Добрі справи за покликом серця
Громадська організація «Розквітай» з Чернігівщини починала свою діяльність у форматі звичного волонтерства. Та згодом енергія і натхнення колективу спонукали розширювати спектр допомоги нашим оборонцям, шукати нові шляхи та можливості для задоволення потреб військових. Не менш цікаво й те, що «Розквітай» швидко налагодив взаємодію поміж місцевими волонтерами й активістами з інших міст України та зарубіжжя.
Рятівне мереживо сіток
Про маскувальні сітки для фронту вже казано-переказано, проте в них є постійна потреба, тому основне виробництво громадської організації направлене на виготовлення саме маскувальних сіток. Головне – щоб вистачало матеріалів. У цьому виробництві всього дві складові – сітчаста основа і маскувальна тканина на стрічки.
– Основу ми отримали від небайдужих французів, які передали нам рибальські сітки колишнього вжитку. Вони якісні і достатньо цупкі, проте часом, потребують ремонту. Завдяки цьому постачанню ми забезпечені основою на деякий час. А от спанбонд на стрічки доводиться купувати за донати, причому більшість з нас донатять самі собі. Отак і забезпечуємо себе матеріалами і роботою, – розповіла керівниця Валентина Циркун.
Нещодавно в одній з поставок знову ж таки з Франції «Розквітай» отримав антидронові сітки. Їх використовують не для маскування, а для захисту позицій від вибухівки, яку спрямовує ворог проти наших захисників. Пристрої для ураження просто не долітають до окопів і затримуються значно вище укриттів. Раніше в такій якості використовували металеві сітки-рабиці, досить важкі й неповороткі при зміні позицій. Сітки ж від французів еластичні й легко встановлюються та знімаються, виконуючи ту саму роботу по захисту воїнів.
Всі сіткові вироби планомірно відвантажуються на передову відповідно до запитів, і якщо нещодавно ГО допомагала тільки нашим землякам, то нині має змогу підтримувати й інші підрозділи.
Руки, що рятують від ворогів та… від комарів
У швейній майстерні підприємства нині працюють Марія Попкова і Юлія Желдак, які з перших днів повномасштабного вторгнення шиють необхідні речі для спільної перемоги. Починали з пошиття плитоносок і розгрузок. Згодом освоїли виготовлення маскувальних чохлів на шоломи. Якось до їх рук потрапив розвантажувальний жилет однієї з вітчизняних фірм, який у продажу коштував аж 7 тисяч гривень. Майстрині розпустили його на лекала, доопрацювали конструкцію за рекомендаціями досвідчених військових й виготовили власний. Якщо не враховувати працю, місцевий, більш якісний жилет обійшовся всього у 2 тисячі гривень.
– Шиємо переважно на запит. Те що потрібно – те й ставимо на потік. Тільки-но закінчили шити ноші для поранених, як прийшов запит на москітні чохли, – зазначила пані Юлія.
Ноші для порятунку бійців з поля бою починали шити з підручних матеріалів – використовували брезент і ремені безпеки з автомобілів. Ноші виходили міцними, проте важкуватими. Згодом підібрали правильні синтетичні матеріали, які зменшили габарити виробу майже вдвічі. Теперішні ноші від майстринь вміщаються у невеличкий мішечок, який можна зручно закріпити на спорядженні. При цьому тканинні руків’я дообладнані шматками армованого шлангу, щоб не натирали руки тих, хто рятуватиме побратимів.
![](https://speckor.net/wp-content/uploads/2024/06/Gorodnya-volontery-2-01.webp)
Великою серією шили звичайні подушки, бо наші захисники мають і поспати. А з приходом тепла і комах загострився попит на москітні сітки, якими можна закрити обличчя та шию. Кажуть, треба сотня – шиють сотню!
Окрім планових і масштабних замовлень, постійно ремонтують спорядження, одяг та інше шитво на замовлення наших захисників, але то так – поміж ділом.
Від батончиків до засобів реабілітації
Енергетичні батончики важко назвати повноцінною їжею, проте в якості поживного перекусу знадобляться. Тому кулінарний цех виготовляє по 200 штук щодня. Майстрині могли і більше зробити, проте є проблеми з безперервністю постачання сировини. Головні складники – мед і горіхи надходять переважно від небайдужих земляків. Пошук вівсяних пластівців триває постійно, бо доводиться звертатись до великих виробників.
– Якщо хтось має змогу поділитися медом, горіхами чи пластівцями – звертайтесь, будь ласка, до Олександра Чугая на міський ринок в Городні. Всі продукти ми переробимо на батончики і обов’язково передамо нашим захисникам, – підкреслила Валентина Циркун.
Пошук постачання продуктів, сіток, спанбонду часом приводить волонтерів до нових можливостей. Так, нещодавно «Розквітай» отримав чималу партію медикаментів, які нині сортуються для передачі на фронт і в шпиталі. Так само не зовсім очікувано громадська організація отримала інвалідні візочки й милиці. Милицями вже поділилися із центром соціального захисту населення і міською лікарнею. Решту – залишили для земляків, яким, можливо, доведеться відновлюватись після поранень вдома.
Щодня спектр інтересів громадської організації збільшується, при цьому колективу вдається реагувати ще й на сезонні та разові потреби наших оборонців. Тому вони практично не відмовляються від будь-якої допомоги. А знайти координати ГО «Розквітай» неважко у соціальних мережах.
Павло Дубровський
Новини Городнянщини
На знімках: Юлія Желдак передає москітні сітки представникам одного з навчальних центрів; Марія Попкова і Валентина Циркун вдосконалюють ноші для поранених.