фермер», житель Києва, ображений на всіх. Бутівська сільська рада не дала йому згоду на оренду землі та ставка в межах населеного пункту , оренду будівель комунальної власності. Райдержадміністрація не надала в оренду землі поза межами населених пунктів Бутівської сільської ради. Люди в камуфляжі приїхали, побачили невідповідність фактів і зрозуміли, що їх «підставили». Нині поліція веде перевірку, але соціальна напруга не спадає. Складається враження, що хтось свідомо нагнітає ситуацію».

Олександр Верхуша, депутат Городнянської районної ради, позаштатний інспектор державної екологічної інспекції, має дещо інакший погляд на цю картину:

«До мене звернулися місцеві жителі й повідомили, що у них винищують дерева, вже підійшли  до села Здрягівка, а поліція відмовляється брати заяву й не вживає жодних дій. Тому 6 числа я разом з цими жителями поїхав у с. Здрягівка, подивився й переконався, що там, де вони показали, ведеться незаконна вирубка. Це моя думка, бо під виглядом того, що це очищення захисної смуги для лінії електропередач, йде суцільна вирубка великих здорових живих дерев. Я заїхав до сільської голови й поцікавився, на якій підставі ведуться ці роботи. Вона показала розпорядження голови РДА. Я сказав: «Дякую, далі будемо вивчати цю ситуацію». Коли ми повернулися, я написав листа на державну екологічну інспекцію, можу надати копію. Описав те, що побачив, і попросив провести перевірку, з’ясувати обставини. Приблизно таку ж інформацію я розмістив у ФБ і доклав декілька фотознімків. 6 березня ми з Андрієм Жадченком пішли у відділ міліції. Андрій Миколайович підготував і подав власну заяву до міліції. В подальшому я намагався уникати будь-яких дій, обговорень, не збираюся проводити паралельно будь-яке розслідування, нехай міліція з’ясовує всі обставини».

Андрій Жадченко, голова ГО «Люстраційна комісія Городнянського району» та депутат районної ради:

«Вирубки в районі тривають вже давно. Конфлікт був у Ваганичах, у Дирчині. До мене не потрапляли матеріали, але коли Олександр Верхуша виїхав на місце, засняв і показав те, що там робиться, я примусив його поїхати у відділ, виштовхав поліцію виїхати на місце. Там як раз вивозили дуби, нам чомусь сказали, що це лісгосп, а насправді це вивозився отой ліс, який там порубаний (машину з дубами перевіряла поліція на вимогу пана Жадченка – авт.). Питання в тому, що ніхто не перевіряв. Чому виїжджала поліція – не зрозуміло. От представники фірми «Лінк» кажуть: «Ведеться перевірка». Але без внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань жодні перевірки заборонені. І ви це прекрасно знаєте! Люди подали заяву, але у них її не зареєстрували й не відкрили кримінальне провадження. Тільки після відкриття кримінального провадження можна вчиняти будь-які дії щодо перевірок. Я звернувся з двома заявами: зловживання владою стосовно голови райдержадміністрації та стосовно незаконної порубки ФОП Клєцов В.Є. Відкриті кримінальні провадження. Законодавство чітко регламентує, що таке незаконна порубка – це відсутність певного пакету документів. І я маю підстави стверджувати, що не всі документи, передбачені законодавством, є чи оформлені належним чином.

Щодо фруктового саду біля с. Здрягівка та вздовж польових проїздів, то в документах вказано: тополя – 358, береза – 421, сосна – 27, дуб  – 205, клен – 5. Я поїхав подивитися – і ми як раз зустріли оці дуби! А там за селом взагалі електропередач нема! Глянув вправо – до обрію нема. Глянув вліво – нема! І стоїть повністю вихолощене поле. Хто мене може переконати, що це законно?! Коли ми наймаємо людей, аби вони в нас вдома прибрали, а вони не лише прибрали, а й усе винесли – це злочин! Це крадіжка! І депутати не проти почистити лінії електропередач, і ми не проти – це важливо! Але коли кажуть: ми чистимо лінії електропередач, а там їх взагалі нема, тут виникають питання! Коли є невідповідність, це вже проблема… Я передивився вимітку (позначки на деревах, які підлягають видаленню, – авт.). Вона ставиться на стовбурі та на шийці кореня. Якщо її нема – це незаконно! Клеймо – індивідуальне. Я не знайшов жодного клейма. Я чекаю, коли зійде сніг, потім поліція буде задавати це питання. Чому люди підписали те, що ці дерева будуть вирубуватися там, де нема ліній, з метою розчистки ліній? Це питання до людей. Але це мене переконує, що є величезна проблема».

