Як аварійні служби «Газмереж» працюють під час війни. Актуальне інтерв’ю

За перші дев’ять місяців 2026 року аварійно-диспетчерські служби «Газмереж» опрацювали близько 341 тисячі викликів. За кожним із них — реальна небезпека, миттєва реакція та врятовані життя. Про особливості роботи газовиків у цілодобовому режимі та в умовах ворожих обстрілів розповіла редакції голова правління «Газмереж» Людмила Кіндер.

— Пані Людмило, скільки викликів опрацювали аварійні служби цього року?

— За дев’ять місяців 2026 року ми опрацювали близько 341 тисячі викликів. Це понад тисяча ситуацій щодня, коли люди зверталися по допомогу.

— Що стоїть за кожним таким викликом?

— Робота диспетчерів і бригад, які цілодобово готові реагувати на небезпеку. В умовах війни до побутових аварій додалися наслідки ворожих обстрілів, однак наші працівники продовжують виїжджати, локалізувати витоки та запобігати ризикам для людей.

— Як діє диспетчер після отримання дзвінка на номер 104?

— Він з’ясовує обставини, пояснює заявнику, як діяти до прибуття фахівців, і направляє аварійну бригаду.

— Які нормативи встановлені для виїзду бригади?

— Вона має виїхати протягом п’яти хвилин після отримання заявки та прибути на місце аварії не пізніше ніж через 40 хвилин після виїзду.

— Які результати роботи за цей рік?

— Лише за вісім місяців ми локалізували понад 217 тисяч витоків природного газу. Окремим напрямом стала робота після ворожих атак: від початку року аварійні бригади ліквідували 3251 аварійну ситуацію, пов’язану з воєнними діями.

— Як забезпечується цілодобова робота служб?

— Ми утримуємо диспетчерів і бригади, спеціалізований транспорт, обладнання та засоби зв’язку. Робота фінансується з плати за розподіл газу: споживачі оплачують не окремий виїзд, а постійну готовність системи реагувати на небезпеку.

— Що має робити людина у разі запаху газу чи іншої аварійної ситуації?

— Негайно телефонувати за номером 104.

Спілкувався Сергій Вітер