День прав людини на державному рівні вперше відзначає Україна
72-й рік поспіль світова спільнота зустрічає Міжнародний день прав людини, дату якого вперше обрала Генасамблея ООН у грудні 1950-го. Водночас злочини рф проти України та її народу, які відбуваються в центрі Європи з 2014 року – безпрецедентні з часів Другої світової війни.
Згідно з Указом Президента України №854/2022, на підтримку рішення Генасамблеї ООН та задля забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави, сьогодні, 10 грудня, Україна вперше відзначає День прав людини на державному рівні.
Поки в кожній сучасній демократичній країні людину та її життя вважають найвищою цінністю, росія продовжує порушувати базові права громадян України в окупованому Криму. Обмеження свободи слова, думки й віросповідання, кримінальні переслідування, незаконні обшуки, варварські “вироки” окупаційних судів, катування в СІЗО та сфальсифіковані справи – більше не страшна антиутопія, а реальність для українських і кримськотатарських активістів на окупованому півострові. Окупаційна “правоохоронна” та “судова” системи є інструментами насадження окупаційного режиму та залякування нелояльних до країни-агресорки громадян.
На сьогодні Представництву Президента України в Автономній Республіці Крим відомо про щонайменше 155 політв’язнів. 109 із них – киримли, що ще раз свідчить про геноцид корінних народів, який рф вчиняє в окупованому Криму протягом століть. Крім того, всупереч усім нормам міжнародного гуманітарного права, рф продовжує залучати жителів окупованого Криму до російської армії.
Генасамблея ООН прийняла 6 резолюцій щодо ситуації з правами людини на території тимчасово окупованого Кримського півострова — у цих резолюціях ООН визнала росіян окупантами, засудила масові переслідування та затримання активістів і правозахисників, констатувала факт порушення прав людини на окупованому півострові. Попри це, росія продовжувала колонізувати український Крим, порушуючи міжнародні права, вчиняючи воєнні злочини та нехтуючи всіма демократичними цінностями.
Після початку повномасштабного вторгнення кримський порядок денний опинився на другому плані міжнародної уваги, однак ситуація на окупованому півострові стала катастрофічною — усі можливі порушення прав людини, які чинили окупанти, посилилися в кілька разів. Саме тому Україна продовжує говорити про окупований Крим, влаштовує заходи високого рівня у рамках Кримської платформи. 
Також Україна діє на законодавчому рівні. Для підтримки незаконно ув’язнених рф громадян України ухвалено Закон про соціальний і правовий захист політв’язнів, військовополонених і членів їхніх сімей. Прийнятий закон про скасування так званої вільної економічної зони Крим сприяє захисту економічних і соціальних прав громадян України в окупованому Криму та внутрішньо переміщених осіб. У контексті захисту прав корінних народів, Верховна Рада ухвалила Закон “Про корінні народи України”, триває активна робота над законопроєктом про статус кримськотатарського народу. 
Але основна робота — захист нашої держави та цінностей усього демократичного світу — триває на полі бою. Як зазначив Президент України у вчорашньому вечірньому зверненні: «Формула миру — це десять пунктів: від ядерної безпеки до відновлення територіальної цілісності нашої держави, від енергетичної безпеки до повернення всіх військовополонених і депортованих, яких утримують на території росії. Це зараз одне з ключових завдань для нашої держави – залучити світ до конкретної реалізації пунктів формули. Ми маємо повернути наш прапор в усі міста й громади України, забезпечити реальну відповідальність держави-терориста за цю війну і гарантувати безпеку всім поколінням українців після завершення цієї війни».
“Україна нагадує всьому світу, що права людини, свобода і справедливість не пусті слова, а справжні цінності, за які варто боротися і віддавати життя”, — написав у новому листі політв’язень Наріман Джелял.Відновлення верховенства права та всебічне забезпечення дотримання основоположних прав і свобод людини — одна з першочергових цілей України після деокупації Криму.
