Діагностика, впроваджена в онкодиспансері, врятувала пацієнта від операції

«Гуманна діагностика», впроваджена в онкодиспансері, врятувала пацієнта від непотрібної операції.

Новітня діагностична методика – відеоторакоскопія, так би мовити, «гуманна діагностика», яка нещодавно запроваджена торакальними хірургами в Чернігівському обласному онкодиспансері, дозволяє обстежувати легені крізь невеличкі розрізи, встановлювати точні діагнози, а часом – і взагалі рятувати пацієнтів від скальпелю, як це сталося нещодавно з одним пацієнтом.

Як би не нарікали на недосконалість нашого законодавства, проте в Україні існує вкрай необхідна вимога щодо новонароджених: оточення, яке планує мешкати поруч із малям, має пройти флюорографічне обстеження. Герой нашої історії – батько дитини, як законослухняний громадянин, він пройшов необхідну процедуру. Втім радість батьківства затьмарили невтішні результати дослідження – в його легенях були виявлені зміни.

На межі двох діагнозів

У медичному закладі, куди звернувся чоловік, першочергово була проведена комп’ютерна томографія, яка підтвердила наявність злоякісної пухлини в середостінні (простір між грудною клітиною і хребтом). Для виявлення характеру пухлини були спроби здійснити дослідження лімфатичних вузлів під контролем УЗД, втім воно виявилося недостатньо інформативним. Тому пацієнта було направлено в онкологічний диспансер на дообстеження.

Складність випадку полягала в тому, що пацієнт стояв на межі двох діагнозів – «тимома» (рак вилочкової залози, рак тімуса) і «лімфома» (рак лімфатичних вузлів). При лімфомі лімфатичні вузли збільшуються, зрештою утворюють одну велику пухлину і теж можуть виглядати як тимома.

В умовах онкологічного закладу пацієнту була проведена трансторакальна трепан-біопсія (під місцевим знеболенням шляхом проколу голкою береться шматочок тканини пухлини на гістологічне дослідження). Втім метод знову виявився недосконалим: гістологічний аналіз, який здійснювали висококваліфіковані фахівці, взагалі заперечував існування пухлини і йшов у протиріччя з попередніми дослідженнями.

Радикальний крок

Для виконання більш інформативної гістології торакальні хірурги прийняли рішення задіяти відеоторакоскопію (ВТС). Це метод ендоскопічного дослідження, який полягає в тому, що за допомогою відеообладнання та торакоскопа, котрий вводиться крізь прокол стінки грудної клітки, здійснюється дослідження плевральної порожнини.

Пацієнтові виконано три розрізи розміром близько одного сантиметра. Найбільш інформативний матеріал взято з патологічної ділянки. Дослідження тривало біля години. Хворий під час втручання перебував під загальним наркозом. Дане обладнання – універсальне, більшість його складових використовують при всіх видах ендоскопічних операцій.

ФАКТ. Відеоторакоскопія вже досить відомий у світі метод. У 1986 році була розроблена працююча на мікросхемах кольорова відеокамера, що дозволяло транслювати зображення з окуляра торакоскопа на екран монітора, а це дало змогу здійснювати не тільки діагностичний огляд, а за необхідності – і виконувати повноцінні оперативні втручання.

На думку фахівця, метод – незамінний при дослідженні множинних дрібних вогнищ у легенях чи на плеврі, збільшенні лімфатичних внутрішньогрудних вузлів та багатьох інших хворобливих змінах органів грудної порожнини. Якщо ж пацієнту можливо застосувати відеоторакоскопію, то краще вибрати цей діагностичний шлях, ніж діагностичну торактомію, яка теж використовується для уточнення діагнозу. Втім вона більш травматична: під час втручання виконуються розрізи м’язів довжиною до 10 см, які рубцюються за два–чотири тижні, що подовжує реабілітацію пацієнта в порівнянні з втручанням, виконаним методом «малого доступу». Дрібні ж розрізи загоюються значно швидше.

У перспективі, акцентує увагу торакальний хірург, – виконання оперативного втручання відеоторакоскопічним методом, однак перепоною є велика вартість на ендоскопічні швидкозшивачі, занедбаність більшості вперше виявлених випадків новоутворень.

Прогноз – оптимістичний

Останнє гістологічне дослідження в комплексі з імуногістохімічними онкомаркерами дозволило медикам поставити остаточний діагноз – «лімфома Ходжкіна варіант з нодулярним склерозом». Як зазначив торакальний хірург, якщо б це виявилося тимомою ІІІ стадії, то пацієнтові було би потрібно провести опромінення або ж зо два курси хіміотерапії, потім провести оперативне втручання і знову – опромінення і хіміотерапію.

Щодо цього виду лімфоми – вона не потребує оперативного лікування, лікується хіміо- та променевою терапією в гематолога, хвороба має більш оптимістичний прогноз.

Андрій Полетавкін, торакальний хірург Чернігівського обласного онкологічного диспансеру