Чи вміють чернігівські депутати розпоряджатися мільйонними коштами?

У бідному бюджеті Чернігова раптом з’явилися немалі додаткові кошти — 164 мільйони гривень. 11 серпня міська рада на своїй сесії ухвалила, як розподілити ці кошти.

Цьому передувало нетривале, але гостре обговорення питання в самій раді, серед громадськості й у засобах інформації. Нетривале, якщо не сказати — похапливе. Наприклад, щодо неоднозначного питання реконструкції скверу Богдана Хмельницького: коли це питання обговорювалося 3 серпня на громадській раді, міський голова Владислав Атрошенко запропонував-скомандував довго не дебатувати, а за 7 днів визначитися з концепцією реконструкції. До 10 серпня, тобто до сесії. Що й було зроблено: позиція мера й міськвиконкому була автоматично проштампована сесією. Між іншим, нашим міським парламентом, за законом — вищим і від мера, і тим більше від виконкому. У реконструкцію вкладаються солідні кошти: до 4-х мільйонів, виділених радою в лютому, додається ще понад 9 мільйонів.

Так що ж це за кошти, звідки взялися, і як їх поділили? Стосовно коштів пояснювали на прес-конференції в прес-центрі «Ініціатива» 10 серпня, в переддень сесії, представники міської влади. Перед журналістами виступили заступник начальника фінансового управління ради Олена Лисенко, депутати міськради Максим Черненко і Павло Вовк, які представляли відповідно комісії ради із законності та бюджетну.

Лише побіжно додаткові кошти з’явилися внаслідок широко рекламованої децентралізації. Усе значно простіше, і децентралізація тут ні до чого: українців обклали новими податками і поборами. Це внесено у зміни до Податкового кодексу, ухвалені парламентом разом із Держбюджетом 2016 року перед самим Новоріччям, похапцем, поночі, як це чомусь у нас усталилося. Отже, в тому числі й чернігівців обклали новими податками, а тепер із цих поборів з’явилися «додаткові» кошти.

Наприклад, цього року різко збільшено оподаткування малого і середнього бізнесу — підприємців, під подальші балачки про державну підтримку середнього класу — основу економіки нормальних країн. А це тисячі мешканців міста й люди, які в них працюють. Збільшено податок на дохід фізичних осіб, тобто з їхніх зарплат, а це ще більша кількість чернігівців. У 12 разів збільшено податок на оренду землі, отих двориків, діляночок у приватному секторі, в якому мешкає дуже велика частина чернігівців.

І чергове збільшення акцизів — подорожчання спиртного й цигарок, перевірений засіб наповнення бюджету «п’яними і обкуреними» грішми, від чого чомусь не зменшується ні алкоголізм, ні куріння.

Або таке цікаве «поповнення». Наприкінці минулого року міськрада заклала в бюджет міста 20 мільйонів гривень витрат для житлово-комунальної сфери, насамперед отих ЖРЕД. А потім влада різко підняла комунальні тарифи для населення. Міськрада вирішила: оскільки підвищено тарифи, то в комунальників будуть додаткові надходження, і ці 20 мільйонів дотації можна їм не надавати. Вони теж пішли в ці додаткові 164 мільйони.

Звідки гроші — розібралися. А тепер — як їх поділили. Почнімо з того, чим щойно закінчили. Тим паче, саме комунальникам виділено левову долю додаткових грошей: 65,3 мільйона гривень отримає управління комунального господарства міської ради. Є тут якась логіка, з огляду на те, що рада раніше передумала виділяти заплановані 20 мільйонів? Може, логіка в тому, що треба було підняти комунальні тарифи не в 2 – 3 рази, а разів у 5 чи 10? І тоді б комунальники обійшлися без цих 65 мільйонів.

20,2 мільйона виділено управлінню капітального будівництва міськради. При тому, що не зовсім зрозуміло, чи це піде на якісь новобуди, чи дофінансують уже почате будівництво. А звідки буде ясність, коли на згаданій прес-конференції депутат Павло Вовк озвучив таке. Його бюджетна комісія поставила вимогу міськвиконкомові надати звіт, як виконано міський бюджет за І півріччя, куди саме вже вкладено кошти, в тому числі в будівництво. Такий звіт комісія хотіла розглянути якраз до сесії, щоб розібратися, куди краще вкласти додаткові кошти. Звіту комісія так і не дочекалася. Комісія ради — від виконкому, який цією радою і призначений. Це щодо нашої демократії, народовладдя. І взагалі в бюджетної комісії виявилася маса запитань до міськвиконкому щодо проекту розподілу тих коштів, запитань, на які так і не було отримано відповіді.

Це, наприклад, стосується доцільності створення ще одної чиновницької структури — так званого Єдиного розрахункового центру комунальних послуг, на який таки ж виділили мало не мільйон гривень. Це стосується затії з будівництвом штучного катка, що обійдеться майже в 4 мільйони, а також «казкового поїзда» на колесах майже за мільйон.

