Ефір усе стерпить: теленовини масово заміняють експертів політиками
«Опозиційний блок» вважає, що 12-річна освіта заважає одруженню, Олег Ляшко пропонує боротися з інфляцією зростанням зарплат, Віталій Кличко знову обіцяє побудувати в Києві «Діснейленд». Журналісти транслюють це в новинах без коментарів.
Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 18–24 вересня 2017 року.
Головними новинами тижня стали: вибухи на складі боєприпасів у Калинівці, вбивство голови «Київобленерго» Івана Поливяного, початок розгляду апеляції у справі Іл-76.
У мовному питанні на «Інтері» забагато «Опозиційного блоку» й замало конструктиву
Ні для кого не секрет, що телеканал «Інтер» відстоює, назвімо це так, мовне різноманіття в Україні. Питанню «утисків» іноземних мов тут присвячують офіційні заяви й сюжети. І хоч це нормально, коли випуски новин мають свої тематичні «фішки» (наприклад, питання церкви на «1+1» чи металургія на «Україні), справа в тому, якими методами користуються «Подробности» в своїх сюжетах. Замість конструктивної критики та раціональних аргументів, тут наявні художні гіперболи й політичний піар.
25 вересня Петро Порошенко підписав «Закон про освіту», що серед іншого впроваджує в школі обов’язкове навчання українською мовою після четвертого класу. 26 вересня, у відповідь на це, Угорщина, яка буцімто переймається через утиски прав своєї діаспори, обіцяла блокувати європейське майбутнє України. Про ситуацію повідомили більшість телеканалів, зокрема й «Інтер». Тут передали дві позиції: заяву про «неправильне розуміння закону» від Лілії Гриневич та заяву про «шантаж» із боку Угорщини від Володимира Ар’єва. Але вже 28 вересня до обговорення приєднався «Опозиційний блок» і риторика змінилася.
Цикл тематичних матеріалів 28 вересня ведуча Наталія Бєлишева почала із заяв Петра Порошенка: «...Пункт о языке, по его словам, полностью соответствует европейским практикам, но, чтобы избежать недопонимания со стороны партнёров из ЕС, закон отправили в Совет Европы и Венецианскую комиссию…»У наступному сюжеті освітню реформу підтримують чернівецькі активісти: «…Общественники и военнослужащие пришли поддержать закон об образовании, ведь румынские чиновники назвали его неконституционным и ущемляющим права нацменшинств».
А от завершує тематичний триптих думка «Опозиційного блоку», яку озвучує Юрій Бойко: «Что значит двенадцатилетнее образование, когда ребенок выйдет из школы в девятнадцать лет? Ему уже надо определяться в жизни и жениться, а они придумали двенадцатилетнее образование! Второе — это, вот, та ситуация, которая произошла с региональными языками. То есть у нас сегодня реально проблема людей, которые привыкли говорить на своем языке, на котором они привыкли — и их лишают возможности выбора».
Варто зазначити, що хоч ця заява «Опоблоку» і слідує у випуску новин за одразу двома сюжетами, які підтримують реформу, вони всі лишаються незбалансованими, адже закиди й заяви в матеріалах не перегукуються і, як наслідок, ми не отримуємо різних думок із приводу одних і тих же питань. Президент розповідає про європейські практики, активісти — про втручання Румунії, Юрій Бойко — про зміст реформи освіти. І про одруження, звісно. Цікаво, звідки в політика такі стереотипи про вік, якщо він сам одружився на п’ятому курсі інституту?
Так само незрозуміло, чому ні Бойко, ні «Інтер» не згадують про причинивпровадження 12-річного навчання, себто критикують зміни, навіть не озвучуючи їх? Про те, що 11-річна школа лишилася тільки у трьох країнах Європи (компанію нам складають Росія та Білорусь), тут теж мовчать.
