Чарівник слів. Сергій Дзюба блискуче перекладає з 60-ти мов!

Книжкові новини. Сергій Дзюба. Гріх любити неталановито : У трьох томах. – Том 2. Переклади світової класики. – Київ-Чернігів: Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф». – 800 сторінок, понад 250 кольорових світлин.    

Електронна версія книги:

Гріх любити неталановито. ТОМ другий, перша частина

Гріх любити неталановито. ТОМ другий, друга частина

Я знайомий із Сергієм Дзюбою вже, здається, сто років. Він – справді, прекрасний поет, якого і в рідній державі, і за кордоном (у багатьох країнах!) недаремно називають «українським Петраркою». Адже Сергій неповторно та дуже вишукано пише про кохання, і всі книжки (а їх уже – аж сто) неодмінно присвячує своїй любій дружині Тетянці. Це вкотре підтверджує й нещодавно виданий перший том майбутнього тритомника «Гріх любити неталановито!». Ошатна і водночас чарівна книжка віршів викликала великий резонанс.  

Також Сергій – вишуканий і цікавий прозаїк. Автор захоплюючих книг для дітей, зокрема трилогії-бестселера «Душа на обличчі» – трьох романів про неймовірні пригоди кленового бога Кракатунчика та його друзів, наклад яких нині перевищує 200 тисяч примірників.  

Він – чи не єдиний в Україні, хто створює іронічні детективи («Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер») та іронічну фантастику («Моя Шахерезада»). 

Написав велику кількість рецензій («Несподівані зустрічі продовжують життя»). Видав дійсно унікальну книжку листів «До світла», в якій яскраво відображено сучасний літературний процес в незалежній Україні. 

У нього – дуже цікава публіцистика, зокрема книги «Замінований рай» та «Життя між кулями»; книжка інтерв’ю з видатними людьми «Троянці»; вісім гостросюжетних радіокниг та радіофільм про двічі Героя, знаменитого льотчика Олександра Молодчого; незвичайний документальний роман про Лікаря «Доля Людини. Микола Дейкун», що отримав «Гран-Прі» на кількох престижних міжнародних літературно-мистецьких конкурсах. Власне, Сергій – перший переможець Міжнародних літературних Олімпійських ігор, в яких взяли участь понад 800 творчих людей із 40 країн.  

Створив понад сто пісень, котрі увійшли до книги з нотами «Примчу на білому коні». А нові пісні Сергія – «Батьку мій», «Порадниця свята», «Твоїх очей барвінки», «Здрастуйте рідні», «Пісня про Чернігів», «Я намалюю сон», «В нашім домі» та «Не сумуй, калинонько!» – чудово виконують популярні українські співаки. Деякі з них стали наразі «Піснями року». Вражає і кантата «Крила Сімаргла», яку створив на вірші Тетяни і Сергія Дзюби наш видатний композитор, Шевченківський лауреат та заслужений діяч мистецтв України Олександр Яковчук.  

А ще ж Сергій – автор та режисер-постановник 36 радіоп’єс і серіалів (він талановито зіграв головні ролі), які звучать в ефірі Українського радіо. Нещодавно переміг на престижному міжнародному конкурсі кіносценаріїв у США. Він – дотепний пародист, і це – не менш яскраве обдарування (поетів у  нас – багато, натомість обдарованих та цікавих пародистів можна полічити на пальцях однієї руки).  

Також сподобалася мені і його книжка мандрів «Без щоденника», в якій відображено велику, вагому та подвижницьку міжнародну діяльність Сергія і Тетяни на благо України. Такий огром невтомної роботи – дійсно вражає! 

Сергій Дзюба – головний редактор популярної газети «Чернігівщина» з накладом 20 тисяч примірників, де постійно з’являються його журналістські статті. Президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців, державних і громадських діячів із 60 країн. Твори Тетяни та Сергія Дзюби перекладені 80 мовами світу і надруковані в провідних часописах 50 держав. За кордоном вийшло понад 30 їхніх книжок. 

