Нові традиції відзначення Дня Соборності України у Чернігові

22 січня 2017 року, наприкінці третього року відкритої російської агресії проти України і окупації загарбниками Криму й частини Донбасу, у Чернігові на майдані біля Катерининської церкви та біля пам’ятного знаку «Борцям за волю та незалежність України» відзначили День Соборності.

Як і 98 років тому на Софійському майдані у Києві під час оголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР в єдину Українську державу, так і в Чернігові захід розпочався з молебну за Україну, який провів секретар Чернігівського єпархіального управління Української православної церкви Київського патріархату, настоятель кафедрального собору святої великомучениці Катерини, протоієрей Роман КІНИК.

Він відзначив, що українці успішно відбивають агресію ворога і перемагають у важких змаганнях за гідне, незалежне, соборне життя у світовій сім’ї народів, і зауважив: «Під лежачий камінь вода не тече. Той хто бореться, той і перемагає!»

Присутні разом із церковним хором заспівали «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».

Учасники заходу, представники громадськості і влади, поклали квіти до пам’ятного знаку «Борцям за волю та незалежність України», до якого були виставлені світлини Сергія Нігояна, Юрія Вербицького, Михайла Жизневського із запаленими свічками.

Наталія РОМАНОВА, заступник голови – керівник апарату Чернігівської облдержадміністрації, нагадала, що 22 січня, виповнюються треті роковини трагічної загибелі учасників Революції Гідності: активістів Євромайдану Сергія Нігояна, Юрія Вербицького, нагороджених зіркою Героя України посмертно та Михайла Жизневського, нагородженого орденом Героїв Небесної Сотні посмертно. Як і в минулі часи, так і зараз наша свобода щедро оплачена і оплачується кров’ю кращих синів і доньок української Вітчизни.

Ця тему продовжив і Сергій СЕРГІЄНКО, заступник голови Чернігівської облдержадміністрації. Він наголосив, що нашу безпеку, можливість бути господарем у своїй країні, щодня оберігають ризикуючи життям захисники України.

Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, нагадав, що ідея Соборності України існує від часів Київської Русі. У різні часи й за різних історичних обставин її намагались втілити в життя Володимир Великий і Ярослав Мудрий, Володимир Мономах та Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславич і Данило Галицький, Богдан Хмельницький та Іван Виговський, Петро Дорошенко і Іван Мазепа. У сучасному вигляді ідея Соборності України сформувалася у ХІХ столітті під час європейської «Весни народів».

Історик так показав непереборне прагнення українців до єдності: у жовтні 1918-го Гетьман Української Держави Павло Скоропадський передав західним українцям, які готували повстання для творення української влади в Галичині, 6 млн карбованців, 10 млн австрійських крон, зброю, продовольство і цілий підрозділ бойових літаків. За лічені дні змінилася влада на Наддніпрянщині і Галичині. Вже 1 грудня того ж 1918-го у Фастові підписано Передступний договір про творення єдиної української держави, а 22 січня 1919-го проголошено, затверджено Злуку УНР і ЗУНР в єдину Українську державу.

Андрій ГЛУХЕНЬКИЙ, голова Чернігівської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, нагадав про славетних земляків, які зробили вагомий внесок у боротьбі за незалежну, соборну Україну і серед них Іллю Шрага, Євгена Онацького, Романа Бжеського, Левка Лук’яненка… Нам є ким і чим пишатися.

Сергій СОЛОМАХА, один із засновників Чернігівського Руху, депутат Чернігівської міської ради (1990-1994 років), розповів про участь 21 січня 1990 року у Києві трьох делегацій Чернігівської крайової організації Руху і обласної організації Української Гельсінської Спілки на чолі з Левком Лук’яненком у славетному «живому ланцюзі» українських патріотичних сил між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, як символу духовної єдності людей східних і західних земель України.

Альберт ЧЕРЕШКО, учасник бойових дій на сході України, головний спеціаліст Північного міжрегіонального сектору Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО у Чернігівській області, керівник Громадської організації «ЩИТ 41», відмітив віроломність сучасного загарбника, від якого наша армія, добровольці захищають рідну країну. Він зауважив: «Ми, ті, хто був в АТО, готові, якщо виникне необхідність знову взяти зброю в руки проти ворога».

Раїса ШАНСЬКА, представник Громадської організації «Єдина Родина», матір загиблого на Донбасі українського бійця, майора Національної гвардії України, кавалера ордена «За мужність» ІІІ ступеня (нагородженого посмертно), учасника оборони Маріуполя Андрія Шанського, засудила російського агресора, який «встромив нам ніж у спину» і ще раз нагадала прописну істину, що безпеку України, кожного його громадянина може забезпечити тільки сильна, боєздатна українська армія, єдність і консолідація нашого суспільства та держави.

Учасники заходу вшанували ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ полеглих у боротьбі за цілісність та свободу Української держави на Донбасі хвилиною мовчання, у тому числі і 148 наших земляків, які загинули у війні з агресором.

Світлана КУЗІНА, представник кримської громади Чернігівщини, чітко і жорстко засудила на так звані ініціативи окремих діячів, що загрожують цілісності, суверенності держави Україна: «Крим – Україна! Донбас – Україна! Жодних компромісів з агресором, які загрожують незалежності і соборності нашої країни! Слава нації, смерть ворогам!»

Свій новий вірш на честь Дня Соборності України прочитала Надія ГАЛКОВСЬКА, просвітянка і козачка, чернігівська поетеса, кавалер ордена княгині Ольги, депутат Чернігівської райради.

Андрія СЛОБОЖАНЮК, керівник Чернігівського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Сокіл», відмітив, що авангардом боротьби за незалежну і соборну Україну завжди була молодь.

Після завершення мітингу на заклик Сергія ЧЕРНЯКОВА, модератора заходу, учасника боротьби за незалежність України 1989-1992 років, Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років, присутні утворили символічне коло – ланцюг Єдності, Соборності.

Захід завершився виконанням Державного Гімну України і колективним фотографуванням.

Організатори: Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, Чернігівська обласна організація Народного Руху України, ГО «Єдина родина Чернігівщини» за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та Українського інституту національної пам’яті.

Отже, у традиційному заході в обласному центрі, як і в усій країні, за останні два роки налагодилася неформальна співпраця громадськості і влади, його тональність та спрямованість почали відзначати учасники АТО – сучасні фронтовики, насамперед добровольці, волонтери, євромайданівці, матері загиблих захисників України, які легко знаходять спільну мову з ветеранами української боротьби кінця ХХ-го століття. Суттєво побільшало людей у військовій формі. Така особливість нашого часу…