Що ж до мовних нововведень, то й тут ані журналісти, ані політик не згадують про мотивацію. Міністр освіти Лілія Гриневич пояснювала: «Діти нацменшин, закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою[…] Вони не можуть вступати до вищих навчальних закладів нормально. Тому що вони складають, наприклад, зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низьким результатом […] Діти з інших мовних груп — такі як угорська, румунська — взагалі стають ізольованими від іншої частини України».
І замість відповісти на ці чи подібні аргументи захисників реформи, Юрій Бойко розповідає про міфічну заборону «людям» «говорить на своем языке». Хоча Закон про освіту цього не робить, він встановлює мовою навчання в школі українську.
Наступного разу «мовну карту» на «Інтері» «Опозиційний блок» розіграв 30 вересня, цього разу у виконанні Олександра Вілкула.
Політик заявив: «Этот “пещерный” закон об образовании, который запрещает учиться на родном языке, на том языке, на котором мать пела колыбельную. Это то, что нас тянет назад. Сейчас мы подаем обращение в Конституционный суд. Эти законы, которые просто разъединяют общество, должны быть отменены».
Цій заяві Олександра Вілкула «Подробности» не протиставляють жодну іншу думку. Хоча профільний міністр Лілія Гриневич вважає, що закон призведе до позитивних змін, а в Раді Європі її аргументи визнають правильними, хоч і наголошують на чутливості питання. Також не зрозуміло, чому Вілкул пропонує «скасувати» закон, адже тоді ми втратимо й усі інші зміни, що він привніс, а не лише мовну статтю. Депутат може просто подати свій законопроект зі змінами саме до цього розділу.
Загалом проблема «Інтера» цього разу полягає в тих заявах, які телеканал обирає, щоб висловити думки противників реформи. І річ не лише в ексклюзивному піарі «Опозиційного блоку». Річ у тому, що глядачі й опоненти не отримують від «Інтера» конструктиву. Якщо «мовні утиски» так хвилюють «Подробности», хіба не краще провести якісне соціологічне дослідження, взяти коментарі викладачів та батьків у проблемних районах, згадати міжнародний досвід?
Добре, коли журналісти влаштовують дискусії з питань і коли опозиційні думки лунають у ЗМІ. От тільки дискусії передбачають аргументи обох сторін. І опозиційним думкам, як і всім іншим, щоби потрапити в новини, потрібно мати аргументи, а не заяви про втрачений для одруження час.
Володимир Гройсман — зозуля українських новин
На цьому тижні головною піарною темою для Володимира Гройсмана стали інвестиції в Україну. Прем’єр-міністр відвідав Інвестиційний форум у Києві та відзвітував про роботу створеного за рішенням Кабміну UkraineInvest, Офісу із приваблення та підтримки інвестицій. При цьому в матеріалах журналістів політик як зозуля майже витіснив із новин їхніх безпосередніх героїв, хоча його власні заяви й були позбавлені конкретики.
25 вересня ведуча «України» Анна Панова заявила: «С начала года Украина получила инвестиций на 600 миллионов долларов. Такие данные приводят в Офисе по привлечению и поддержке инвестиций. Там готовят информационные кампании для поддержки предпринимателей[…]Офис по привлечению инвестиций открыли год назад решением Кабмина».
У сюжеті при цьому жодним чином не пояснюють: 600 млн — це багато чи мало? «Дзеркало тижня», наприклад, вважає, що інвестиції в Україну вдвічі менші від оптимальних, хоч і на 22؟5 % більші, ніж за аналогічний період 2016 року.
Запитання виникають і до вказаної в матеріалі суми інвестицій. Адже Мінекономіки, наприклад, звітує не про 600 мільйонів, як у сюжеті, а про 711 мільйонів доларів інвестицій за період із січня по червень цього року. Справа в тому, що UkraineInvest повідомляв не про всі отримані Україною гроші, а лише про, як зазначає Урядовий портал, «обсяг додатково залучених інвестицій від вже працюючих в Україні інвесторів».
