21 квітня – Всесвітній день міграції риб (World Fish Migration Day)

Більшість видів риб протягом свого життя переміщуються по акваторії водойми. Це можуть бути добові чи сезонні міграції для живлення, нересту, зимівлі. Але серед риб є група, що здійснюють міграції на сотні і навіть тисячі кілометрів.

Саме ці види найбільш сильно потерпають від діяльності людини. І саме такі види найбільш цінуються людиною за свої високі харчові якості.

Які ж види риб, що мігрують, зустрічаються чи зустрічалися в Десні?

Почнемо з найбільш відомих мігруючих риб – осетрових. Їх ще називають прохідними. Переважна більшість представників цієї родини живуть у відкритому морі та пригирлових ділянках великих річок, а для нересту піднімаються в річки. В Дніпрі основні нерестовища осетрових риб знаходилися на порожистій ділянці між містами Дніпро та Запоріжжя. Вище дніпровських порогів осетрові були малочисельні і зустрічалися не кожного року.Сьогодні в Десні можна зустріти єдиного представника осетрових – стерлядь. На відміну від своїх найближчих родичів, вона постійно живе в річках і значних міграцій не здійснює. Але раніше в Десні зустрічалося принаймні ще 2 види осетрових риб – осетер руський та білуга.

Білуга – найбільша риба нашої фауни, окремі екземпляри сягають довжини більше 4 м і близько 1,5 тони ваги. В Дніпрі вище порогів завжди була рідкісною. В Десні одна особина білуги була спіймана в околицях с. Вишеньки Коропського р-ну в 1776 році. Про це писав у своїх щоденниках відомий дослідник Антон Гюльденштадт. Останні згадки про вилов білуги вище Києва відомі з Білорусі. Так, в 1870-х роках в річці Сож біля м. Гомель спіймана білуга вагою 18 пудів (близько 290 кг), а в 1907 році в Дніпрі біля м. Річиця – 250 кг.

Осетер руський на початку ХІХ ст., за свідченням О. Шафонського, був хоч і малочисельною, але досить звичайною рибою пониззя Десни. За свідченнями професора Київського університету Ф. Кесслера, траплявся в Десні і заходив в Сейм. Останні випадки вилову осетра в Дніпрі вище Києва відносяться до 20-х років ХХ ст. Так, у 1920 році біля м. Жлобин спіймали осетра вагою 2 пуди 5 фунтів, а в 1927 році біля м. Бихів – близько 50 кг.

Осетрові відомі перш за все своєю делікатесною чорною ікрою та високоцінним м’ясом. Але це найбільш вразлива родина риб – 85 % її представників знаходяться на межі зникнення. Найбільшої шкоди популяції осетрових завдало гідробудівництво. Після введенню в дію греблі Дніпрогесу в 30-х роках ХХ ст. ні осетер, ні білуга вище неї в річці не зустрічаються. Також ці види зникли і в Десні…

Найбільшого видового різноманіття в водах дніпровського басейну досягає родина коропових. Два представники цієї родини можна віднести до мігруючих видів – це вирезуб та рибець.

Вони мають дві екологічні форми: жилу та прохідну. Жила форма постійно мешкає в річках і не схильна до міграцій, а прохідна форма населяє солонуваті води Дніпровського лиману, а на нерест заходить у річки. Це цінні риби, але на жаль вони вже не мають промислового значення. Останні знахідки вирезуба в Десні датуються 60 – 70-ми роками ХХ ст., а рибець (жила форма) дуже рідко трапляється і зараз.

І наостанок, майже екзотична риба – вугор річковий. Цей вид більш характерний для річок Балтійського басейну, хоча зустрічається і в Дніпрі та Десні, де завжди був рідкісним. Цікавою є біологія вугра. Він розмножується в Саргасовому морі на глибині близько 400 м. Дорослі вугрі з Європи долають більше 8000 км до нерестовищ, щоб відкласти ікру і загинути. Ікринки, а потім і молоді личинки (що не схожі на дорослих вугрів і були описані як зовсім інший вид) Гольфстрім виносить до берегів Європи. Тут личинки перетворюються на молодих вугрів і входять в річки, де ростуть, нагулюють жир і відправляються в останню подорож до нерестовищ. Щоб розкрити цю таємницю науковцям було потрібно… 2300 років!

Так склалося, що мігруючі види риб зазнали найбільшого удару від людини: греблі перегородили їм шлях до нерестовищ, забруднення води призводить до масової загибелі ікри та молоді, щільні мігруючі зграї – найбільш легкий об’єкт для вилову… Тому потрібно негайно вжити всі можливі заходи щоб зберегти їх.

Необхідно зробити все, щоб наші діти змогли написати про Десну, як писав Опанас Шафонській в ХІХ столітті: «Рыбы в Десне разной изобильно, яко-то: щуки, лещи, язи, плотва, окуни, лины, коропы, сомы, а весною и осетры довольно, особливо ближе к Днепру, ловятся…».

Назар Назаров,

молодший науковий співробітник Мезинського Національного природного парку, Чернігівщина