Дуб і береза зрослися між собою стовбурами біля Солов’їного озера

Якщо в деяких місцях ми бачимо рідкісні явища, коли різні дерева «обнімаються» між собою, то на території Мезинського національного природного парку (Чернігівська область) частина красеня дуба міцно зрослась з березою як в єдине ціле.

Солов’їне озеро (Монастирський чи Рихлівський ставок).  Спустившись до ставка, зверніть увагу на два дерева, які начебто закохалися на його березі. Це дерева  берези бородавчастої та дуба звичайного, які знаходяться поряд і частково зрослися між собою стовбурами. Таке воно цікаве кохання – кохання білокорої красуні та могутнього велетня.

Рихлівський ставок навколо порослий лісом, який підходить до зрізу води і коренями формує його каркас.

Пройшовши по дубову містку, ви потрапляєте на своєрідний півострів, з якого відкривається панорама і таємничість Солов’їного озера. Згідно оповідям місцевого населення, через систему ставків до монастиря підходили баржі й вантажі з самої Десни…

Автор тексту Олександр Яковенко, начальник відділу еколого-освітньої роботи та рекреацій Мезинського національного природного парку Чернігівщини

Одружилася береза з дубом. Автор поетичного твору Сергій Плекан:

Дуб із березою зрослися,

З’єднала доля їх одна,

Подібними в них стали листя,

Така у лісі дивина.

Березу дуб мов пригортає,

Шепоче наче їй слова,

Що він одну її кохає,

Від неї кращої нема.

Від вітру він оберігає,

Їй взимку не страшний мороз,

Спекотно влітку не буває,

І захищає дуб від гроз.

Як символ сильного кохання

Ці дуб, береза тут стоять,

Про час далекий сповіщанням

Вони навзаєм шелестять.

Що зародилось тут кохання

Велике, вірне та палке,

Слова звучали та признання.

Ліс згадку про це береже.

Козак зустрічав тут дівчину,

Навік він її покохав.

Коли боронив він вітчизну,

Про неї завжди пам’ятав.

Дівчина же вірно чекала

З походу свого юнака,

До лісу вона прибігала,

Помітила два деревця,

Що разом в одне виростали

Білявка та красень міцний,

Що їхнім прообразом стали.

Пройшов час розлуки сумний.

Козак та дівчина побрались,

Зміцніли у них почуття,

Їм зустрічі все пам’ятались,

Де виросли два деревця.

Росте біля дуба береза

Красива, білява, струнка,

Мов пишна та гарна принцеса,

Є в лісі така дивина…

Фото Миколи Тищенка, м.Чернігів