Можливо, «Сегодня» уникли б цих неточностей, якби дали прокоментувати та оцінити числа комусь із самого UkraineInvest чи просто експертам. Але виступає в сюжеті лише Володимир Гройсман: «Те, що ми сьогодні чітко розуміємо, що є офіс інвестицій, в якому регіоні, які проекти створюються. Ми їх супроводжуємо, вирішуємо всю проблематику. Офіс працює на те, щоби кожен бізнес в Україні був успішним і він буде тільки збільшувати свою присутність, офіс, по всій країні, зокрема і те, що стосується регіональних відділень». Навіщо цей коментар у новинах, якщо він не містить жодної конкретики (чисел, фактів, дат, чітких анонсів), зате обіцяє популістську підтримку кожному бізнесу в Україні?
26 вересня у столиці відбувався Інвестиційний форум міста Києва. На ньому говорили про численні переваги, плани та проблеми столиці. Але телеканал «Україна» чомусь усе одно приділив майже половину сюжету заявам Володимира Гройсмана.
Ведуча Анна Панова розповідає: «Система проката велосипедов, канатная дорога, парк развлечений, зона отдыха и спортивные площадки, а еще реконструкция ипподрома и исторической части столицы. Все это планируется реализовать за счет инвестиций, заявил столичный мер на открытии инвест-форума. Виталий Кличко говорит, в прошлом году Киев привлек 60 % от всех прямых иностранных вложений в Украину».
Тут варто зробити акцент на двох речах. По-перше, такий короткий перелік нічого не дав глядачу, адже все в ньому згадане в тому чи іншому вигляді вже є в Києві, а от як це планують змінювати — незрозуміло. По-друге, а чи добре, що 60 % інвестицій у державу концентруються в одному місті? Про економічну та, як наслідок, соціокультурну різницю між Києвом та регіонами експерти заявляли ще у 2011 році.
Далі заяви в сюжеті роблять Володимир Гройсман та Віталій Кличко, саме в такому порядку, хоча Форум, нагадаємо, стосується Києва.
Прем’єр-міністр переконує: «Ми прогнозуємо сьогодні економічне зростання поспіль три роки і це означає, що сьогодні є за резон планування середньострокового, в тому числі і для бізнесу. Я глибоко переконаний у тому, що бізнес і економіка в Україні будуть зростати».
Мер столиці продовжує: «Наші орієнтири незмінні. Подальше усунення адміністративних бар’єрів, бюрократії і максимальне спрощення ведення бізнесу. В цьому ми дуже зацікавлені».
Жодної конкретики, як бачимо, в цих заявах немає, а експерти їх ніяк не коментують. Разом із тим прогнози уряду вже змінювалися раніше. Наприклад, у жовтні 2016 року Кабмін прогнозував зростання ВВП у 2017 році на 3 % та інфляцію 8,1 %. У серпні цього року прогнози погіршилися — 2 % зростання та 11,2 % інфляції. Тож трирічні плани Гройсмана все ж варто було комусь оцінити.
Натомість із цих заяв починають Інвестиційний форум на «Інтері». «Украину в ближайшие три года ждет экономический рост, и как следствие — приток инвестиций. Об этом премьер заявилна инвестиционном форуме в Киеве», — розповіла ведуча Наталія Бєлишева.
Перший коментар у сюжеті теж належить прем’єру: «Можемо дуже якісно і швидко наростити участь туризму, такої величезної сфери в розвитку нашої економіки. Столиця підготувала ряд якісних проектів щодо розвитку туристичної інфраструктури на десятки мільярдів гривень. Наше завдання сьогодні з боку влади — зробити все, для того, щоб інвестувати стало легко, адмініструвати свій бізнес було легко, і отримувати прибутки було абсолютно прогнозовано».
І знову жодних експертних коментарів чи роз’яснень. «Величезна сфера» туризму займає 1,5-2,5 % ВВП. І головними проблемами галузі експерти називають не «адміністрування бізнесу», а тінізацію доходів від нього та недофінансування інфраструктури.
