Чи понесуть покарання ті, хто знищує природу?

Розорана прибережна захисна смуга, торфовища та самозахват: під час одного з рейдів Чернігівщиною екологічні активісти зафіксували низку порушень природоохоронного законодавства. Все це, переконані вони, робиться за потурання органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Хто заорав береги колись судноплавної річки Остер і що чекає на порушників?

Річку звільнили, але не до кінця

Депутат Чернігівської обласної ради Галина Логвиненко – одна з представників громадської ініціативи «Чернігівщина екологічна», до якої входять небайдужі екологи, депутати, бізнесмени, журналісти, юристи тощо. Одним словом, люди різних професій, яким небайдужа доля природи. Звісно, діяльність цих небайдужих громадян не обмежується лише обговоренням, писаниною та бюрократичною тяганиною, адже рейди і виїзди на місцевість дають значно яснішу картину.

Цього разу – огляд земельних наділів на межі Ніжинського та Борзнянського районів області. Чому тут?

За словами пані Галини, обирали там, де напередодні зими проходили заходи зі звільнення Остра від незаконних перемичок та ремонту шлюзів. Нагадаємо, тоді спеціалісти Деснянського БУВР ліквідували чотири перемички, які фактично перетворили середню річку у мережу закритих ставків. Однією з причин спеціалісти називали діяльність аграріїв, які загородивши річку, таким чином діставалися до віддалених полів. Зрештою, річка вільна, хоча і не повноводна, у чому ми згодом переконалися самі.

Розорані сіножаті

Доїхати до земельних ділянок навколо Остра не складно. Труднощі виникають хіба що з транспортом, адже звичайному легковому авто не до снаги пробиратися сніговою пусткою, відтак наша група (журналістів та екологів) мандрує позашляховиком, люб’язно наданим нам в користування небайдужим чернігівським підприємцем, який також вболіває за екологію.

Перша зупинка – село Печі. Прибережна смуга Остра. Рахуємо кроки від берега і до оранки. Дев’ять…

«Відповідно до статті 88 Водного Кодексу прибережні захисні смуги встановлюються по берегах середніх річок (до якої відноситься річка Остер) уздовж урізу води у меженний період шириною не менше 50 метрів, – пояснює Галина Логвиненко. – Це порушення! Статтею 85 Водного кодексу встановлено виключний перелік цілей для, яких надається прибережна захисна смуга: для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Тут ми бачимо оранку».

Визначивши геолокацію, і, зайшовши на публічну кадастрову карту, з’ясовуємо, що три розорані земельні ділянки, не просто порушують Водний кодекс, але й земельне законодавство, адже цей вид угідь зазначений як сіножаті.

Перераховані земельні ділянки, відповідно до даних публічної кадастрової карти, знаходяться у приватній власності приватного підприємства «Рассвет», власником якого (увага!) є діючий сільський староста, а в минулому депутат районної ради Володимир Нога.

Злочин і кара: коли чекати покарання?

Аналогічне порушення законодавства, у вигляді незаконного розорювання прибережної захисної смуги, виявляємо при огляді земельної ділянки з кадастровим номером 7420888800: 04: 000: 2044, що перебуває у державній власності. Земельна ділянка так само відноситься до сіножатей і частково знаходиться в прибережній захисній смузі, а її розорювання є порушення законодавства. Більше того – це велике торфовище, з якого за переказами старожилів, люди черпали торф, котрим потім удобрювали городи та отоплювали хати.

По дорозі на Омбиш натрапляємо на ділянку у кілька гектарів обабіч невеликого лісу. Всуціль повалені сосни, що виглядає не просто доволі апокаліптично, але й алогічно, адже земля під ними бідна, піщана. Доказом тому кукурудза, яка росте поруч, і висота якої становить не більше одного метра. Розуміємо, що ліс викорчували аграрії під весняний посів. Можливо, знову посіють кукурудзу і зберуть такий самий недорідний врожай.

Та все ж заходимо в публічну кадастрову карту і бачимо, що у 2015 році Держгеокадастр дав погодження на проекти землеустрою цих ділянок. Тепер це приватна власність, яка перебуває в оренді у СТОВ «Дружба Нова». Залишається тільки з’ясувати чому розпаювали ліс. Втім, як показує практика, довести чиюсь вину у подібних випадках – практично не реально.

Сьогодні, на жаль, подібне вже давно стало нормою. А от розорані сіножаті, прибережна смуга з торфовищами, а на додачу ще й самозахват землі – це речі, яких вже не приховаєш.

За вказаними фактами порушень активісти «Чернігівщини екологічної» письмово звернулися до Офісу Генерального прокурора та головного управління ДЗК. З прокуратури вже прийшла відповідь про скерування справи в область.

З власних джерел нам стало відомо, що порушено кримінальну справу за статтею 242 Кримінального кодексу України. Це – порушення правил охорони вод, яке карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк. Зрештою, скоріше за все це не остання стаття кримінального кодексу. Але для того, щоб все це задокументувати прокурорам та спеціалістам треба виїхати на місце ймовірного вчинення злочину. Швидше за все це трапиться весною. А до того часу тримаємо руку на пульсі!

Віталій Назаренко