Чи не найбільший резонанс викликала тема реконструкції парку Хмельницького, зі спорудженням тут аж двох фонтанів і загалом «фонтанна» тема. Мешканці міста вже дали їм назву — «фонтани відмивання грошей». У сквері, який дійсно давно потребує реконструкції чи бодай нормального догляду, планується замінити подзьобаний асфальт доріжок на плитку. Це вже зроблено поруч, на тротуарі по вулиці Полуботка, і має гарний вигляд. Буде реконструкція пам’ятника Хмельницькому, після чого його розвернуть обличчям до драмтеатру. Планується встановлення зеленої сцени, обладнання дитячих велодоріжок.

Але найбільш спірною виявилася ідея будівництва у сквері фонтанів, причому аж двох. Один — біля пам’ятника Хмельницькому, це ще куди не йшло. Але другий пропонується під П’ятницькою церквою. Затія доволі суперечлива, адже є й така думка, що біля святого місця не варто затівати гармидеру.

Утім, Чернігів, схоже, скоро перетвориться на місто фонтанів. Уже є «головний» музичний фонтан перед міськрадою, шеренга фонтанів на нещасній недореконструйованій Алеї Героїв, ряд фонтанів (правда, благеньких) у Центральному парку, де теж затівають збудувати ще й новий.

А нині похапцем будується аж два фонтани на центральній вулиці міста — проспекті Миру. Один почали біля «Мегацентру», після гострих дебатів, яким йому бути. Другий — ближче до головпоштамту, причому, як зазначалося на згаданій прес-конференції, його взагалі будують без узгодженого проекту. У самісінькому центрі міста! Це доволі дивно, враховуючи численні узгоджувальні служби, без яких навіть туалет непросто збудувати.

Для спорудження фонтанів міський голова наполегливо «проштовхував» саме ту фірму, яка вже будує біля «Мегацентру», зазначивши, що стосовно спорудження фонтанів «ця фірма — найкраща в Україні». Мер додав ще таку загадкову фразу: «Я готовий брати на себе відповідальність і не боюся проблем із прокуратурою». Невже в цій «фонтанщині» виявиться предмет зацікавленості правоохоронних органів?

Але великі кошти підуть не лише на будівництво фонтанів. Постійно потрібні будуть гроші на їх обслуговування, адже це інженерні споруди. А вартість електроенергії, яка постійно дорожчає? Урешті — вартість самої води, яка литиметься тут рікою. Не зайве нагадати, що від 2 серпня вчергове підвищено для жителів міста і тариф на воду, вона тепер коштує 17 гривень за кубометр.

А ще міськрада (тобто депутати) затвердила так званий депутатський фонд, на що виділено 8 мільйонів 400 тисяч гривень, по 200 тисяч — на кожного депутата. Половину коштів депутат зобов’язаний витратити на благоустрій у своєму окрузі, насамперед ремонт доріг, доріжок і таке подібне. Чому не можна було просто направити ці 4,2 мільйона на такі роботи, а не «цвиркати» їх крихтами по дворах — що можна зробити на 100 тисяч за нинішніх цін? Може, тому не централізували, що тоді не буде видно благодіяння кожного депутата на окрузі? Саме на це йому й ще 100 тисяч, вже конкретно на благодіяння. Доволі неоднозначна затія з цим фондом. Дуже вже скидається на підкуп виборців із прицілом на чергові вибори.

Добре, що рада хоч розподілила з додаткових коштів 15 мільйонів на медицину і 28 мільйонів на освіту, наші бідні-бідні сфери. Але на багато нагальних потреб додаткових коштів так і не знайшлося. Наприклад, на утеплення будинків, щоб хоч трохи зменшити витрати людей на грабіжницьке подорожчання тепла. Або закупити додатково  ще кілька тролейбусів для вкрай добитого тролейбусного парку, для нашого наймасовішого транспорту, яким щодня користуються десятки тисяч чернігівців. Чи виділити нормальні кошти на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, адже ОСББ у нас поки що всього чотири десятки, а багатоповерхівок, які обслуговують комунальні ЖРЕДи з їхніми тарифами, — аж 1751. Для обслуговування будинків ОСББ влада пропонує залучати 20% грошей самих мешканців. Як і нова пропозиція: мешканцям приватного сектора запропоновано профінансувати 30% благоустрою їхніх вулиць. І це за нинішньої бідності людей, такій різниці їх життєвого рівня.

Гарна річ — фонтани. Але, мабуть, рядові чернігівці воліли б поки що обмежитися існуючими фонтанами, а кошти бюджету щоб пішли на більш нагальні потреби.

Петро АНТОНЕНКО,

редактор газети «Світ-інфо», м. Чернігів