Пульмонолог із Чернігова ввійшов до «тридцятки» лікарів України
Іван Тельнов виріс у родині медиків, тому вибір професії «напросився сам собою». З раннього дитинства мріяв стати інфекціоністом, проте на момент вступу до університету місце на бюджеті залишилось лише для майбутнього пульмонолога. Попри те, що довелося дещо трансформувати мрію, Іван жодного разу не пошкодував про вибір.
Найбільша мотивація лікаря – пацієнти, які зараз, на жаль, стають все складнішими, ставлячи надважкі задачі. Але це спонукає до розвитку. Іван підкреслює, що кожен випадок підштовхує до щоденного самовдосконалення – пошуку актуальної інформації, вивчення іноземних мов для розуміння закордонних новітніх тенденцій та даних по спеціалізації. Навіть втрата життя пацієнта – це не лише сум, біль та обурення як для кожної нормальної людини, а й крок до покращення себе як фахівця, розбору помилок, аби наступного разу врятувати.
Тим більше зараз умови для розвитку лікаря є: «Підтримую шлях реформування системи, адже всі успішні країни вже давно його пройшли. Це болюче питання, проте лікувальні заклади, які зрозуміли необхідність розвитку – закупівлі обладнання, навчання персоналу тощо – то дуже успішні лікарні з задоволеними пацієнтами, яким не потрібно власним коштом купляти медикаменти».
Пульмонолог поділився і професійними порадами для майбутніх медиків: «По-перше, якщо володієш знаннями, то обов’язково поділися з колегами, не стався зверхньо, не зважай на звання чи посади. Кожен лікар – це твій колега, і якщо навіть прості речі потребують допомоги, допоможи. По-друге, роби все для своєї країни – нехай то будуть маленькі кроки у спеціальності, але кожного дня. Вивчай українську мову, запитуй старших колег, сперечайся й обґрунтовано доводь свою думку. Україну треба робити кращою для своїх дітей, і це залежить від кожного з нас».
В контексті. Українські лікарі — активні учасники змін, які віддають чимало зусиль, щоби ми почувалися здоровими й захищеними. 30 медиків, про яких розповіло на сторінках свого спецпроєкту МОЗ «30 лікарів Незалежної України» , — лише частина із тих, хто працює на «передовій» системи охорони здоров’я, що реформується, та щоденною працею творить зміни.