Андрій Богдан, голова Городнянської об’єднаної територіальної громади:

«Ми відслідковуємо цю ситуацію. Коли до мене звернулися люди, я одразу зателефонував до старости Валентини Холій, запитав: чи все в порядку з документами? Вона запевнила, що все в порядку. Тому що треба вести мову на основі фактів, якщо будемо розводити демагогію, нічого не буде. Звернувся до нашої поліції, мені відповіли, що вже є заява від людей. Будуть розглядати, розслідувати. Мені треба був час, аби вивчити ці документи. Мені дорікають, що я мав все покинути… Але я маю спираюся на документи. Ось вони – ціла папка. Побачив, що зроблено, які юридичні підстави. Зауважу, що у мене нема претензій до угод, які були укладені Бутівською сільською радою з ФОП Клєцов і фірмою «Лінк» (є одна, але маленька). Але до того, що було зроблено райдержадміністрацією, сільською радою, виникає багато питань: як це робилося, як ці документи готувалися. Це свідчить про повну безвідповідальність цих органів управління».

Журналісти отримали цю інформацію під час обговорення в форматі «круглого столу», що пройшло в приміщенні Городнянської міської ради. А далі наш десант побував у с. Здрягівка на місцях вирубки.

От як прокоментував звинувачення на адресу підрядника директор фірми «Лінк» Анатолій Кадала:

«Зараз ми стоїмо й дивимося прямо на місце вирубки біля старого саду. Тут залишалася тільки одна полоса. Це тополі, ми їх вирубуємо, тому що в Чернігівській області насаджень тополі молодших за 60-70 років немає. Всі старші. Вік тополь, які підлягають вирубці у лісах за лісовими нормативами – 35 років, у лісах захисних – 40 років, за нормативами ЖКГ – 45 років. Тобто за будь-якими нормативами ці дерева переросли, тобто є аварійним. З тих тополь, які тут стояли, 30% були сухостійні. Між тополями й залишками фруктового саду підростають дубки. Це дерева з діаметром стовбура 8-12-16 см. Можу підняти відомість, яку складали лісівники, дерев з діаметром 24 см там було всього штук 5. Ми не знали, коли будемо проводити ці роботи, були варіанти, як класти тополю: на поле чи в бік саду. Якщо в бік саду, то ці маленькі дерева могли постраждати. Тому лісівники їх позначили як такі, що можуть бути поламані під час валки тополь. Оскільки ми проводили роботи взимку, поле було не засіяне, підмерзле, всі тополі були покладені на поле, жоден дубок не постраждав! Жоден з тих, що був помічений, не був знищений. Ми нічого не вивозимо. Поліція перевірила машину, про яку згадувалося, це виявилися дуби з Городнянського лісгоспу.

Наші опоненти вважають, що вирубка має вестися лише біля ліній електропередач. Однак це насправді аварійні дерева, вони вже принесли кошти сільській раді, і ці кошти були використані на проведення робіт у самому населеному пункті за заявками жителів. Чого ж їх залишати й чекати, поки вони впадуть? Кому вони заважали? Відповідь на це запитання краще почути від фермера, котрий обробляє це поле. Скільки він зламав дисків, скільки ремонтував техніку. Це те, що стосується саду й претензій щодо вирубки дубів. Ми взагалі їх не вирізали й не вивозили звідси! Це відвертий наклеп. Ще раз наголошую, що вирубаються лише ті дерева, на яких стоїть позначка лісників. Фахівці ставлять топором одну позначку, дві чи три. Три – це дров’яна деревина, дві – напівділова, одна – ділова. Діловий стовбур – це той, з якого можна взяти 6 м ділової деревини. Вона рівна, крупна. Напівділова – довжиною 4 м. Все інше йде на дрова. Жодного дерева, на якому б не стояла позначка лісників, я вам гарантую, не вирублено! А говорити можна все, що завгодно».

