До міжнародного природничого свята
18 квітня − Міжнародний день пам’яток і визначних місць. День пам’яток історії та культури.
У 1983 р., за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites).
Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
Девізом Міжнародного дня пам’яток та історичних місць стали слова: “Збережемо нашу історичну батьківщину”.
В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99.
Історико-культурні ресурси Мезинського НПП налічують 2 пам’ятки природи, 27 пам’яток історії й монументального мистецтва, 44 пам’ятки археології й архітектури.
На території Мезинського НПП є дві пам’ятки архітектури національного значення:
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (c. Вишеньки) – мурована, споруджена у стилі класицизму з елементами бароко на кошти графа, фельдмаршала П.О. Румянцева-Задунайського у ХVІІІ ст.. План будівлі прямокутний, дуже компактний, всередині не має жодних опор, що створює єдиний простір. Такий же суцільний і зовнішній вигляд церкви. Колони біля західного входу, а також колони з північного і південного боків щільно прилягають до стіни, і це ще більше підкреслює стриманість загальної композиції. Над будівлею здіймається величний масивний півсферичний купол, а з західного боку, обабіч головного входу, розташовані вежі-дзвіниці.
Інтер’єр храму загального типу без внутрішніх стовпів з хорами. Стіни прикрашає красива гіпсова ліпнина. Для живописного розпису іконостасу графом був виписаний італійський художник, який, за переказами, тут і помер. Успенська церква належить до кращих зразків двовежних садибних храмів в Україні.
Палац графа П.О. Румянцева-Задунайського зведений на березі Десни на честь приїзду в 1787 р. імператриці Катерини ІІ. Стилістика перехідна – від класицизму до романтизму. Спочатку він мав форму складної композиції у вигляді витягнутої дуги і двох симетричних корпусів, але збереглася лише половина палацу та первісні інтер’єри у вигляді арабесок, так званої лицарської зали. За оригінальністю стилістики цей палац належить до унікальних палацових будівель України.
Та стан цих пам’яток архітектури національного значення на сьогоднішній день є далеким від бажаного.
Миколаївська церква (1823 р.) у с. Радичів була збудована німецькими колоністами на місці спаленої дерев’яної. У с. Розльоти збереглися руїни мурованої Казанської церкви (1782 р.). А в с. Оболоння до цього часу діє культова споруда – мурована церква Різдва Богородиці(1800-1801 рр. будівництва) у формах провінційного ампіру з цегли, чотиристопна, хрещата в плані.
Особливу гордість парку становлять історико-культурні комплекси регіону. Тут знаходиться 44 пам’ятки археології – це переважно старовинні городища та поселення різних часів. Уздовж Десни, на відрізку від Мезина до Вишеньок, виявлено ряд поселень дослов’янських культур, городища та кургани Київської Русі. Людина заселила наш край ще у палеоліті (Мезинська палеолітична стоянка 18 тис. р. до н.е.) й відтоді не полишала його. На території парку археологом В.Є. Куриленком було виявлено сліди 20 археологічних культур.
Територія Мезинського НПП сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.
Лариса Подоляко, заступниця начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського природного парку, Чернігівщина
