«Безмежно вірю я в життя, в козацьку сутність України»
Нещодавно на черговому засіданні об’єднання літераторів «Криниця» (Чернігівщина), відбулася презентація першої поетичної збірки ічнянської поетеси Аїди Безлєпкіної – «На хвилях слова».
Це видання своєрідне трикнижжя, бо об’єднує в собі окремі самодостатні книги – «Моя Україна, сім’я і родина», «Сміхосмаколики. Гумор. Сатира» та «Философия жизни» (російською мовою, адже все життя Аїда Миколаївна працювала вчителем російської мови та російської, а потім зарубіжної літератури).
Яким є життя автора – барвисте, насичене, оптимістичне, ритмічне, гармонійне, філософське – такою є і збірка. Тут сховалося безліч сюжетів, розповідей про видатних земляків, родину, маму і рідну хату та Україну. Крізь всю книгу проходить пунктиром життєстверджуюча лінія долі – що б не сталося – перемагати негаразди і йти вперед, пам’ятаючи і шануючи своє минуле:
Безмежно вірю я в життя,
В козацьку сутність України.
Нема в минуле вороття,
А без минулого – країни!
Автор у віршах розмовляє з Україною, прославляє козацтво та сучасних воїнів російсько-української війни, увіковічує Героїв Небесної Сотні, пояснює значення Майдану для українців, вболіває за наше майбутнє:
Чекаю з нетерпінням Перемоги
Над ворогом – нікчемним супостатом.
Молитви не рятують від тривоги –
Земля моя на сполох б′є затято!
… Та скільки ж тільки полягло повсюди
Соколиків на терні України?!
Сльоза стрілою проштрихає груди,
В душі моїй – одні гіркі руїни…
У поетичних рядках Аїди Миколаївни прослідковується поклоніння матері, яка є основою всіх основ та дала поштовх до творчості поетеси, навчивши доньку співати, вишивати, бачити красу в людях і неповторність навколишнього світу:
Наваріть мені, мамо, такого борщу,
Щоб дитинство далеке приснилось.
На життя я не ремствую – гордо несу
Те, що долею зверху судилось.
Чимало віршів присвячені рідним дітям – Валерію та Ладі і онукам поетеси – Георгію, Сергію, Власу, Михайлику та Олесі. Вірші-присвяти, вірші-вибрики – це теж дуже добре вдається автору та буде цікавим для дітлахів-читачів. А саму сім‘ю та родину Аїда Миколаївна оспівує як колосисту ниву, де дозрівають «діти-колоски».
… Плекаю долі колоски.
Життя – це жита зрілий колос.
І діти, й внуки в сни-роки
Розрадою лікують тонус.
Поетичний дебют збірки «На хвилях слова» супроводжувався виконанням пісень, на вірші Аїди Миколаївни, мелодії до яких підібрав письменник і композитор Микола Кузьменко та сама поетеса – «Зігріє вальс», «Стоятиме Ічня, стоятиме», «Чаєчка», «Не цілуй!», «Гімн мові», «Матусі – в подяку».
У книзі є воєнні хоку, філософські афоризми, репризи і уявні діалоги з іншими поетами, особисті переживання, соціально-побутова тематика, роздуми про причини тероризму, глобальних катаклізмів і трагедій. Все ж зупинитись хочеться на особистому…
… На вишневий садок
Осінь пізня лягла.
Сонце світить.
А душу не гріє.
І на розі життя
Вже далекі серця
Лиш стукочуть!..
Любити не сміють.
На сторінках збірки ми можемо знайти і психологічні поради, оформлені в красиве поетичне слово – як подолати смуток, не думати про старість, пережити втрату близьких людей, не звертати увагу на плітки, не мати негативних думок, бути впевненим у собі.
… Не люблю, коли підлість сміється,
Коли хитрість у дім заповза,
Коли серце посилено б′ється
Й від лукавої зради рида.
Коли старість в терні пропадає,
Коли смерть по задвірках снує,
Коли небо війною лякає,
По живому снарядами б′є.
…Все б це взять – і по вітру розвіять…
Хай несе негатив в небуття.
Легко зло у ненависті сіять –
Викорінювать важко з життя!
Без сумніву, трикнижжя Аїди Миколаївни збагатить духовний світ ічнянців зокрема та українців в цілому, розрадить і заспокоїть, надихне або ж посміхне в залежності від того, яку тематику любить і обере читач. Тож нехай щастить новій зірці в сузір′ї поетів і вдалого всім читання «На хвилях слова».
Олеся Реута, редактор-упорядник збірки