Доплати для військових: що зміниться?
Влада поставила крапку у питанні доплат для військових та переглянула забезпечення тих, хто отримав поранення і визнаний обмежено придатним до служби. Відповідні зміни до законодавства, ухвалені Верховною Радою, Президент підписав наприкінці червня і негайно ввів їх у дію.
Аналітики Центру спільних дій пояснили, чому це питання не могли вирішити протягом півроку і що тепер зміниться для військових.
У січні 2023-го Міноборони кардинально змінило порядок доплат. Тоді суттєво скоротили перелік категорій, які можуть розраховувати на додаткову винагороду. Однак парламент вирішив закріпити порядок доплат ще й на рівні закону. Депутати від профільного комітету за участі представників військових відомств напрацювали спільний законопроєкт. Він вирішував не лише проблеми фінансового забезпечення військових, але й зачіпав питання відпусток, бойової підготовки, звільнення від мобілізації. На все знадобився місяць. Загалом ухвалений закон вплине на понад мільйон чоловіків і жінок, які зараз захищають нашу незалежність.
В основній частині доплат військовим майже не змінилися. Той порядок, який був закріплений наказом Міноборони, перенесли у закон. Це 100 тисяч гривень доплат за дні бойових дій на передовій, 30 тисяч за виконання завдань з оборони не на лінії зіткнення.
Але в законі є важливий пункт про забезпечення поранених бійців, яких військово-лікарська комісія визнала обмежено придатними до військової служби. Тепер вони два місяці отримуватимуть зарплату за останньою займаною посадою, а після того – додаткові 20 000 гривень до окладу за званням з урахуванням доплат за вислугу років. Це суттєва зміна, бо дотепер військові, які через поранення були виведені поза штат, отримували вкрай мало: від кількох сотень до кількох тисяч гривень в місяць. Підвищили виплати також і строковикам – до 6 тисяч гривень, курсантам – до 2350 гривень та військовим інструкторам – із 15 до 30 тисяч гривень.
Відпустки військовим збільшили до 40 днів: 30 щорічної та 10 за особистими обставинами. За один раз можна використати не більше 15 днів за умови, що у підрозділі відсутні не більше 30% військовослужбовців. Військовослужбовці також зможуть особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування чи звільнення з військової служби.
Ухвалений закон також розширює перелік тих, кого можуть мобілізувати. Дотепер відстрочку від армії могли отримати військовозобовʼязані опікуни людей з інвалідністю І-ІІ групи. Зараз така можливість буде лише у тих, хто є єдиним опікуном. Якщо ж чоловіка чи жінку мобілізували, то вони мають пройти курс загальновійськової підготовки тривалістю не менше, ніж місяць. До того командирові військової частини заборонено допускати новачків до бойових дій.
Головний позитив цього закону у тому, що він закриває спекуляції з доплатами військовим. Адже навесні було багато охочих повернути виплати військовим у повному розмірі, попри те, що грошей для цього у бюджеті немає. І навіть проголосували так звану поправку Разумкова до одного з ухвалених законопроєктів, якою пропонувалося збільшити видатки на військових на понад 150 мільярдів гривень. Але ця ініціатива так і залишилася в стінах парламенту, оскільки в Раді зареєстрували постанову про скасування ухваленого рішення. Поки за неї не проголосують, спікер не може підписати ухвалений законопроєкт. Та все ж парламенту слід остаточно вирішити, що робити із правкою Разумкова. Бо тримати у підвішеному стані ухвалений законопроєкт – це поганий вибір.
Андрій Карпенко, юрист, спеціально для видання speckor.net