Отже, про мільйонні втрати Бутівської громади взагалі не йдеться. Натомість фірма, яка проводить ці роботи, вже несе збитки. Всі роботи на цей час призупинені. Хтось має оплачувати простої працівників, які виникли не з їхньої провини, не через поломку техніки. Крім того, страждає ділова репутація підприємців! У гонитві за сенсаційними матеріалами й резонансними темами журналісти називають фірму «Лінк» й ФОП Клєцов «чорними лісорубами», злочинцями тощо. Втім, лише суд може визнати законність чи незаконність дій того чи іншого суб’єкта.

— Я працюю в цій сфері 14 років і правила охорони електричних мереж знаю назубок, – продовжує тему Анатолій Кадала. – Я вам покажу ті ділянки, де ми зупинили вирубку, і розкажу, якими можуть бути наслідки. Охоронна зона ліній електропередач (ми говоримо про лінії з напругою 10кВт) – це по 10 м в кожен бік від крайнього проводу. На цій відстані взагалі не можна висаджувати багаторічні зелені насадження, окрім плантацій новорічних ялинок. П.7 чітко визначає: у випадку проходження повітряних ліній електромереж серед багаторічних насаджень прокладаються просіки, і для мереж різної потужності вказані різні відстані. Що стосується 10 кВТ, чітко визначено: відстань від крайнього проводу до крони, а не до стовбуру дерева, має бути 1 м (відстань між крайніми проводами) плюс середня висота дерева, яке тут росте. Якщо говорити про березу, яку зараз вирізаємо, її висота 22-23 м, тож охоронна зона – близько 24 метрів від крайнього проводу до крони першого дерева. Це мінімальна відстань для того, аби експлуатувати лінію без аварій. Дерево, що залишилося, навіть під час падіння не зачепить лінію електромереж. Зараз нашу роботу призупинено,  значить, аварійні дерева залишаються. Я вам покажу, що й самосійні рослини мають бути вирізані. Це і безпека дорожнього руху, і безпека експлуатації ліній. Може вийти, що ми звідси поїдемо, а нам у слід будуть говорити: ділову деревину забрали, а лад не навели. А чия в цьому провина?

Журналісти завітали також до голови Тупичівської ОТГ Лариси Шовкової (на посаді голови сільради вона працювала з квітня 2006 року) й поцікавилися її думкою щодо доцільності вирубки аварійних дерев:  

«З цією проблемою ми стикнулися років 12 тому. Тут в 50-х роках було найбільше насаджено верб, тополь. Ще одна загроза, про яку нас попередили екологи, – омела, яка знищує насадження. Почали розбиратися. Спочатку думали, як видалити ці дерева. На той час бажаючих не було. Доводилося стикатися з недобросовісними підприємцями, які два-три дерева звалять і зникнуть у невідомому напрямку. А в нас цих дерев дуже-дуже багато. І ось десь у 2013 році колеги порадили мені звернутися до фірми «Лінк» і ФОП Клєцов В.Є. Поспілкувалася, вияснила, як вони працюють, ми все зробили за чинним законодавством. Була створена комісія, в мене є всі документи, з представниками екології вимітили дерева, затвердили акти, і почали працювати. Що стосується фірми «Лінк» і ФОП Клєцов В.Є. – це люди дуже порядні. У них все чітко, виважено, документально все оформлене. В межах населеного пункту – це акти, затверджені виконавчими органами – виконкомом і сесією сільської ради згідно Постанови КМУ №1045 від 01.08.2006 р., за межами населених пунктів – розпорядження голови РДА згідно  «Тимчасового порядку видалення зелених насаджень за межами населених пунктів», що діє в районі.