Тільки після цього слово в сюжеті отримує міський голова Віталій Кличко, він перераховує проекти, які в Києві планують реалізувати за рахунок інвестицій. А ведуча Наталія Бєлишева розповідає про «київський Діснейленд» і наводить перше точне число в сюжеті: «Вложить десятки миллиардов в инвестиции, о которых говорил премьер — в Киеве хотят в строительство украинского Диснейленда, и не только[…] По официальным данным, в прошлом году столицу посетили почти два миллиона гостей».
Проект «Діснейленду», мабуть, найкраще ілюструє, що дарма ні «Сегодня», ні «Подробности» не запросили прокоментувати Інвестиційний форум експертів, обмежившись лише політиками. Річ у тому, що «український Діснейленд» у Гідропарку вже обіцяли раніше: у 2016 році, 2015, 2014, 2012, 2010, 2009 роках.
А от київським муралам, транспорту, інфраструктурі для людей із обмеженими можливостями, відсутності генерального плану міста, про що теж згадували на Форумі, жоден телеканал часу не приділив.
Загалом подібні сюжети виглядають створеними не для глядачів, а для політиків. Адже пересічний киянин, мабуть, був би набагато більш вдячний журналістам, якби ті зробили акцент на заявах експертів і цікавих спікерів Форуму, а не обіцянках про зростання та будівництво «Діснейленду». Так само, як, мабуть, будь-який пересічний глядач, був би більш вдячний за конкретні числа й оцінки інвестицій в Україну, а не піарний і перекручений урядовий звіт. Політики, цілком природно, можуть виступати джерелами новин і давати оцінки ситуаціям, але не всі повідомлення можуть обмежуватися цим. І Володимир Гройсман, хоч він і прем’єр, не може займати половину часу, виділеного в сюжетах на Інвестиційний форум Києва.
Чотири іпостасі Олега Ляшка на «Україні»
Телеканал «Україна» традиційно найчастіше на українському телебаченні піарить Олега Ляшка. Наприклад, у серпні йому тут присвятили десять «сумнівних» сюжетів: як Петру Порошенку, Володимиру Гройсману, Віталію Кличку та всьому «Опозиційному блоку» разом. Таку частоту появ політика в ефірі «Сегодня» забезпечує те, що місцеві журналісти, здається, можуть приплести лідера Радикальної партії до будь-якої події. Інколи й до чотирьох абсолютно різних у межах одного тижня.
Уперше протягом тижня Олег Ляшко з’явився на «Україні» в понеділок, 25 вересня. Тут у шестихвилинному студійному інтерв’ю з політиком обговорили вибори в Німеччині та пенсійну реформу. Із приводу останньої «головний радикал» заявив, зокрема, таку річ: «Ті працедавці, роботодавці, які не оформляють трудову і які не платять податків — це фактично работорговці[…] нада взяти біту і переламати їм руки і ноги за те, що вони не оформляють трудову людей, за те що вони крадуть в них майбутнє і крадуть в них пенсію».
Також політик вигадав геніальний рецепт того, як перемогти інфляцію: «Треба платити зарплату так, щоб вона була вища, ніж інфляція, і тоді інфляція не страшна». І чому раніше ніхто до цього не додумався?
Ведуча ніяк не відреагувала ні на економічний популізм політика, ні на його «силові» пропозиції. Загалом «головний радикал» просто шість хвилин піарився, критикуючи владу та обіцяючи зробити краще.
27 вересня Олег Ляшко знову з’явився на «Україні», цього разу він відстоював оборонну промисловість держави: «…Олег Ляшко побывал сегодня на харьковском заводе имени Малышева. Проехал на танке по двору предприятия и пообщался с сотрудниками», — розповідає ведуча Анна Панова.
Далі в сюжеті виступає сам Олег Ляшко, зверніть увагу на його конкретику й оригінальність: «Хто не годує свою армію, буде годувати чужу. Ми повинні годувать свою армію. Ми будемо добиватися збільшення оборонного замовлення. Фінансування, переоснащення, модернізація підприємства. Треба значні кошти для того, щоб поставити нове сучасне обладнання, для того, щоб робити сучасну військову техніку найвищих світових зразків».
