Фестиваль з відродження українського села, його духовності і культури

Тисячі гостей із Чернігівщини та України. Великі конкурси фольклорних і хореографічних колективів, зокрема дитячих. Зіркові естрадні артисти. Звитяжні козаки-каскадери на баских конях. Мужні українські десантники, які демонстрували прийоми рукопашного бою. Яскраве дефіле барабанщиць. Захоплюючі майстер класи. Неймовірний святковий салют… – усе це та багато іншого відбулося на V-му Всеукраїнському фестивалі «Відродження українського села, його духовності і культури».

Військовий оркестр, створений у визволеному Слов’янську

Відверто кажучи, ще буквально шість років тому проведення такого добре організованого, масштабного, дуже резонансного дводенного суперфестивалю в невеликому мальовничому селі на нашому Придесенні здавалося дивовижною, однак недосяжною мрією. Ну, як же таке може бути?.. Втім, Валерій Петрович Колоша, директор ПСП «Пісківське» у Бахмацькому районі, депутат обласної ради та відомий меценат, який по-справжньому опікується культурою, задумав і блискуче здійснив власну мрію! І ось уже один із найкращих масових фестивалів України п’ятий рік поспіль зібрав на гостинній землі у чудовому селі Піски гроно талановитих і небайдужих людей.

Звісно, переказувати таку подію – справа, як то кажуть, невдячна. Найліпше бодай раз на власні очі побачити, ніж десь про це прочитати чи почути. Адже, без перебільшення, подія – грандіозна і, що дуже важливо за нинішніх економічних та політичних негараздів, надзвичайно позитивна. Бо стільки щасливих посмішок і привітних облич я бачив… рік тому, на цьому ж прекрасному святі в Пісках!

Та щороку програма диво-фестивалю змінюється, стає все видовищнішою та цікавішою. Нині відкрив велике свято духовий оркестр 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Причому прозвучали не лише відомі патріотичні українські пісні, а й зовсім нові, створені самими вояками.

Тож я поспілкувався з військовим диригентом Віктором Цапурою. Служить Віктор Олександрович уже дев’ятнадцять років, зараз – майор. Недалекоглядні можновладці українську армію заходилися скорочувати-нищити. Тож скоротили і чудовий, патріотичний оркестр. Але, коли почалася війна, його було створено в АТО, у визволеному Слов’янську. Тепер тут 18 виконавців. Об’їздили всі позиції наших вояків, багато разів виступали і перед місцевими жителями. Якщо спочатку ті поставилися насторожено, то вже незабаром на виступи українських військових збиралися цілі площі. Тому така діяльність – дуже важлива! Хоча музикантам оркестру доводилося і на блок-постах стояти – виконувати бойове завдання. А ці гарні нові пісні створив боєць Володимир Чернях – і проникливі слова, й музику, яка бере за душу. Також слова однієї пісні написав важкопоранений Андрій Овсяненко, коли лікувався у шпиталі.

До речі, на цьому фестивалі десантники вразили не лише добрим вокалом. Бійці зведеної роти окремої 95-ї десантно-штурмової бригади продемонстрували елементи ведення рукопашного бою. Видовище захоплююче, тож зібралося дуже багато людей, зокрема й дітей і підлітків. Все-таки ставлення до української армії та професії військового зараз кардинально змінилося, і служити в Збройних Силах України – справді, почесно! Це чудово розуміють і в Пісках – очільник нашого Чернігівського округу Козацтва Запорозького, генерал-командор Валерій Колоша постійно допомагає нашим воякам. Взагалі ж, Валерій Петрович – також голова Бахмацької організації Спілки ветеранів Афганістану, і воїни-афганці традиційно зустрілися на цьому святі.

Народний депутат Валерій Давиденко подарував велосипеди

А далі були святкова хода учасників фестивалю – у яскравих, колоритних костюмах. Запам’яталося граціозне дефіле юних красунь-барабанщиць із Ніжина, величних танок Божих матерів і запальний гопак у виконанні колективу студентів Сумського національного аграрного університету – це було дуже круто, молодці!

Завітав на свято народний депутат України Валерій Давиденко, який дуже гарно відгукнувся про фестиваль у Пісках, щиро подякував усім жителям за таку любов до рідного села (адже село – це оберіг держави), які власноруч дбають про нього, плекають народні традиції. І саме на таких квітучих селах зараз тримається Україна. Валерій Миколайович, як завжди, приїхав із подарунками – він вручив сільському голові Пісок вісім велосипедів для працівників соціальної сфери.