«Як ми співробітничаємо? Схема – дуже проста. Нас перекладають і ми перекладаємо українською мовою поезію і прозу відомих зарубіжних авторів. Нас друкують у закордонних газетах та журналах, тож і ми публікуємо твори письменників із різних держав світу в найкращих та найпопулярніших наших виданнях, – пояснює Сергій. – Нам видають книжки за кордоном, і ми також ошатно й великими накладами друкуємо книги зарубіжних поетів і прозаїків. Потім нас запрошують у гості – на різноманітні цікаві фестивалі, літературні свята, презентації і конференції до різних держав, і ми теж приймаємо гостей в  Україні: у Чернігові, Києві, Львові, Одесі… – скрізь, де вони побажають. Далі нас нагороджують – престижними закордонними преміями, і ми також сприяємо, щоб видатних закордонних авторів відзначали в Україні. Адже в усьому світі творчі люди співробітничають взаємовигідно, тільки тоді отакі міжнародні проекти стануть, справді, ефективними та успішними».    

Тож тепер Сергій і Тетяна Дзюби – відомі та авторитетні перекладачі.  

«Так, ми багато перекладаємо з Танею і друзі допомагають… Завдяки цьому, в Україні за цей час вийшли, зокрема, два чудових романи всесвітньо відомого казахського письменника Роллана Сейсенбаєва – «Мертві блукають пісками» (перекладений спільно з Олегом Гончаренком, Тетяною Сидоренко та Ярославом Савчиним) і «Нічні голоси» (разом з Олегом Гончаренком); дві книжки чарівної прози шведсько-туркменського письменника Ак Вельсапара – «Смарагдовий берег» та «Помста роду Лисиці»; прекрасні збірки віршів видатних авторів – сербсько-македонського поета Рісто Василевскі («Серце кола», з Оленою Дзюбою-Погребняк), білоруса Михася Пазнякова («Тепло ромашкової завії», з Олегом Гончаренком та Ярославом Савчиним), казаха Галимкаіра Мутанова («У ковчезі часу»), іранської поетеси зі Швеції Азіти Кагреман («Легше, ніж повітря», спільно з Надією Вишневською, фахівцем із перської мови). Перекладено вже вісім книг Людмили Шутько з Італії. Також ми з пані Людмилою переклали проникливу збірку казок Леонардо да Вінчі «Справедливість». Нині вийшла в Україні і книжка прози класика киргизької літератури Айдарбека Сарманбетова «Людина без Батьківщини», котру ми переклали з Володимиром Віхляєвим… А з Надією Постемською з Ірландії ми переклали збірку віршів «Присутність духу» відомого німецького поета Фолькера Маасена…  – розповідає Сергій Дзюба. – Деякі з цих диво-книжок – великого обсягу. Наприклад, роман Роллана Сейсенбаєва «Мертві блукають пісками – 720 сторінок! Втім, нас це не зупиняє. Книжка – захоплююча, дуже талановита, знаменита, в Україні досі не видавалася, тож буквально за кілька місяців переклали її й ошатно надрукували тут – автор щасливий! До того ж, він став лауреатом Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф». Це – тепер одна з нагород нашої Академії. Взагалі, заснована ця гоголівська відзнака ще в 1998 році, й за цей час нею нагороджено багатьох видатних людей із 45 країн. Тому щороку отримуємо понад 750 висунень на здобуття премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» з України та закордону. Адже за різними світовими рейтингами наша гоголівська нагорода входить до сотні найпрестижніших премій світу, значно випереджаючи італійську й російську премії М. Гоголя. Не менш популярна і наша Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Значний резонанс щороку викликає нагородження лауреатів нашої міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша… Тобто це – справді, огром роботи, але інакше просто нічого не вийде. Потрібно дуже багато працювати, щоб досягнути такого результату. Тому я вже років п’ятнадцять жодного дня, навіть у великі свята, практично не відпочивав, не брав відпусток. Але мені – дуже цікаво». 

