На Чернігівщині проводяться військові навчання
Актуальне інтерв’ю. На запитання щодо оголошеного воєнного стану відповідає начальник прес-центру оперативного командування «Північ» підполковник Віталій Кирилов.
– Віталію Віталійовичу, до редакції нашої газети зараз постійно дзвонять жителі. Люди хвилюються: «Що тепер буде?!»
– Військові частини приведені в бойову готовність, і виконуються завдання відповідно до затверджених планів. Є підвищені вимоги до охорони військових об’єктів, баз, складів. Це те, що відбувається зараз: люди зі зброєю на військових об’єктах.
– А як щодо мобілізації та призову на військову службу?
– Президент наголосив: оперативний резерв № 1 повинен бути в належному стані. Але мобілізації, військового призову не оголошено. Тільки якщо буде явна загроза, тоді ухвалюватимуться відповідні рішення. Тобто сьогодні ми виконуємо планові завдання.
– Що таке оперативний резерв № 1?
– Це – військовозобов’язані, котрі вже відслужили, мають досвід ведення бойових дій і отримали, згідно до своїх посад, відповідну підготовку у військових частинах.
– Тобто, в основному, це люди, які служили в АТО?
– Так. Але нікого несподівано не хапатимуть на вулиці, роздаючи повістки, аби негайно забрати на військову службу. Йде планова комплектація військових частин. Та раджу всім: постійно носіть із собою документи, які посвідчують вашу особу (паспорт). Взагалі ж, ситуація на кордоні з Російською Федерацією, зокрема й на Чернігівщині, постійно відслідковується… На даний час вона прогнозована, різких змін на кордоні в нашій області немає. До речі, якщо у когось є бажання тепер поповнити лави Збройних Сил України – будь ласка, звертайтеся до наших військкоматів, щоб служити за контрактом. Взагалі ж, на Чернігівщині створено потужний оперативний резерв № 1.
– Отож наразі пересування людей не обмежується.
– Єдине, нагадую про пункт, що особи призовного віку повинні сповіщати військовий комісаріат у разі зміни свого місця проживання, тривалих поїздок… Бо цього ж ніхто не відміняв, є відповідний закон. Зокрема, виїжджаючи, наприклад, на роботу за кордон, військовозобов’язаний повинен мати довідку з військкомату.
– Можете сказати, що зараз відбувається на Гончарівському полігоні?
– Проходять стрільби однієї з бригад нашого оперативного командування, яка готується до виконання завдань у зоні проведення операції об’єднаних сил (колишня АТО). Однак це не потрібно пов’язувати з військовими діями. Так, там будуть вибухи, пересування військової техніки. Але це – військові навчання, які планувалися раніше, а завершаться вони 6 грудня. Отож, наголошую, жителям не треба хвилюватися з цього приводу, сіяти паніку.
– Зрозуміло, добре, що попередили.
– І є прохання до людей: не поширювати в соціальних мережах інформацію про пересування нашої військової техніки на догоду ворогу. Адже нерідко, тільки побачивши танк чи будь-яку іншу спеціальну техніку, жителі, особливо молодь, фотографують усе це на свої мобільні телефони й одразу викладають, скажімо, у Facebook. Причому навіть номери на військових машинах видно. Тому не треба цього робити.
– Вводиться комендантська година?
– Ні, спростовую інформацію про її введення й обмеження якихось свобод. Нинішня ситуація на Чернігівщині не передбачає такого. Криміногенна ситуація в області стабільна. Тож наразі не має сенсу вводити якісь обмеження для місцевого населення.
– А щодо вилучення особистого транспорту – автомобілів?
– Зараз для військових частин потрібна лише спеціальна техніка – військова. Вилучення транспорту у цивільних осіб не передбачається. Введення військового стану не означає, що повністю буде запроваджено усі його пункти.
– Деякі жителі непокояться (були й такі дзвінки), чи не підселять раптом до їхньої оселі тимчасово, у зв’язку з військовим станом, якихось вояків? Житло не підлягає конфіскації?
– Такої проблеми зараз немає. В основному, поки що йдеться про посилення відповідальності для військових.
– І трохи про Вас особисто – служили в АТО?
– Так, неодноразово. Зокрема, в 2014 році під час активної фази брав участь у деблокуванні Луганського летовища.
– А родом Ви звідки?
– Народився в Росії, у Ярославлі… Просто мій тато – військовий, а виріс я в Україні й вирішив також обрати професію військового – захищати Батьківщину.
Спілкувався Сергій Дзюба,
“Деснянська правда”