Земельний ґешефт для керованої зовні влади – завдання номер один
Нова влада вестиме з українцями так звану дискусію щодо землі лише 2-3 місяці, далі – українські чорноземи виставлять на аукціон і продадуть «з молотка».
Питання продовження мораторію чи хоча б проведення Всеукраїнського референдуму вже навіть не обговорюється. Аби вплинути на громадську думку та створити видимість дискусії, влада лібертаріанців запустила конвеєр візитів так званих експертів. Очевидно, що земельний ґешефт для керованої зовні влади – завдання номер один. Для цього в уряді ліквідували ціле профільне міністерство, а в Офісі Президента вигадали нову посаду – Уповноважений Президента з земельних питань.
«Експерти» проштовхують ринок
Ринку землі в Україні бути – на цьому імперативно наголосив Уповноважений Президента Роман Лещенко під час свого візиту до Чернігова. За його словами, реформа складатиметься з 18-ти нормативно-правових документів, які стосуватимуться різних аспектів земельних відносин. Вони вже написані, але попереду ще багато обговорень, правок, додатків тощо.
«Земельна реформа буде однозначно. Тут позиція Президента України чітка і послідовна. Втім, формат поки що напрацьовується. Є питання щодо обігу земель, а саме – концентрації земель в одних руках, суб’єктного складу, питання, хто має право бути в процесі обігу, хто має право продавати та купувати, здійснювати регулювання тощо. Це основний момент, який викликає дискусію в суспільстві, тому тут буде найбільше аналізу», – сказала, виступаючи перед аграріями області, людина Президента.
Роман Лещенко, до слова, прибув на «земельний форум» не сам, а у супроводі так званих «експертів», що на словах добре розбираються в питаннях земельних, а на ділі не відрізнять плуга від дискової борони.
Один із таких експертів, Сергій Біленко, все ж погодився з аграріями, що українську землю продавати іноземцям не варто, але і мораторій продовжувати також ніхто не збирається. Його однозначно зніматимуть, але наразі влада визначається, для яких саме категорій його скасують.
Після відкриття ринку землі існує ризик того, що аферисти викуповуватимуть землі та перепродаватимуть їх нинішнім орендарям за завищеними цінами. Тому урядовці пропонують враховувати в новому законодавстві переважне право орендарів таким чином, щоб ціна землі не змінювалась у процесі її перепродажу.
«Тут встановлюється чітка юридична процедура документообігу між власником та орендарем: нотаріус перевірятиме дотримання права останнього, якщо воно порушене, то орендар зможе подати позов до суду та перевести на себе права та обов’язки покупця, сплативши ціну, за яку раніше була придбана земельна ділянка. Тобто інтереси власника тут не порушуються, але встановлюється надійний захист від рейдерства», – повідомив лобіст урядового законопроекту.
Трактуючи слова «експерта» буквально – землю в людей скуплять за безцінь, адже її нормативно-грошова оцінка є застарілою і не змінювалась з часів Марчука та Пустовойтенка.
А от заяви про інвентаризацію варто сприймати оптимістично. Передбачається, що коштом держбюджету буде проведено глобальну інвентаризацію всіх земель, в тому числі і приватної власності. Відомості про земельні ділянки будуть відцифровані та внесені до державного земельного кадастру. Тож, коли вся земля буде в кадастрі, то будь-які оборудки будуть неможливими.
Аграрії словам не вірять – тільки письмово
У ході дискусії представники сільськогосподарських товариств і фермерських господарств висловили думку, що найбільш ефективний упорядник земельних ресурсів — місцева громада. Всі одностайні в необхідності змін у системі землекористування. Підтримують і погектарне оподаткування землі незалежно від форми власності. Але для дієвості реформи потрібно провести нормативно-грошову оцінку, яка нині вичерпала себе і методично, і економічно (методика використовується ще з 1995 року). Крім того, немає даних щодо якості ґрунтів (останнє бонітування проводилося в 1988 році).
Разом із тим учасники «Земельного форуму» звернулися до народних обранців, що представляють Чернігівську область у Верховній Раді, з закликом не підтримувати урядовий законопроект про запровадження ринку землі.
Як повідомив віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Якуб, зразки заяв з пояснювальними записками днями будуть відправлені на електронні адреси десятьом народним депутатам.
