Спіймані у кадр пташки Владислава Тугучова з Чернігова

Які голоси у весни? Тихий шелест вітру, дзвінкий сміх дітвори… і щебетання пташок. Кожен з нас має своїх улюбленців, яких ми взимку підгодовуємо, а навесні насолоджуємося їх співом.

Мільйони людей спостерігають за птахами у природних умовах. Хтось просто отримує від цього естетичне задоволення, хтось робить нотатки та замальовки, а більшість бере до рук фотоапарат. Зараз у світі набуло широкого розповсюдження таке хобі як бьордвотчинг. Назва цього захоплення походить від англійських слів «bird» (птах) і «watching» (дивитися, спостерігати).

Приємно зазначити, що у Чернігові є людина, яка вже кілька років через об’єктив вивчає орнітологію нашого краю, а також привозить гарні світлини птахів з-за кордону.

Владислав Тугучов має велику колекцію спійманих у кадр пташок. Невеличка частина цієї колекції була представлена 26 квітня цього року у Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського під час відкриття персональної фотовиставки «Птахи Чернігівщини» бьордвотчера.

Фотографувати Владислав Тугучов почав ще в дитинстві. С того часу з фотоапаратом не розлучався. Закінчив Національний медичний університет ім. О. Богомольця. Нині працює сімейним лікарем у поліклініці ЧМЛ № 3. Є активним членом фотоклубу «Прекрасне поруч» при Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського та Народного аматорського фотоклубу «Чернігів». Серед творчих здобутків Владислава Тугучова – дві персональні фотовиставки, участь у звітних виставках фотоклубів, перемога у фотоконкурсі «Симфонія зими», що проводився Першим Чернігівським фотопорталом спільно з Чернігівською міською бібліотекою ім. М. Коцюбинського.

Владиславе, як і коли Ви прийшли до захоплення фотографією?

Фотографією почав займатися ще у школі, ходив до фотогуртка міського Палацу піонерів. Це було десь на початку 1980–х. Ми вивчали основи композиції, правила побудови кадру. Для отримання якісних знімків треба було добре орієнтуватись у фотоматеріалах – були різні види проявників та фіксажів, різні типи фотопаперу та плівки. Багато літератури з фотографії вивчав самостійно. З тих пір фотоапарат став моїм постійним супутником у житті.

Я знаю Ваші роботи, зроблені у жанрі пейзажу, портрету, travel-фотографії тощо, але, бачу, основний напрямок Вашої творчості, це фотобьордвотчинг. Чим Вас так привабили птахи?

Насправді навколо нас дуже багато птахів. Вони дуже різні – великі та маленькі, голосливі та мовчазні, з ярким забарвленням та малопомітні. Зйомка птахів дуже захоплює, вона має щось спільне з колекціонуванням. Виникає азарт, хочеться додати до своєї колекції ще якийсь вид, зробити більш якісний кадр, чим той, що вже є.

Де Ви зазвичай «полюєте» за птахами?

Навіть під час звичайної прогулянки в міському парку можна зустріти до десяти різних видів. Наприклад, в межах Чернігова я спостерігав 5 видів дятлів: великий, середній та малий строкаті дятли, сивий дятел, жовна, або чорний дятел. Люблю поїздки велосипедом за межі Чернігова. Часто беру з собою фотоапарат. В полях та лісосмугах можна зустріти багато птахів. Знімати їх набагато важче, чим у місті. Вони більш лякливі, не підпускають близько. Треба бути дуже наполегливим, багато разів приїжджати до місця, де мешкає пташка, щоб зробити вдалий кадр.

Як я розумію, Ваше захоплення потребує неабияких знань у галузі орнітології. Треба не тільки знати повадки птахів, але й зуміти ідентифікувати пташку. Пересічна людина навряд чи впізнає більше десятка птахів. А скільки їх, цікаво, у нашому місті? Яких з них найважче побачити?

Не можу сказати точно, скільки видів птахів мешкає в нашому місті, але якщо брати північ України, то по різних джерелах їх близько 240. Багато видів живуть постійно, інші відлітають взимку на південь, деякі бувають зовсім недовго, зупиняючись навесні по дорозі з півдня на північ та в осені, мандруючи з півночі на південь. Для ідентифікації птахів існують так звані ідентифікатори птахів. Раніш це були великі альбоми з малюнками та фотографіями пташок, зарає є спеціалізовані сайти, де можна знайти зображення пташки, яку вдалось “впіймати” в об’єктив фотокамери. Важче зробити вдалий знімок маленької пташки, адже до неї треба підійти набагато ближче, ніж до великої. Давно полюю на королька, але поки що не зміг зробити знімок, який можна було б надрукувати великим форматом для виставки.

Що Ви порадите фотолюбителям, які забажають робити гарні світлини птахів?

По-перше, для полювання на птахів потрібна відповідна фототехніка – телеоб’єктив та камера з точним та швидким автофокусом. По-друге, терпіння та наполегливість. По-третє, починати краще з міських парків – там пташки звикли до людей і не такі лякливі. Особливо багато птахів можна зустріти взимку біля годівниць. І тоді все вийде.

Є у Вас бажання якось упорядкувати колекцію світлин та видати, наприклад, фотоальбом? Зрозуміло, що це бажання потребує фінансів, але було б добре, якщо знайшовся б спонсор і цю ідею можна було б втілити у життя.

Про видання фотоальбому колись думав, але це недешеве задоволення. Спонсора зараз знайти нелегко. Звісно, це було б добре. Але є інший вихід. Можна скористатись Інтернетом. Є спеціалізовані сайти для публікації фотографій. Мої роботи, в тому числі і птахів, можна побачити на сайті.

Які Ваші подальші творчі плани?

Як завжди, ідеал недосяжний, а кращий знімок ще попереду. Тож знімати, удосконалювати свою техніку зйомки, вчитись бачити та ділитись тим, що вже вдалось зробити.

Фотовиставку Владислава Тугучова «Птахи Чернігівщини» можна побачити у читальній залі Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського (вул. Кирпоноса, 22, другий поверх) протягом місяця у будь-який день, крім середи та державних свят, з 10-ї ранку до 18-ї вечора. Ласкаво просимо! Вхід вільний!

Олена Куннова

На першому фото: Зяблик