Держбюджет 2018 може погіршити процес розвитку громад

За підсумками аналізу «бюджетного пакету» законопроектів спостерігається, що другий рік поспіль продовжується перекладання на місцеві бюджети додаткових фінансових навантажень. Покриваючи ці витрати з бюджетів розвитку, громади не матимуть змоги реалізовувати соціальні програми, інфраструктурні проекти, підвищувати рівень економічного розвитку.

До яких проблем для об’єднаних територіальних громад Чернігівщини може призвести проект Держбюджету на 2018 рік, розповів консультант з бюджетних питань Офісу реформ при Чернігівському регіональному відділенні Асоціації міст України Микола Силенко (на фото).

— До яких ризиків може привести ухвалення проекту Державного бюджету на 2018 рік для об’єднаних територіальних громад?

Щоб дати відповідь на це питання я коротко проаналізую основні проблемні питання в проекті Держбюджету 2018 та в пропозиціях змін до Бюджетного кодексу України:

1) На рівень місцевих бюджетів передається оплата пільг населенню за житлово-комунальні послуги, що порушує принцип субсидіарності, може значно розбалансувати місцеві бюджети наступного року. Органи місцевого самоврядування змушені будуть за власний рахунок фінансувати пільгові категорії громадян, перелік яких визначено державою, та відволікати власні кошти, що їх можна було б спрямувати на розвиток власної інфраструктури. Крім того в змінах до Бюджетного кодексу (п. 45 прикінцевих положень законопроекту №7116) пропонується здійснити погашення заборгованості за такими послугами, що утворилася за минулі роки, за рахунок коштів місцевих бюджетів. Це призведе до значного погіршення стану виплати пільг за вказані послуги, зростання заборгованості за значного зниження рівня фінансової спроможності місцевих бюджетів. Станом на 1 вересня 2017 р. заборгованість становить 8 млрд грн, а з початком опалювального сезону вона може збільшитися в рази.

2) Враховуючи значне щорічне навантаження на місцеві бюджети, Мінфін передбачив додаткову дотацію в обсязі 16,5 млрд грн на здійснення переданих із державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я, але без рівного та справедливого підходу до її розподілу. Так, у розрахунок включено тільки обласні бюджети з подальшим перерозподілом коштів обласними державними адміністраціями. Це порушує децентралізаційні принципи, адже громади для того і об’єднувалися, щоб мати прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, і закладає корупційні ризики, оскільки ОДА визначатимуть розподіл коштів самостійно. Це ставить органи місцевого самоврядування базового рівня — об’єднані територіальні громади та міста обласного значення — в значну залежність від обласної влади.

3) Коштів, передбачених місцевим бюджетам за рахунок освітньої та медичної субвенцій недостатньо для повного забезпечення повноважень, делегованих державою. Органи місцевого самоврядування можуть знову опинитися в ситуації, коли необхідно буде дофінансовувати за рахунок власних коштів зарплати учителів, медиків та утримувати зазначені галузі у відносно належному стані.

4) Не передбачено врегулювання питання щодо заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками.

5) Не передбачено субвенцію на пільгове перевезення окремих категорій громадян. Останнім часом катастрофічно зростає заборгованість перед перевізниками та надавачами послуг.

6) Бюджетним пакетом пропонується змінити існуючий мотиваційний механізм горизонтального вирівнювання шляхом збільшення з 50 до 80% обсягу вилучення коштів із місцевих бюджетів до державного бюджету (так звана реверсна дотація). Це призведе до необґрунтованого зменшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів, які мають рівень надходжень податку на доходи фізичних осіб на одного жителя вище 1,1. Саме в цій пропозиції закладено найбільший ризик для подальшого просування децентралізаційної реформи.

— Якщо ж говорити саме про Чернігівську область, як це вплине на громади і які громади від цього можуть постраждати першими?

Це може негативно вплинути абсолютно на всі об’єднані громади області. Ми на сьогоднішній день маємо 4 з 16 бездотаційних ОТГ в області (Деснянська, Гончарівська, Корюківська і Парафіївська). Причому у 3-х перших відбувається вилучення 50 % суми коштів від перевищення індексу податкоспроможності 1,1, так звана реверсна дотація з бюджету ОТГ до державного. Уявіть собі, що з 1 січня 2018 року забиратимуть не 50, а 80 % , тобто майже все. Як це стимулюватиме громади до збільшення надходжень? Відповідь проста – ніяк.

— Як може постраждати медицина та освіта в 2018 році в разі прийняття проекту?

Фінансування освіти та охорони здоров’я виглядатиме проблематичним. Освітня субвенція, що складає в проекті Держбюджету 2018 року 61,2 млрд грн, збільшена на 16,5% порівняно з 2017 роком, у той час, коли Уряд заклав збільшення заробітних плат педагогічних працівників на 25%. Недофінансування освітньої субвенції – 4,5 млрд. грн. Обсяг медичної субвенції зменшено на 4,5 млрд грн у зв’язку із медреформою, це при недофінансуванні галузі на 30%. Недофінансування медичної субвенції 7 млрд. грн.

— Чи існує ймовірність того, що ухвалення Держбюджету на 2018 рік може призвести до гальмування децентралізаційної реформи?

Ухвалення Держбюджету 2018 в такому вигляді може не просто загальмувати децентралізацію, а взагалі викликати в людей з сіл, селищ і містечок несприйняття будь-яких реформ у подальшому. Системна криза недовіри, що може виникнути на фоні недофінансування місцевих бюджетів, дорого коштуватиме країні. У цю реформу першими повірили найбільш активні, ініціативні і високорозвинені в інтелектуальному плані люди, саме кожен з них сьогодні разом з однодумцями забезпечує позитивні процеси, що відбуваються в наших громадах. Ці лідери змін, у випадку згортання фінансової децентралізації, першими ж можуть відчути несправедливість і зайняти деструктивну позицію. Маю надію, що голос громад буде почутий і проект Державного бюджету 2018 буде суттєво допрацьовано.

— Яка позиція Асоціації міст України щодо проекту Держбюджету на 2018 рік?

Асоціація міст України надала профільному парламентському Комітету пропозиції до проекту Держбюджету-2018 де, зокрема, пропонує:

– передбачити додаткову дотацію на освіту і охорону здоров’я (16,5 млрд. грн.) всім бюджетам, що мають прямі міжбюджетні відносини, тобто включити в розрахунки бюджети міст обласного значення та ОТГ;

– збільшити обсяг освітньої субвенції на 4,5 млрд.грн.;

– списати заборгованість місцевих бюджетів за середньостроковими позичками, що надавались у 2009-2014 роках;

– закріпити гарантовані державою соціальні пільги, передбачивши відповідні субвенції з держбюджету; – врегулювати проблему пільгового перевезення окремих громадян;

– передбачити «прямі» міжбюджетні відносини з 1 січня 2018 року для всіх ОТГ, що провели вибори в 2017 році.

Загалом це 18 пропозицій з якими можна ознайомитись на сайті Асоціації міст України.