І ось переді мною – вражаючий другий том тритомника Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!», в якому зібрані його переклади з 60 мов! Це – неймовірно, дивовижно, однак я тримаю гранки цієї книжки в руках. І вкотре переконуюся, що кількість у Сергія ніскільки не суперечить якості. Адже він – дуже хороший, ретельний і талановитий перекладач!  

Звісно, неможливо знати водночас стільки мов, але Сергій Дзюба вдало залучає професійних перекладачів, які готують йому підрядники. Та чудово  перекладати вірші може лише обдарований поет, який глибоко відчуває ритм, рими, метафори… Це – особливий талант, який потребує, справді, ювелірної праці, великої душі та високого інтелекту.  

Надзвичайно складно перекладати гарні римовані вірші, однак у Сергія більшість перекладів – саме римовані. І вони – блискучі, нерідко навіть кращі за оригінали! Адже напрочуд мелодійні, цікаві, органічні та вишукані, взагалі навіть не нагадують переклади, а сприймаються, як чарівні українські вірші. Навіть не уявляю, як можна досягнути такої блискучої філігранності?! Але Сергієві Дзюбі це вдається, бо, безперечно, має такий рідкісний Дар.  

Ось погляньте, який шедевр вийшов у перекладі українською мовою вірша відомого чорногорського поета Ігоря Ремса:  

Оленці   

Оленко, а тобі пасує вітер! 

Ім’я – мов виноградинка в устах…  

Вірш віддзеркалився – дволикий птах –     

В очах, що не зумів приворожити.  

 

«Оленко», – промовляю залюбки!  

Колосишся, немов пшениця в полі; 

І відчуває роги мимоволі 

Зухвалий місяць поблизу ріки… 

 

Босоніж – в сукні з дивних білих снів, 

Небачених, неторканих поетом; 

«Оленко!» – і не хочеться до Лети, 

Яку собі на голову творив. 

 

Така от пісня – про земну красу… 

Що буде після? Голуби на ґанку? 

Хай зорі поховались за фіранку –   

Оленко, ти скажи, я принесу! 

 

Бо всесвіт – тільки в серці, це – близенько, –  

Всміхається, народжений Отцем;  

І моляться метелики тихцем: 

«Оленочко, Оленочко, Оленко…»  

Дуже гарно, неповторно, зворушливо, чарівно, вишукано та мелодійно! І таких перекладацьких перлин-скарбів у Сергія – немало. Западає глибоко в душу та одразу ж запам’ятовується, наприклад, переклад вірша видатного білоруського поета Михася Пазнякова:       

* * * 

В нашім домі не буде вікон, 

Не коптітиме скрушно свіча… 

Там тривозі – жаскій, великій –   

Не злетіти з твого плеча. 

 

В нашім домі дверей не буде, 

Стін звичайних не буде теж… 

І музеєм не стануть будні, 

Бо простори не знають меж. 

 

В нашім домі – привітність поля 

У мелодіях рік, лугів!  

І прозоро у ньому – до болю, 

Завжди вільно від вічних боргів… 

 

В нашім домі – зірки не зужиті,  

І дороги – на всі світи! 

В цьому домі ти будеш жити,  

Як захочеш сюди прийти. 

Недаремно цією поезію зацікавився заслужений артист України, відомий композитор Ярослав Музика, який створив на вірша проникливу та вишукану музику. Тож тепер нову прекрасну та незвичайну пісню про кохання чудово виконує популярний український співак Віктор Гембара. Та й на Ютубі пісні Сергія Дзюби нині одразу ж стають хітами. Так, пісня «Твоїх очей барвінки» (музика і виконання Ярослава Музики) має вже більше ста тисяч переглядів! 

