«Струна» — новий випуск літературно-мистецької газети
Вийшов № 13 , за 11 липня, обласної літературно-мистецької газети «Струна», що виходить другий рік і засновником та редактором якої є Петро Антоненко, котрий видає і газету «Світ-інфо».
Тема війни, зокрема, нищення російськими агресорами, заподіяні у сфері культури. духовності, – в публікації «Війна Росії проти України, світу, культури, духовності».
В літературно-мистецькій панорамі області йдеться, зокрема, про вихід нових книг, театральні прем`єри, виставки.
Як завжди, широко представлені літератори Чернігівщини. Надруковано оповідання Віталія Коржа, Петра Дідовича, Петра Антоненка, вірші Ірини Кулаковської, Олени Терещенко, а також Наталки Фурси, біографія і творчість якої пов`язані з нашим краєм.
В газеті розповідь про знищеного комуністичним режимом чернігівського поета Аркадія Казку.
Письменник, літературознавець з Києва Олександер Шугай розповідає про непросту життєву і творчу долю талановитої, покійної поетеси з Прилук Олени Шульги.
Продовжується публікація книги письменника і краєзнавця Володимира Сапона «Меди і полини історії». Також в газеті розповіді про життя і творчість художників Леоніда Могучова (Чернігів), Сергія Бондаря (Прилуччина).
Світова література: оповідання О. Генрі (США), Карела Чапека (Чехія), розповіді про письменників Марію Домбровську (Польща), Фенімора Купера (США), королеву детективу Агату Крісті (Англія). Друкуються цитати Махатми Ганді (Індія), Хорхе Луїса Борхеса (Аргентина), Яніни Іпохорської (Польща).
В рубриці «Діаспора» – розповідь про знаменитий роман Івана Багряного «Тигролови», про його автора, а також друкується перша глава роману. Надруковано продовження книги Валерія Шевчука «Із вершин та низин» – цікаве про українських письменників. Нелегка доля українських мистецьких скарбів – тема публікацій «Мистецтво у полоні» та «Більшість сакральних святинь Княжої України-Русі вивезено в Росію». Приверне увагу і публікація «Кар`єра Никодима Дизми» – популярний польський роман і серіал».
В постійній рубриці «Золотий фонд української естради» – стаття «Богдан Весоловський: класик міжвоєнної української естради».
Новий номер газети «Струна», як і попередні, розміщений в Інтернеті, на сайті газети «Світ-інфо». Обидві газети можна придбати в Чернігівському Культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» (вул. Шевченка, 9). Також з новим випуском газети ви можете ознайомитися безпосередньо тут: газета “СТРУНА”,№13
КОЛОСКИ. Оповідання з газетного номера
У віці 5-6 років моїм обов’язком було пасти гусей. Відразу за селом починалось колгоспне поле. Після збирання хліба на землі залишалась стерня і подекуди колоски. Ці колоски вправно знаходили гуси і вкидали їх цілими у своє воло. І отак за деякий час вола наповнювались до краю, й можна гусей повертати додому. Вони і самі це розуміли.
Поки гуси вживали собі колоски, мені шкода було залишати на землі загублені, вже почорнілі від дощів колоски, тому я їх збирав і клав до кишені штанців. Ці штанці мама
сама сшила із полотна на одній підтяжці через плече. В них передбачалась одна кишенька. От я наповнив цю кишеньку колосками і разом з гусьми увечері повертався додому.
Гуси дорогу знали, тому вони «гуськом» один за одним чалапають додому, ледь несучи перед собою обважнілі вола, а я іду позаду, рукою підтримую колоски, щоб не випадали з
кишеньки.
Вулиця порожня, майже нікого назустріч.
Враз чую вимогливий голос дядька Кіндрата Оскірка – партійного активіста, який стояв біля свого двору. «А йдино сюди! – кричить. – Що в кишені? Колоски! Ах ти ж злодій! Розкрадаєш колгоспне добро!».
Підходить до мене, хапає за плече і веде мимо мого двору до сільради, а це десь біля 2,5 кілометра.
Не пам’ятаю, які до мене там застосовували тортури, але добре пам’ятаю сльози батька, як він випрошував, щоб відпустили дитину на ніч додому. Ось цю сцену пам’ятаю досі.
Віталій Корж
