Світ продемонстрував, як саме він оцінює агресора – Росію
12 червня сталася надзвичайно важлива подія: НАТО зробило кардинальний крок назустріч Україні для її вступу до Північно-Атлантичного Альянсу.
Північноатлантична рада, тобто представники усіх держав-членів Альянсу, учора одноголосно, а такі рішення ухвалюються винятково консенсусом усіх 30-ти членів організації, прийняла рішення надати України статус партнера з розширеними можливостями НАТО. Відтак, за суттю, Україна – за крок до вступу в НАТО.
Що саме означає цей статус, які надає великі можливості і перспективи – докладно можна прочитати в Інтернеті за 13 червня у статті нашого недавнього міністра оборони Андрія Загороднюка «За крок до членства у НАТО: що дасть Україні статус особливого партнера Альянсу».
Отже, це відбулося. Вирішальну роль в ухваленні таких рішень на користь України відіграють, звісно, окрім традиційно США і Канади, також найбільші європейські держави НАТО – Німеччина і Франція, щодо яких у нас дехто явно перебільшує їх проросійську орієнтацію, і також Великобританія. Проголосували і такі країни, як Чехія, влада якої начебто ж заграє з Росією, і Угорщина, що висувала нам якісь мало не ультиматуми в обмін на підтримку.
Європа, світ ще раз продемонстрували, як саме вони оцінюють агресора – Росію, що нахабно, вперше за повоєнні роки і за десятиліття після Наради по безпеці в Гельсінки 1975 року, яка зафіксувала непорушність європейських кордонів, загарбала територію іншої держави. Це неприпустимо. І щойно ухвалене рішення НАТО тому свідчення.
Все це – погляд звідти. Але цей крок мав бути і був взаємним. Що ж з нашого боку? Давно відомо, що НАТО – це не лише суто оборонний аспект, безпека цих країн. Це інший вимір суспільства, у всіх аспектах – економічному, соціальному, гуманітарному. Сказати, що ми, Україна, вже у тому вимірі, – звісно, рано, але ми задекларували це.
Те, що відбулося, сталося не в один день. Просто сталося сьогодні. І навіть затяті опоненти нинішньої влади не посміють сказати, що ця влада – «ні при чому». Навіть якщо скромно сказати, що це відбулося при цьому президентові, цих парламенті і уряді,– і це вже сказати багато. Це визнання світом України і її влади.
Але, звичайно, ми до цього йшли. Тому треба сказати добре слово про попередні влади, насамперед за президентів Ющенка і Порошенка. Врешті, влади міняються, а Україна у нас одна.
А війна на нашій землі, агресія Росії стимулювали те, що ми нарешті припинили вихиляси «багатовекторності», як і химери щодо якогось «особливого шляху» України і визначилися з цим шляхом та зафіксували його в Конституції України . І недалекий час, коли східні кордони Північно-Атлантичного Альянсу будуть в українських, рано чи пізно, Донецьку і Луганську, будуть у нашому Новгороді-Сіверському. І нехай Росія хоч сказиться у своєму шовінізмі.
Отже, ми за крок до НАТО. Звичайно, вірно кажуть, що останні кроки, вирішальні, як правило, найважчі. Робімо ж їх!
Петро Антоненко,
редактор газети «Світ-інфо», спеціально для видання speckor.net
