Поляки закликали до мудрості і взаємного вибачення щодо подій минулого
Анджей Вайда й інші відомі представники польської інтелігенції закликали до мудрості і взаємного вибачення щодо подій 1918 – 1921 років.
Наприкінці червня на цвинтарі воїнів Армії Української Народної Республіки (Си- мона Петлюри) у Перемишлі (Польща) на акції їх вшанування було оприлюднено звернення польської інтелігенції.
«Тут, на могилах українських воїнів, котрі боролися за Україну в 1918 – 1921 рр., слід нагадати, що той період був не лише періодом польсько- українського протистояння, а й часом польсько-українського союзу та спільної польсько-української боротьби за свободу народів проти більшовицької загрози, що нависла над Європою. У XX столітті мало було прикладів польсько-українського братерства, та й союз, символами якого є Юзеф Пілсудський i Симон Петлюра, не закінчився для українців успіхом. Маршал усвідомлював це, тому після підписання Ризького договору, яким завершилася польсько-більшовицька війна, поїхав до інтернованих у таборі в місті Каліш солдатів та офіцерів Дієвої армії Української Народної Республіки зі словами: «Панове, я вас перепрошую, я вас дуже перепрошую». Ми, поляки, не виправдали довіри наших союзників, i слова маршала Пілсудського цього не змінять. Однак нині, в контексті подій на Майдані та нової агресії Росії в Україні, ці слова, як і слова українських інтелектуалів та ієрархів Церкви зі Звернення про примирення, повинні стати містком, який нас об’єднає і дасть змогу відокремити історію від сьогодення та майбуття. Тут, у Перемишлі, в символічному місці, на могилах трьох тисяч українських Січових Стрільців і воїнів Української Народної Республіки, ми повинні стати мудрішими досвідом тих, які тут спочивають. Мудрість та вміння взаємного вибачення провин — це риси, які нині потрібні особливо. Адже нові конфлікти, незгода чи чвари між людьми і народами підуть на користь третій силі. Ця сила не гребує жодними засобами, аби постійно ділити, вносити антагонізм, підживлювати ворожість між нами. Ми повинні усвідомлювати це, i там, де можемо, давайте протидіяти цьому, єднаючись у дружбі та спільних діях — так, як це колись робили наші батьки. Вічна пам’ять героям України і Польщі!»
Данута Куронь, Іза Хрусьліньска, Кристина Захватовіч-Вайда, Анджей Вайда, Катажина і Павел Вінярські, о. Альфред Вєжбіцкі, Славомір Сє- раковскі, Кристина Енгелькінг, Маг- далєна і Матеуш Кійовські, Агнєшка Коритковска-Мазур, Тереза Філяр- ска, o. Томаш Достатні, Йоанна і Януш Онишкєвіч, Беата Фудалєй, Анджей Куронь, Войцєх Онишкєвіч, Юзеф Пі- ньор, Барбара і Кшиштоф Становські, Анджей Северин, Бартош Пєховіч