«Кожен, хто вклав свою енергію, працю та бажання у розвиток цієї землі, гідний величезної поваги! Гуртуючи довкола себе прихильників культурного розвитку села, Валерій Петрович Колоша своїм прикладом переконливо доводить, що відродження села – невід’ємна умова відродження економіки нашої держави, – зазначив у вітальному слові заступник голови обласної ради Арсен Дідур. – І я впевнений, що вже найближчим часом цей фестиваль, наповнений неповторним колоритом та історичною пам’яттю поколінь, стане ще однією туристичною принадою Чернігівщини, подивитися на яку щорічно приїжджатимуть тисячі туристів з усієї України та закордону. Сподіваюся, наш фестиваль невдовзі стане міжнародним».

Говорили добрі слова жителям і учасникам фестивалю очільник Аграрної партії України Віталій Скоцик (Валерій Колоша – керівник Бахмацької районної організації Аграрної партії), голова Бахмацької райдержадміністрації Тетяна Неділько, голова Ніжинської районної ради Олег Бузун, доктор наук з державного управління, народний депутат України III скликання Олександр Пухкал, гетьман Козацтва Запорозького Дмитро Сагайдак та благочинний Бахмацького округу Української Православної Церкви, протоієрей отець Віктор.

Поспілкувалися ми на святі з депутатом обласної ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», знаним тренером збірної України з вільної боротьби, завідувачем кафедри Національного університету фізичного виховання та спорту, почесним громадянином Чернігівської області Григорієм Даньком. Григорій Володимирович – родом із Бахмаччини, він із задоволенням приїздить до земляків і щиро любить фестиваль у Пісках. Буває тут щоразу зі своєю дружиною Тетяною Миколаївною, з якою виховали чотирьох дітей. Вона теж працювала тренером, тому чудово розуміє та в усьому підтримує чоловіка.

Серед численних гостей були й депутати обласної ради від Аграрної партії України Віктор Труш, Григорій Супрун, Сергій Чубовський, Василь Нестерук, Юрій Болоховець, і Анатолій Хавило з Радикальної партії Олега Ляшка. Отож свого колегу Валерія Колошу підтримали народні обранці з різних фракцій, що теж свідчить про неординарність і важливість події для Чернігівщини та України.

Виступив і я, як президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка об’єднує письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 55-ти держав), заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда». Урочисто вручив почесні нагороди: міжнародні премії імені Григорія Сковороди та Пантелеймона Куліша – Валерію Колоші за визначну благодійну та громадську діяльність, а міжнародні премії імені Миколи Гоголя – гурту «Смоляни»: Ользі Зеленській (Євченко), Миколі Перцю та Роману Кизюну – за визначну творчу і патріотичну діяльність.

Голова оргкомітету фестивалю Валерій Колоша тепло подякував усім, хто підтримав свято.

«Як би нам зараз не було важко жити, ми, українці, не повинні забувати про рідне село, – наголосив він. – Те село, котре виплекало, виростило й дало путівку в життя багатьом відомим людям; щоб наша країна розцвіла, щоб у ній було добре жити і бути кращими за багатьох інших. Усе залежить від нас із вами. Тож об’єднаймося, люди, й відродимо українське село, нашу духовність та культуру».

Верхи на чарівному коні

Незабаром святкові столи буквально ломилися від усіляких страв… Зокрема, на фестивалі майстерно приготували куліш та уху, печеню і шашлики, ціле море смаколиків; неабияким попитом користувалися й голландські сири місцевого сільгосппідприємства – як на мене, найкращі в Україні!

Були й різноманітні майстер-класи: їзда верхи на коні, розпис українськими візерунками та індійський диво-розпис, обмазування хати глиною, гончарство, ковальство, лозоплетіння, виготовлення букетів із цукерок та фруктів, вироби з бісеру фріволіте, пап’є-маше та багато іншого. А малечу розважали аніматори…

Тисячі людей, мов зачаровані, спостерігали за вражаючими виступами групи козаків-каскадерів «Український дух». Мужні обличчя, богатирські тіла, баскі коні, котрі долали будь-які перешкоди. Надзвичайно складні трюки у виконанні звитяжних людей! «Богу дякувати, є ще український дух на нашій славній Україні, – раз-по-раз лунало серед натхненних глядачів. – Із такими хоробрими козаками-характерниками ми все подолаємо».

Так, все це – дуже патріотично, вишукано і майстерно – буквально на одному подиху. До того ж, продемонструвавши свою надзвичайну доблесть, козаки охоче спілкувалися й фотографувалися з багатьма людьми та катали на конях абсолютно щасливих дітей, поводилися напрочуд просто й водночас шляхетно.