Разом із тим українська армія вже тридцята найкраща у світі й на неї витрачають 6 % ВВП, що більше за стандарти НАТО. Можливо, це число й треба збільшити, але фактичних аргументів і планів у сюжеті немає. Як і інформаційного приводу для загальнонаціональних новин.
28 вересня Олег Ляшко захищав уже металургів. До його піару ведуча Анна Панова цього разу підійшла через завод Ріната Ахметова: «На 500 тонн чугуна в сутки побил собственный рекорд металлургический комбинат “Запорожсталь”. Теперь он выплавляет его 13 200 тонн ежесуточно. Это стало возможным после реконструкции доменного производства. В металлургическую модернизацию комбинат уже вложил почти 9 миллиардов гривен. Сегодня в обновленном цеху побывал лидер Радикальной партии…»
Тут політик обіцяв працівникам, що попіклується про їхні пенсії: «…Хочуть підняти ЄСВ для металургів, для шахтарів з 22 % до 38 %. Ми не дамо цього зробити. Ми не дамо підняти пенсійний вік для металургів, для шахтарів, для хіміків, для людей, які працюють в особливо важких умовах праці». Цю обіцянку він, до речі, за власними словами, виконав.
Початий у понеділок «тур» політика закінчився в п’ятницю, 29 вересня. Цього разу «Сегодня» навіть не намагалися пояснити наявність Ляшка в сюжеті. Анна Панова розповідає: «Праздничный концерт провели в Мариуполе ко дню учителя. С подарками и цветами преподавателей поздравили их ученики, коллеги и руководство горсовета». Далі в матеріалі справді присутні коментарі міського голови Маріуполя, що дякує вчителям.
І після цього нізвідки на маріупольському дні вчителя з’являється Олег Ляшко з черговим «одкровенням»: «Робота вчителя, професія вчителя — це призвання. З людини зробити особистість і від учителя залежить ким підуть ті дівчатка і хлопчики у великий світ. Ким вони стануть: успішними, зодчими, будівничими своєї сім’ї, свого майбутнього, своєї держави».
Тож протягом одного тижня Олег Ляшко встиг самостійно відстояти права військових, металургів, вчителів і просто всіх пенсіонерів. Але чи було хоча би щось із цього новиною, а не шаблонним піаром, — серйозне запитання.
Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:
Володимир Гройсман — інвестиційна тематика та День учителя принесли прем’єру чотири піарних появи: дві на «Україні» та дві на «Інтері».
Володимир Омелян — міністра інфраструктури піарили в одному сюжеті на «Інтері».
Олег Ляшко — лідера Радикальної партії можна було побачити на «Україні» чотири рази.
Юлія Тимошенко — про бігові подвиги лідерки «Батьківщини» розповідав «Інтер».
Сергій Каплін — члену БПП «Інтер» присвятив п’ять сюжетів.
«Опозиційний блок» — партія стала рекордсменом тижня і з’явилася на «Інтері» аж вісім разів.
Арсеній Яценюк — екс-прем’єра одного разу піарили на «Україні».
Критика:
Дмитро Бут — до критики полісмена цього тижня повернувся «Інтер». Силовику присвятили два сюжети.
Реформа охорони здоров’я — урядові ініціативи піддавали незбалансованій критиці на «Інтері».
Юрій Береза — про члена «Народного фронту» один сумнівний сюжет вийшов на «Інтері».
Михеїл Саакашвілі — екс-губернатора Одещини продовжує критикувати за його президентське минуле «Україна».
«1+1» — черговий випад на адресу колег прозвучав від «України».
Загалом експерти «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 40 сумнівних матеріалів. 21 сюжет вийшов на «Інтері», шістнадцять — на «Україні», по одному випустили також ICTV, «112» та СТБ.
