В українських містечках і селах всі добре знають і люблять ластівок. Бо ж гніздяться ці дуже симпатичні птахи по сусідству з людьми, чому останні завжди радіють. В’ють свої гнізда в хлівах, стріхах. Існує навіть народне повір’я про те, що якщо ластівка в’є гніздо під чиєюсь стріхою, то це передвіщає щастя родині.
Інколи птахи вибирають не саме вдале місце для гнізда. Та це на думку людей. Цього літа ластівки поселилися у моїх друзів в Бобровиці. Розмістили гніздо на ліхтарі перед вхідними дверима в будинок. Здається, більш неспокійного місця і не знайти. Літо. Постійно хтось, то заходить до хати, то виходить. Двоє внуків приїхали гостювати до дідуся і бабусі. Бігають, шумлять. Тут же по двору ходить вівчарка. Поруч з будинком господарські будівлі, але птахи облюбували гарненький ліхтар. До того ж він розхитується, коли ластівки-батьки сідають в гніздо, щоб погодувати жовтороту малечу.
Господарі дивуються вибору і хвилюються за птахів. Ліхтар не включають. Цілий день мають можливість спостерігати за дбайливими батьками, які постійно носять своїм діткам їжу. Ввечері мама-ластівка сідає в гніздо. Гріє маленьких. Ростуть вони швидко. Не встигнуть господарі будинку оглянутися, як маленькі ластівки підростуть, навчаться літати і покинуть гніздо.
Восени птахи полетять у теплі краї. Чи повернуться весною, покаже час. Поки що зайняті виконанням батьківських обов’язків. І які ж мудрі! Поселилися у добрих людей, які їх в обіду не дадуть.