Керівник каскадерів – Євгеній Крутов розповів, що змалечку буквально обожнює коней. Розуміє справжню душу цієї благородної та красивої тварини. Тому й вирішив присвятити своє життя коням; а згодом разом з однодумцями створив групу «Козацький дух», яка відтепер постійно бере участь у престижних спортивних змаганнях, виступає на святах та фестивалях, знімається в численних кінофільмах. Зокрема, запам’яталися нашим козакам зйомки кінострічки «Тараса Бульби», де вони продемонстрували всю свою майстерність.

Я з дитинства мріяв проїхати верхи на прекрасному білому коні, однак досі це мені ніяк не вдавалося… То буквально не вистачало часу, бо завжди мав багато роботи та усіляких справ; то просто не міг знайти такого баского, чарівного коня. І саме на фестивалі Валерія Колоші мені поталанило: і кінь знайшовся, й часу виявилося вдосталь (фестиваль тривав із самого ранку й до пізньої ночі). Тож я все-таки здійснив свою дитячу, заповітну мрію і почувався абсолютно щасливим!

Фестиваль неодмінно стане міжнародним!

Гран-прі конкурсу фольклорних колективів здобув ансамбль «Світлячок» зі Сновська. Як на мене, цілком заслужено. Добре, що діти змалечку вчаться нашим, українським традиціям і стародавнім обрядам. І низький уклін їхнім педагогам! Жодних сумнівів, що ці учні виростуть справжніми патріотами України.

Побесідували ми з Валентиною Євгенівною Діденко, котра 20 років поспіль співає у чудовому фольклорно-етнографічному колективі «Криниці» Бахмацького сільського Будинку культури. Нині тут – 11 жінок і 7 чоловіків. Найстаршій, Ніні Миколаївні, – 73, а керівникові, Антоніні Іванівні Цибань, – 72 роки. Валентина Діденко любить народні пісні з дитинства, а співати почала в шкільному хорі. Все життя працювала вчителькою англійської мови. У «Криницях», які цього року, восени, відзначатимуть своє 35-ліття, разом із Валентиною Євгенівною виступає і її чоловік. У новорічну ніч колектив співав у програмі Оксани Пекун «Фольк-music».

Гран-прі конкурсу хореографічних колективів вибороли «Веселі черевички» з Козельця. Глядачам дуже сподобалися їхні кавказький танок і дивовижне танго.

Справжньою, яскравою та неперевершеною естрадною зіркою на фестивалі почувалася Оля Зеленська (Євченко), пісні якої («На білому коні», «Темна нічка», «Сонце Літо» та інші) вже звучать у теле- та радіоефірі, зокрема на центральних каналах; і наша талановита землячка, буквально на очах, стає все популярнішою, дружить та виступає на одній сцені разом із зірковими українськими артистами.

Також на святі в Пісках вдячні глядачі не шкодували долонь, аплодуючи виконавцям. Нам запам’яталися виступ Чернігівського академічного українського народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур), гурти «Смоляни» та «VAN GOG», народна артистка України, співачка і популярна телеведуча Оксана Пекун, феєричний DZIDZIO, заслужений артист України Дмитро Андрієць, відомий композитор Ніколо Петраш, заслужені діячі мистецтв України – поет-пісняр Степан Галябарда та композитор Ігор Білик, обдарована родина Сальнікових із Сум, дотепний пародист Андрій Касьяненко зі своїм шоу-балетом…

О 23-тій годині небеса спалахнули грандіозним святковим феєрверком! Але й після того свято тривало вночі, зокрема неймовірний танцювальний марафон.

Наступного дня відбулися зустріч Чудотворної ікони Божої Матері, хресний хід до храму Казанської Божої Матері та Божественна літургія. Продовжувалися концертна програма і майстер-класи… Зокрема, вразили колоритний весільний обряд «Віддавала мати дочку», блискуче виконаний ансамблем «Берегиня» з села Піски (керівник – Віра Мельник), спортивні змагання з конкуру клубу «Козацький дух», прослуховування з Оксаною Пекун, виступ циганського колективу з міста Лубни Полтавської області. Також на фестивалі гарно виступали гості з Києва, Сум, Кропивницького, Закарпаття… Даруйте, не можемо розповісти про всіх у своєму журналістському матеріалі.

Втім, попереду – нові великі фестивалі у селі Піски, які вже так полюбилися людям. Валерій Колоша обіцяє, що вони неодмінно стануть міжнародними, щоб гості із закордону потім розповідали в своїх державах про наше чудове село Піски та його жителів, про мальовничу Чернігівщину та незалежну, суверенну Україну.

Щиро дякуємо, Валерію Петровичу! Що ж, із задоволенням зустрінемося тут наступного року!

Сергій Дзюба

Фото Віктора Кошмала