«Виходячи з того, що рішення про продаж землі прийматиме безпосередньо Верховна Рада, ми вирішили звернутися до представників саме нашої області. Місяць тому був проведений круглий стіл на цю тему, і ми бачимо, що попри різну партійну приналежність депутати розуміють ризики прийняття такого законопроекту. Підписавши та оприлюднивши таку заяву, або ж навпаки – її проігнорувавши, народні депутати покажуть своє реальне ставлення до цього питання», – зауважив аграрій.
Зразки заяв направлятиме депутатам Чернігівська обласна рада електронною поштою. У списку 6 мажоритарників: Антон Поляков, Максим Зуєв, Олег Семінський, Валерій Зуб (усі «Слуга Народу»), Валерій Давиденко, Борис Приходько (обидва самовисуванці). Та 4 депутати, що пройшли до ВРУ по списках політичних партій: Валерій Дубіль, Андрій Пузійчук (обидва «Батьківщина»), Сергій Гривко та Павло Халімон (обидва «Слуга Народу»).
«Задарма віддамо найголовніший актив»
Зауважимо, практично паралельно з «Земельним форумом» до Уряду, Президента і Голови парламенту звернулася Чернігівська міська рада, закликавши продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Міський голова Владислав Атрошенко таким чином прокоментував рішення:
«Питання землі є надзвичайно важливим для України. Всі розмови про необхідність ринку землі на фоні технічної неготовності до його впровадження, відсутності карти якості земель, неусвідомлення ціни землі є блюзнірством на догоду іноземним замовникам цього злочину, цього законодавчого злочину. Це є моя особиста фахова позиція, жодним чином не пов’язана з тим, що я є учасником аграрного бізнесу. Це моя державницька позиція як людини, як українця, який має певний досвід і знання в цій галузі. Ми не готові до цього питання. Відкривши ринок земель, ми задарма віддамо найголовніший актив, ціну якого навіть не усвідомлюємо».
Як повідомив міський голова, він доніс свою точку зору щодо продажу земель сільськогосподарського призначення народним депутатам від Чернігівщини. Ініціаторами звернення до столичних посадовців стали три депутатські фракції Чернігівської міської ради: ВО «Батьківщина», БПП та Радикальної партії Олега Ляшка.
Тижнем раніше щодо впровадження ринку землі в Україні висловився і експрезидент Леонід Кучма, перебуваючи з візитом в Чернігові.
Він повідомив, що в очікуванні відкриття ринку землі латифундисти, які працюють в Україні, стали швидко скуповувати паї. За словами політика, роблять вони це, сподіваючись на хаос, який може настати після відкриття ринку землі без попереднього створення потужної законодавчої бази. За землю вони платять людям зовсім не стільки, скільки вона коштує, а селяни, не знаючи справжньої ціни, не можуть вимагати більше.
Отож відкривати ринок землі, вважає Кучма, треба тільки після прийняття низки законів, у яких все буде обумовлено: ціни за гектар, неможливість продажу землі іноземцям та багато іншого.
«Повинна бути сильна законодавча база з усіх точок зору. А сьогодні, коли нічого цього немає, просто оголосити про продаж землі – буде хаос. Латифундисти на нього й сподіваються. Тому давайте до цього ставитися, як ставляться в цивілізованому світі», – закликав Кучма.
Він нагадав, що навіть вступаючи у Євросоюз, східноєвропейські країни на 10-15 років вводили мораторій на продаж своєї землі, аби вона не опинилася в чужих руках. І тому Україні теж треба зважено підходити до цього питання.
4 грудня – бій за землю
Наразі в парламенті зареєстровано 11 різних законопроєктів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Нинішня влада в Україні, попри невдоволення більшості громадян, планує скасувати мораторій та запустити ринок землі восени 2020 року. Громадськості та опозиційним нардепам кілька разів вдалося зірвати таємні засідання аграрного комітету, на яких намагалися погодити виключно урядовий законопроект. Зрештою, минулого тижня парламентарі все ж погодили проведення слухань по землі, які відбудуться 4-го грудня.
318 голосів віддано за проект Постанови №2251 про проведення парламентських слухань на тему: «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення».
Такі слухання мають передувати поспішному ухваленню законопроекту про обіг земель. Разом із тим такі, як Роман Лещенко, не приховують того, що гра в дискусійні клуби завершиться за 2-3 місяці, ніякого референдуму українці не отримають, а більшість намагатиметься проштовхнути той ринок земель, який влаштує заокеанських хазяїв нових міністрів.
Віталій Назаренко