А ось – ще одна прекрасна, чарівна поезія, котру Сергій Дзюба переклав з алтайської мови. Автор – видатний алтайський поет Кулер Тепуков:  

Місяць і дівчина  

Місяць і дівчина – кров молода –   

В річці стрічаються знов…      

Трепетно пестить їх тиха вода,   

Ніби всевишня любов. 

 

Світ неймовірно, мов крига, скреса;      

Душу, вітриську, облиш…  

Падають зорі: з ріки – в небеса, –  

Вимрій бажання хутчіш! 

 

Музика тиші, миттєвість століть, 

Ночі свята простота…  

А місяченько, як мак, променить –   

Юнці бентежить уста. 

 

Спокій ясний огорнув береги 

Ніжністю янгольських віч…. 

Тільки хвилюються в чарах ріки 

Дівчина, місяць і ніч.  

Як же це гарно, мелодійно та зворушливо! По-моєму, також можна дуже популярну пісню створити. Звісно, в цих перекладах – дуже багато Сергія Дзюби, який пропускає їх через свою небайдужу душу. Тому він – справжній співавтор цих творів, а не просто перекладач. І якщо є у світі чарівники, то Сергій, безперечно, один із них – чарівник слів! 

Запам’яталися мені, зокрема, і переклади поезії Сограба Рагімі та Азіти Кагреман (з перської), Расула Гамзатова (з аварської), Резауддіна Сталіна (з хінді), Ауезхана Кодара, Галимкаіра Мутанова (з казахської), Мілана Грабала (з чеської), Елки Няголової (з болгарської), Рісто Василевскі (з сербської), Гургена  Баренца (з вірменської), Сантоша Кумара Покхарела (з непальської), Іманта Аузіня (з латиської), Абдельваххаба Аззаві (з арабської), Петра Захарова (з удмуртської), Олжаса Сулейменова, Івана Жданова, Володимира Федорова (з російської), Фолькера Маасена (з німецької); чудової і чуйної прози Роллана Сейсенбаєва (з казахської), Айдарбека Сарманбетова (з киргизької), Агшина Алієва (з азербайджанської), Ак Вельсапара (цікавого та оригінального туркменсько-шведського письменника), Марселя Салімова, дотепного сатирика та гумориста, який пише башкирською й татарською… Вперше українською чарівно перекладені вірші з юкагирської, андійської, тиндинської, евенської, каратинської, балкарської, мов орія та ка́ннада… 

Вишукано оригінальні у Сергія Дзюби й переклади зі світової класики – віршів Вільяма Шекспіра, Вільяма Блейка, Емілі Дікінсон, Редьярда Кіплінга, Оскара Вайлда, Джорджа Байрона, Едгара По, Джона Донна, Чарлза Буковскі (з англійської), Йоганна Гете, Генріха Гейне, Фрідріха Шиллера, Бертольта Брехта, Мартіна Опіца та Еріха Марії Ремарка (з німецької), Артюра Рембо, Шарля Бодлера та П’єра-Жана де Беранже (з французької), Омара Хаяма (з перської), Франческо Петрарки (з італійської), Федеріко Гарсія Лорки та Габріели Містраль (з іспанської), Мацуо Басьо (з японської), Роберта Бернса  (з шотландської), Рабіндраната Тагора (з бенгальської), Аттили Йожефа (з угорської), Константіноса Кавафіса (з новогрецької), Йозефа Новака та Яна Смолера (з верхньолужицької), Пейо Яворова (з болгарської), Наїма Фрашері (з албанської), мудрих казок великого італійця Леонардо да Вінчі… Та всього й не перелічити. Взагалі ж, до нової книги увійшла лише дещиця зробленого – насправді, Сергій переклав у сто разів більше! 

Втім, і цей ошатний том свідчить про великий і цікавий перекладацький доробок народного поета України Сергія Дзюби. Як на мене, це – не тільки колосальна праця, а й справжній літературний та духовний подвиг українця, який прославляє рідний Чернігів на увесь світ. 

Василь Слапчук, 

письменник, літературознавець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька та Волині