У нас були такі аварійні дерева, за які не хотіли братися жодні підприємці. Верхолази пропонували від 3 тисяч за одне дерево. Зрозуміло, для нас це задорого. Умови, на яких працюють ці підприємці, для сільської ради цілком прийнятні. У нас дуже багато котелень, які працюють на дровах. Ми від газу вже давно відмовилися. Тому нам вигідно, що нас забезпечили дровами. По Тупичеву проведена грандіозна робота! Вона ще не завершена, тому що ставлення людей до видалення аварійних дерев завжди було різним. Щасливий той, у кого видалили дерево, яке загрожувало його будинку, господарству, лініям електропередач. Бувало, люди відмовлялися. Ми не наполягали. А тепер кажуть: спиляйте! Пробачте, але бригада вже закінчила роботу. З виду дерево начебто здорове, а коли починають пиляти, воно рухнуло – залишилась тільки кора. Тоді вже починають по-іншому ставитися.

Зараз ми вже як об’єднана громада плануємо продовжувати співпрацю. Розроблений порядок видалення аварійних дерев на території Тупичівської ОТГ. До громади увійшли Великий Листвен, де вже було видалення.  Щодо ситуації по Бутівці, я не можу коментувати. Я не знаю, чому вона виникла. Насправді цією невдячною роботою ніхто не хоче займатися. Завдяки цим підприємцям, ми вже два роки живемо без аварійних відключень. Це дуже важливо! Було, як гроза – у нас пам’ятники поламані, як гроза та вітер – порвані проводи. Зараз легше. Працівники РЕМ підтвердять мої слова».

Михайло Вороний, Великолиственський старостинський округ, Тупичівської ОТГ, в.о. старости:

«Зараз ситуація стала набагато кращою. Раніше це питання стояло дуже актуально.  Дуже багато було від людей заявок, що дерева заважають: десь висять над дахами, десь – над господарськими будівлями, десь просто на вулиці, створювали небезпеку. В травні 2014 року пройшов буревій, біля будинку культури позламувало ялини, вивернуло з корінням, зірвало лінії електропередач, дорога Ріпки-Городня була завалена вщент. Там під дорогами росли здоровенні верби, створювали небезпеку: дітки йдуть до школи, люди – у магазин. І це була страшенна проблема, треба було її вирішувати.

У 2015-му році ми вирішили подати оголошення в нашу районну газету про конкурс: хто відгукнеться, щоб допомогти по селу видалити ці аварійні дерева? Не скажу, що нікого не було. Але хто казав зависоку ціну, хтось – умови неприйнятні. В грудні надійшов лист від ФОП Клєцов В.Є. Вони працюють з фірмою «Лінк» і багато роботи проводять по видаленню дерев у межах населених пунктів, за межами. Ми поставили умову: видалити дерева по населеному пункту, з Василем Єфімовичем все об їхали, подивилися. Далі була створена комісія по видаленню дерев у межах населеного пункту.  Так записано у постанові, номер я напам’ять знаю… Ця комісія розглянула всі дерева, визначили об’єми робіт… Всього до акту на видалення зелених насаджень було записано 134 дерева різних порід. Більше половини дерев вимагали роботи з вишки, адже в основному розташовувалися над будівлями. І треба було все зробить дуже акуратно.

Наступне питання: траса Ріпки-Городня. В 2015-му році тут працювала інша бригада по видаленню зелених насаджень вздовж траси. Коли вели переговори, я думав, що розчистять усе. За документами на цій ділянці було 400 м за межами села, а що верби стоять у межах – ніхто не звернув уваги. Тому ми звернулися до фірми «Лінк»: давайте проведемо цю роботу! Бо воно загрожувало. Якщо заїжджали з боку Тупичева, там у нас була ділянка перерослих акації, клена й верби. Воно було таке старе, що жах. В 2015 році на Великдень там була пожежа. Хтось підпалив суху траву. Потушили, приїхала бригада, фермер допоміг, хлопці чергували. А потім ті дерева попадали на дорогу. Довелося розчищати власними силами. Зараз ще заявки надходять від людей. Це десь 10 стовбурів тополі і берези штук 15 – це ті, що близько до ліній електропередач. Будете звідси їхати – побачите біля зупинки. А вони ж можуть впасти на проводи. Тож ця робота вкрай потрібна!»

Під час прес-туру до Городнянського району наші журналісти намагалися максимально об’єктивно поставитися до конфліктної ситуації, вислухати різні сторони, аби зберегти баланс думок і уникнути упереджень. Тож кожному пропонуємо робити власні висновки.

Вікторія Сидорова,

Медіа-центр «Моє місто»