Депутати Чернігівщини відмовили впливовим особам у користуванні надрами

Неймовірно, але факт! Наявність багатих родовищ корисних копалин приваблює на Чернігівщину потенційних інвесторів. Деякі з них, використовуючи зв’язки та впливи у владі, намагаються отримати дозволи на користування надрами поза аукціоном. Двом із таких впливових фірм нещодавно відмовила Чернігівська обласна рада. Не побоялися, адже мова йде про друга олігарха Ігоря Коломойського та батька чинного міністра.

Більше 216 мільйонів тонн умовного палива – такими є приблизні запаси вуглеводнів на Чернігівщині. Ґрунтовні наукові дослідження, які проводились у 60-х роках минулого століття, свідчать про значний потенціал північного краю як регіону зі значними покладами корисних копалин, зокрема нафти та газу.

Втім, натепер достеменно невідомо, скільки ж насправді покладів корисних копалин ми маємо. Потенціал Чернігівщини – колосальний. Якщо порівнювати із сусідньою Гомельською областю Республіки Білорусь, то при приблизно однакових стартових можливостях і запасах вуглеводнів за темпами їх видобутку Чернігівщина відстає від сусідів у п’ять-шість разів. До прикладу, 300 тисяч тонн нафти сьогодні проти восьми мільйонів тонн у 1972-му році!

Такий ласий шматок нерозроблених родовищ не міг довго залишатися непоміченим. На Чернігівщину почали заходити компанії, що спеціалізуються на видобутку корисних копалин. Особливу активність останнім часом проявляють підприємства, пов’язані родинними зв’язками та давньою дружбою з впливовими людьми.

Непоміченими для широкого загалу стали два рішення Чернігівської обласної ради про відмову у наданні спеціальних дозволів на користування надрами поза аукціоном.

Відповідний лист ще 13 листопада до Чернігівської обласної ради подавала Державна служба геології та надр України. Лист геодезисти подавали в інтересах двох компаній – ТОВ «Надра Мінералс» та ТОВ «Надра Девон». Перші хотіли взяти в розробку надра Варської площі фосфоритів, що знаходиться в Новгород-Сіверському районі. Основне призначення фосфоритних руд – виробництво фосфорних добрив, що є надприбутковим.

Мета отримання спецдозволу ТОВ «Надра Девон» – створення Ведильцівського наукового полігону, що знаходиться в Ріпкинському та Чернігівському районах Чернігівської області. А в цій окрузі вже – нафта і газ.

Кому ж відмовили?

А дали депутати гарбуза доволі-таки непростим хлопцям. Державна служба геології та надр України клопотала в інтересах дуже впливових людей. Так, основна спеціалізація ТОВ «Надра Девон» – це технічні послуги у сфері видобутку нафти і природного газу, видобуток природного газу, розвідувальне буріння, оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом і подібними продуктами. Кінцевим бенефіціаром (тобто власником) фірми є такий собі Загороднюк Павло Олексійович.

Інша фірма – ТОВ «Надра Мінералс» – яка хотіла взяти в розробку родовище фосфоритів на Новгород-Сіверщині – спеціалізується на видобутку руд та інших кольорових металів. Кінцевим бенефіціаром фірми є той самий Павло Загороднюк.

Прізвище Загороднюк до недавнього часу було малознайоме українському суспільству, але з приходом нової влади це прізвище стало часто звучати в Кабміні.

Андрій Павлович Загороднюк – з серпня 2019-го року чинний міністр оборони України. До цього займався підприємництвом та був членом проектного офісу реформ при Міноборони. Як відомо, проектні офіси реформ та наглядові ради є соросівськими позаурядовими грантожерськими структурами. Сам новоспечений міністр оборони Андрій Загороднюк називає себе «нафтовиком у третьому поколінні». А вище згаданий Павло Загороднюк доводиться йому рідним батьком. Із 1991 він є керівником і, з певного моменту, також власником концерну Nadra Group. Павло Загороднюк є членом правління «Укрнафти», де представляє інтереси опального олігарха Ігоря Коломойського.

Нагадаємо, на сьогодні поки існує два шляхи отримання спеціального дозволу на користування надрами – через аукціон і поза ним. Перший шлях є прозорим і передбачає конкуренцію серед учасників. Другий шлях – через погодження з обласними радами. Так, у Кодексі України про надра у статті 91 йдеться: «До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: …погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин…».

І якщо читати цей припис буквально, то можна стверджувати, що обласні ради мають у кожному випадку беззаперечно погоджувати надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Зі зміною Уряду та конфігурації політичних сил в парламенті лобісти нафторинку все частіше через законодавчі механізми намагаються виключити обласні ради з процесу погодження надання спецдозволів. Зрозуміло, що про торги мова теж не йде. Тож цілком можливо, що компанії, яким наприкінці 2019-го року відмовили депутати Чернігівської обласної ради, вже у 2020-му році отримають спецдовзоли через інший механізм.

До слова, ТОВ «Надра Девон» вже не вперше намагається зайти на Чернігівщину. Так, у жовтні 2017-го року Державна служба геології та надр України зверталася до обласної ради з аналогічним проханням – надати дозвіл на користування надрами Північнозагорівської площі у Бахмацькому та Борзнянському районах без аукціону. Хотіли видобувати нафту та газ. Обласна рада звернення розглянула і вирішила не поспішати. У наданні дозволу без аукціону відмовили.

Віталій Назаренко